Хмари над Банковою: чи зруйнує Міндічгейт владну вертикаль

Небувалу рішучість перейти у генеральний наступ на президента, та й на Зе-владу в цілому парламентські опозиціонери продемонстрували у вівторок, 18 листопада, заблокувавши трибуну Ради, де планувалося розглянути питання про звільнення глав Міненерго та Мін'юсту. При цьому напередодні вони зареєстрували петицію з вимогою про відставку прем'єр-міністра Юлії Свириденко та її уряду у повному складі, а не окремих міністрів. Також «Європейська солідарність» Порошенка спільно з «Голосом» зажадали від Зеленського сформувати нову коаліцію у парламенті та звільнити голову його Офісу Єрмака.

«Ми закликаємо всі відповідальні проукраїнські політичні сили негайно розпочати консультації щодо формування більшості та сформувати уряд національного порятунку», - повідомили в ЄС Порошенка. У свою чергу, «Голос» наголосив на тому, що військовий стан більше не може бути перешкодою для переформатування вищих ешелонів влади: «Незважаючи на те, що в умовах воєнного стану неможливо проводити вибори, очищення центрів прийняття рішень на вулиці Банковій, які, по суті, монополізували всю державну владу, є нагальною потребою для порятунку країни». Невдовзі вимоги ЄС та «Голосу» підтримала незмінна керівниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко. «Ще з самого початку війни потрібно було створити коаліцію та уряд національної єдності та не допустити безконтрольної та непрофесійної монополії однієї політичної сили», - зазначила екс-прем'єр.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«У фракції «Слуги народу» назріває бунт (включаючи потенційний вихід із фракції, що призведе до розпаду коаліції), якщо не буде звільнено голову Офісу президента Андрія Єрмака», - повідомив із посиланням на свої джерела нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.

Уже за деякий час нардеп-«слуга» Микита Потураєв опублікував заяву, в якій закликав створити «Уряд національної стійкості». Крім самого Потураєва, заяву підписало близько 10 нардепів, зокрема Тетяна Циба, Богдан Яременко, Ігор Васильєв, Ігор Кривошеєв, а також Галина Третьякова та Богдан Кіцак.

У документі депутати наголосили: «Недоторканних не має бути. Усі без винятку фігуранти Стокорупційного розслідування НАБУ та САП... мають бути звільнені негайно».

Депутати заявили про повну підтримку НАБУ та САП та закликали інші проукраїнські фракції розпочати переговори про коаліцію.

У заяві також міститься вимога повернути «владний трикутник» – Президент, Верховна Рада, Кабмін – у конституційні рамки та забезпечити прозорість діяльності Офісу президента. «Ми переконані, що Президент України використовує результати цього розслідування… для очищення та оновлення свого найближчого оточення», – йдеться у зверненні.

Ця заява поки що закінчилася нічим: керівництво країни на це ніяк не відреагувало. Водночас, прогнозуючи подальшу ситуацію, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко («Голос») передбачив, що корупційний скандал і політична криза розвиватимуться за зростанням. «Якщо хтось намагатиметься щось замовкнути чи відмовчатись, це вже нікого не врятує. Поки що ми бачимо лише енергетику, але є ще оборонка. Вже багато інформації про те, що там відбувалося», - додав він.

Підтвердженням цих слів стала нова заява директора Національного Стокорупційного бюро (НАБУ) Семена Кривоноса про продовження корупційного розслідування, яке торкнеться не лише енергетики. «Ми вже бачимо певні проблеми з відстеженням коштів, пов'язаних якраз із оборонними закупівлями. Ми надсилали один за одним кілька запитів до Служби фінансового моніторингу для того, щоб отримати відповідні дані щодо руху коштів та підозрілих транзакцій. Зараз ми надсилатимемо таких запитів набагато більше», - пообіцяв Кривоніс.

До речі, дуже і дуже показово, що політичні перипетії вирішив через ґрати прокоментувати відомий Ігор Коломойський. Назвавши Зеленського «маленьким Наполеоном», опальний олігарх передбачив, що «наближається його кінець». Цей прогноз, до речі, збігається з думкою журналу Time, який розмістив на обкладинці свого крайнього номера фото нинішнього господаря Банкової за підписом The Endgame («Кінець гри»).

Тим часом сам Володимир Зеленський, якого опозиційна атака в Раді застала у закордонному турне, що включає відвідування Греції, Франції, Іспанії та Туреччини, вже заявив про те, що одразу після повернення додому він має намір перехопити політичну ініціативу у своїх політопонентів. «Четвер – доручив готувати Ставку. Також цього тижня будуть розмови з чиновниками та зустріч із керівництвом Верховної Ради та депутатами фракції «Слуга народу» (до речі, Зеленський – єдиний український президент, який досі жодного разу не зустрівся з опозиційними парламентськими фракціями – Ред.). Готую кілька необхідних законодавчих ініціатив та принципові швидкі рішення, необхідні нашій державі», - повідомив глава держави у своєму Telegram-каналі.

«У пожвавленні політичної ролі напівживої Верховної Ради велику роль відіграє «Батьківщина» Тимошенко, «Євросолідарність Порошенка та «Голос» Пінчука-Сороса. Групи та фракції, схильні до Кремля чи Коломойського вичікують, куди вітер дмухатиме, чи виживе Зеленський, чи піде на поступки тиску Заходу та парламентської опозиції. Однак інтрига полягає в тому, як колишні політичні вороги – Порошенко та Тимошенко порозуміються щодо загальної політичної стратегії. Одного разу співпраця Тимошенко та Порошенка – у виборчій кампанії президента Ющенка погано закінчилася і призвела до падіння прем'єр-міністра Тимошенко та перетворення Порошенка на слугу Партії регіонів. Але вже зараз, у цій політичній кризі добре видно різні ролі Порошенка та Тимошенко. «Євросолідарність» разом із «Голосом» та деморалізованою частиною «Слуг народу» готові зрадити Єрмака та захопити Кабмін», - зазначає політолог Віктор Небоженко.

Констатувавши, що за президента Зеленського для Порошенка увійти або очолити коаліційний уряд це єдиний спосіб позбутися санкцій РНБО, експерт підкреслив: «Не може бути такого, щоб прем'єр-міністр, якому за статусом належить бути членом РНБО одночасно піддавався санкціям Ради безпеки. Тому прорив Порошенка в уряд дозволить йому відкрито критикувати президента та готувати повалення Зеленського. Ну, а лідерка «Батьківщини» Тимошенко обрала собі інший шлях повернення до вершин влади. Тимошенко зосередилася на затятій, майже агресивній критиці масштабів та глибини корупційної кризи всієї політичної системи України. Вона чудово розуміє, що жодне гарячкове переформатування парламенту чи перетасовування Кабміну не приведуть до позитивних результатів, якщо не буде зруйновано, вибудувану за часів президента Порошенка піраміду елітної корупції, яка у спадок дісталася Єрмаку та Зеленському».

На тлі корупційного скандалу з кризовими політичними проявами Зеленський може вже цього четверга звільнити голову Офісу президента Єрмака і призначити на його місце екс-посла в США Оксану Маркарову. Про можливість такого сценарію говорить нардеп від ЄС Олексій Гончаренко. Зазначимо, що глава держави днями зустрічався з Маркаровою у присутності Єрмака та написав, що з нею «обговорили й можливі напрямки майбутньої співпраці». Тим часом, низка медіа повідомляють про те, що певні впливові представники влади, близькі до Зеленського, радять йому таки попросити Єрмака на вихід. Крім того, усередині "зеленої" фракції сформувалася група, яку описують як "коаліцію рішучих". Як повідомляється, ця ініціатива нібито йде з боку тандему Арахамії та Гетьманцева.

У політкулуарах тим часом домінує скепсис щодо того, що президент Зеленський піде на звільнення Єрмака, який, по суті, є одним із топових «стовпів» владної вертикалі. Сам Андрій Борисович, до речі, супроводжує президента Зеленського у його закордонному турне, фінішною точкою якого стала Туреччина. У цій поїздці Єрмак, одягнений у класичний костюм із краваткою, широко посміхаючись, охоче позував на фото з першими особами іноземних держав, не висловлюючи ні краплі занепокоєння щодо своєї кар'єрної долі. Утім, схоже, що хмари над Офісом президента згущуються дедалі сильніше.

Читайте також: Операція «Мідас»: яку тактику обрала Банкова і до чого це призведе

Читайте також: Корупційний післясмак: якими є проміжні висновки «енергетичного» скандалу