Градус підіймається: чому Київ та Вашингтон ніяк не підпишуть рідкісноземельну угоду

Широко анонсоване днями міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписання з Україною на початку квітня нового проекту угоди щодо корисних копалин відкладається. Bloomberg, ознайомившись із текстом документа, повідомляє, що офіційний Київ попросить внести до нього зміни, «включаючи обіцянку збільшити інвестиції США». Як випливає з повідомлення агентства, українська сторона не влаштовує пропозиція в повному обсязі компенсувати військову та економічну допомогу, надану нашій країні попередньою адміністрацією Сполучених Штатів. Проте про все по порядку.

«Ми передали фінальну версію документа про економічне партнерство, він зараз перебуває на розгляді української влади. Сподіваємося розпочати повні переговори і, можливо, навіть підписати його наступного тижня», - заявив минулого тижня в ефірі телеканалу Fox News глава Мінфіну США Скотт Бессент. Він також повідомив про те, що після зриву підписання першого варіанту угоди в ході скандального візиту президента Зеленського до Вашингтона наприкінці лютого американська сторона скористалася «паузою у переговорах», щоб помітно розширити початковий чотиристорінковий документ та «довести його до фінального варіанту». «Упевнений, ми швидко просунемося і підпишемо його», - додав Бессент.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Схожі за смисловим наповненням заяви озвучив недавно і сам Трамп, який повідомив, що угода щодо рідкісноземельних металів між США та Україною майже готова. "Ми підпишемо його незабаром", - запевнив нинішній господар Овального кабінету.

Тим часом у Зеленського поспішність Білого дому не поділяють. Як заявив заступник голови ОП Ігор Жовква, українська сторона має дуже докладно проаналізувати текст документа із залученням економістів, фінансистів та юристів. Крім того, договір має бути ратифікований Верховною Радою, що може вимагати «зміни низки законодавчих актів». "Це важка, копітка робота", - попередив пан Жовква. Не бігти попереду паровоза закликала перший віце-прем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко. За її словами, ознайомившись із текстом американського проекту угоди, уряд спочатку сформує свою позицію, а потім проведе консультації з депутатським корпусом ВР, щоб досягти консенсусу законодавчої та виконавчої влади.

На думку багатьох експертів, отриманий Києвом проект економічної угоди «2.0» перетинає майже всі червоні лінії, узгоджені раніше з Вашингтоном. За оцінкою Reuters, цей документ позбавляє Україну частини суверенітету та суперечить майбутньому членству в ЄС. Крім того, великий подив на Печерських пагорбах, як пише Time, викликає зобов'язання України компенсувати США вартість усієї допомоги: бюджетної, військової, гуманітарної тощо, наданої з 2022 року. Документ зазначає, що загальну вартість американської допомоги належить порахувати та прописати у додатку до договору станом на дату його підписання. За даними Кільського інституту світової економіки, які наводить видання, допомога США Україні з лютого 2022 року становила $123 млрд. Експерти зазначають, що у разі виплат США за надану раніше допомогу це може створити прецедент, в результаті якого повернення своїх вкладень у певний момент зможуть вимагати решта західних союзників.

Провідні західні ЗМІ, які проаналізували нову пропозицію Вашингтона, зазначають, що останній варіант угоди помітно відрізняється від початкової версії. Якщо спочатку президент Трамп обмежував свої вимоги необхідністю доступу до рідкісноземельних металів України, то тепер він розраховує одержувати прибуток з економічних проектів у галузі металів, нафти, газу та інших природних ресурсів, а також інфраструктурних проектів, включаючи порти та трубопроводи. "Проект угоди, викладений на 55 сторінках, націлений на виконання вимоги Трампа компенсувати мільярди військової та фінансової допомоги", - констатує The Wall Street Journal. The Washington Post у свою чергу зазначає: «У Києві цілком закономірно не можуть погодитися з тим, що запропонована угода виглядає так, ніби Україна вела війну зі США, програла, була захоплена і тепер змушена виплачувати довічні репарації».

Згідно з проектом угоди, частка доходів від розробки та реалізації інших прав на корисні копалини, які Київ має передати Вашингтону, буде визначена окремим додатком. Усі отримані кошти конвертуватимуться у валюту, і виводитимуться з країни на спеціальний рахунок. Здійснюватимуться ці операції під егідою Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (US International Development Finance Corporation), яка контролюватиме допуск приватних інвесторів до реалізації проектів в Україні.

У зв'язку з цим The Economist звертає особливу увагу на те, що однією з умов нової угоди стане заборона компаніям, які видобувають корисні копалини в Україні, продаж копалин «стратегічним конкурентам» США. Як зазначає видання, Євросоюз ризикує потрапити до категорії таких конкурентів через напружені відносини з адміністрацією США.

«З огляду на торговельну війну Трампа з Європою існує велика ймовірність, що ЄС може потрапити до цієї категорії. Це б закрило двері для майбутнього членства України в Євросоюзі», - попереджає The Economist. За інформацією видання, уникаючи прямого конфлікту з Білим домом, президент Зеленський буде змушений вдатися до затягування вирішення питання, однак «така гра певного моменту може спричинити новий конфлікт з адміністрацією Трампа».

«Угода про критичні мінерали України зі США може укладатися, але лише за дотримання кількох умов. По-перше, повинні розглядатися, перш за все, ресурси, які можуть бути видобуті на тимчасово окупованих територіях. Відповідно, у міру деокупації українських земель видобуток та надходження збільшуватимуться. По-друге, США повинні зобов'язатися й надалі визнавати РФ агресором і аж ніяк не співпрацювати з фізичними та юридичними особами, які грабували українську власність, зокрема критичні мінерали, на українській незаконно анексованій та тимчасово окупованій території в межах міжнародно визнаних кордонів України. По-третє, жодні фінансові ресурси, що надійшли із США в Україну до набуття чинності угоди, не можуть розглядатися як борги України. Ну, і, нарешті, відповідно до закону «Про міжнародні договори України», цей міжнародний договір має укладатися президентом і вноситися до Верховної Ради на ратифікацію з дотриманням усіх необхідних процедур та максимальної прозорості для суспільства. А взагалі дуже хочеться почути від влади чітку позицію щодо червоних ліній у цьому питанні і як ці українські ресурсні «подарунки», права на які належать українському народу, будуть компенсовані гарантіями безпеки», - зазначає екс-посол України в США Валерій Чалий.

У свою чергу, політолог Юрій Богданов робить наступний акцент: «Коротка аналітика угоди про надра. Тепер це докладний документ, який ми не можемо підписати, і сторони знають. Тому буде створено робочу групу для його вдосконалення. Сторони підуть у тривалу процедуру обміну правками та уточнення деталей. Параграфи погоджуватимуться, статті листуватимуться, розділи викреслюватимуться. І так багато місяців поспіль. Мабуть, війна закінчиться, а його ще укладатимуть. Можливо – можливо – у процесі, щоб сторони не виглядали (особливо Трамп) клоунами, повернуться до рамкової угоди. Щоб зафіксувати «прогрес та бажання сторін співпрацювати». Чому? Тому що, як казав класик, хочеш затягнути чи імітувати процес – створи робочу групу».

Тим часом Дональд Трамп поки продовжує гнути свою лінію. Зокрема, під час спілкування з журналістами у Білому домі в неділю, 30 березня, головний республіканець заявив, що президент Володимир Зеленський хоче вийти з угоди щодо видобутку рідкоземельних корисних копалин та попередив її про «великі проблеми», якщо він це зробить. Крім того, Трамп знову повторив тезу про те, що Україна ніколи не стане членом НАТО, незважаючи на прагнення Банкової приєднатися до Альянсу. «Він (Зеленський – ред.) хоче бути членом НАТО, але він ніколи не буде членом НАТО. Він це розуміє», - підсумував 47 президент Сполучених Штатів.

Однак увага старого-нового господаря Овального кабінету зараз сконцентрована не лише на угоді з рідкісноземельних металів, а й на мирному треку як такому. Спілкуючись у неділю, 30 березня, в телефонному режимі з NBC News Трамп, акцентувавши, що розлючений закликами Путіна про тимчасове зовнішнє управління в Україні, пригрозив запровадити нові тарифи на всю російську нафту. Водночас, він сказав, що якщо Путін зробить «правильні речі», то його злість може розсіятися. У цьому контексті Дональд Трамп заявив про намір вже найближчими днями провести нову розмову з кремлівським диктатором.

Читайте також: Трамп анонсував свій перший міжнародний візит

Читайте також: Росія та США хочуть спільно добувати рідкісноземельні метали