Далі – буде: як і чому НАТО розпалює «ракетно-дронові» апетити Путіна

Після екстрених консультацій щодо нальоту російських дронів на Польщу союзники по НАТО перейшли до «холодного» аналізу ситуації. Напередодні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск відзвітував, що для перехоплення БПЛА було задіяно сили ППО чотирьох країн-членів Північноатлантичного Альянсу: Польщі, Нідерландів, Італії та Німеччини. Для перехоплення дронів були підняті винищувачі F-16 та F-35. Їм вдалося нейтралізувати три дрони, ще один, мабуть, впав сам. Генсек НАТО Марк Рютте бадьоро відрапортував, що члени Альянсу «дуже ефективно» відреагували на вторгнення дронів у польський повітряний простір. «Ми можемо захищати кожен сантиметр території НАТО, включаючи повітряний простір», - підкреслив пан Рютте, додавши, що він у захваті від дій союзників.

Однак більшість західних медіа, м'яко кажучи, не погодились із такою оцінкою. Зокрема, німецька Bild вказала на невідповідність відповіді НАТО на загрозу. За даними газети, вартість одного дрона (імовірно, це були рашистські дрони «Гербера», які зазвичай використовуються як помилкові цілі) не перевищує кількох тисяч євро. А для їхнього перехоплення використовувалися ракети AIM-9 Sidewinder класу «повітря-повітря» вартістю €400 тис. кожна. Видання цитує неназване джерело в Альянсі, яке зазначає, що у довгостроковій перспективі використання F-35 для перехоплення БПЛА «не має військового сенсу».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Водночас журнал The Atlantic констатує, що тактика відображення нальоту БПЛА, що використовується НАТО, стала «черговим свідченням того, що країни Альянсу неспроможні точно оцінити загрози своїй безпеці та національним інтересам». Видання наголошує, що для перехоплення 19 дронів були використані найсучасніші засоби ППО, але збити вдалося лише три. При цьому, за словами Дональда Туска, 19 дронів - "величезна кількість російських безпілотників". Для України та українців, які щодня зустрічаю до тисячі одиниць російського заліза – це, право, смішно. Власне, і журналісти видання порушують закономірне питання, чи зможе Польща та її союзники по НАТО протистояти реальній атаці дронів, якщо їх кількість обчислюватиметься не десятками, а сотнями. Очевидно, та сама думка спала на думку і польській владній верхівці. За даними Bloomberg, Варшава вже звернулася до союзників із проханням надати додаткові системи ППО та технології боротьби з безпілотниками для захисту своєї території. Прем'єр Туск у четвер, 11 вересня, повідомив про переговори з лідерами Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Італії та Франції, а також із генсеком НАТО. Повідомляється, що Варшаві вже обіцяно конкретну допомогу.

Дроновий інцидент, крім усього іншого, підсвітив і питання про готовність НАТО дати політичну, а також військову відсіч у разі загрози одному з членів блоку. Після повідомлень про наліт БПЛА на Польщу у самій Варшаві та у низці європейських столиць заявили про навмисну атаку з боку Росії. Але при тому, що реакція була жорсткою, вона не містила загроз дій у відповідь. У самому НАТО, якому вперше за весь час повномасштабної російсько-української війни довелося задіяти сили Альянсу для придушення загрози, утрималися від того, щоб назвати атаку навмисною акцією.

За фактом країни-члени задіяли четверту статтю Статуту НАТО про скликання консультацій, але навіть не обговорювали можливість застосування п'ятої статті, в якій закріплено принцип колективної оборони: напад на одну країну розглядається як напад на Альянс.

Таку стриману, якщо не сказати боягузливу відповідь НАТО, західні аналітики пов'язують з тим, що Європа більше не може повністю покладатися на лідерство Сполучених Штатів і розглядати Вашингтон як «залізного» гаранта безпеки. Наочним підтвердженням цього називають реакцію Дональда Трампа, який, по суті, розвів руками і лише висловив прикрість у зв'язку з інцидентом.

На болотах же тим часом тріумфують, називаючи всі звинувачення на свою адресу бездоказовими. «Немає доказів. Ось вони і не підкріплюють, були б – підкріпили», - заявила 11 вересня відома офіційна представниця росМЗСу Марія Захарова, додавши, що польські звинувачення на адресу РФ продовжують обраний курс на русофобію.

Під цікавим кутом розглядає подальшу траєкторію розвитку подій політолог Олександр Кочетков. «Нетривіальним результатом російської провокації із зальотом дронів у повітряний простір Польщі може стати інтенсифікація переговорного процесу між ЄС та Китаєм. Оскільки США демонстративно не бажають захищати своїх європейських партнерів у НАТО, навіть тих, хто фінансує Альянс у тому обсязі, який вимагав Трамп. Російська агресія демонструє планову тенденцію розширення, а європейський ВПК поновлюватиметься аж до 2030 року. Тому без взаємодії з Китаєм проблему стримування путінської Росії Європа не вирішить. Україні такий геополітичний розворот ЄС, безумовно, на користь», - зазначає експерт.

Якщо говорити про користь для України, то слід зазначити, що на тлі перипетій навколо дронової історії по-польськи, на інформаційному горизонті загубився важливий для нашої країни тематичний кейс. Зокрема, недавно в Лондоні пройшло засідання контактної групи по Україні у форматі «Рамштайн», яка продовжує її підтримку, незважаючи на відмову Трампа від американського лідерства у цьому геополітичному структурному об'єднанні. Ключовим завданням нинішньої «летучки» стало обговорення способів продовження військової допомоги та зміцнення вітчизняної ППО на тлі уповільнення поставок із США з одного боку та нарощування повітряних ударів країни-агресори – з іншого. Закрити українське небо учасники Рамштайн-клубу розраховують за участю Білого дому, за послуги якого мають заплатити європейці. Крім цього, Німеччина запускає нову ініціативу щодо підтримки далеких ударів ЗСУ по путінській Росії та профінансує виробництво далекобійних БПЛА в Україні.

Ключові підсумки чергового (і лише третього цього року) засідання контактної групи по Україні у форматі «Рамштайн» підбили Міноборони Великобританії та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. У повідомленні оборонного відомства Сполученого Королівства зазначається, що раніше Лондон виділив понад 2 млрд фунтів для «постачання військового спорядження з метою задоволення найбільш невідкладних потреб ЗСУ». «Баражувальні боєприпаси мають життєво важливе значення для оборони України. Протягом наступних 12 місяців Великобританія профінансує постачання тисяч боєприпасів далекої дії, що барражують, зроблених у Великобританії»,- зазначили в британському оборонному відомстві.

Водночас Пісторіус констатував наступне: «Німеччина ініціює нову ініціативу з глибинних ударів та посилить підтримку закупівлі далекобійних безпілотників спільно з українською оборонною промисловістю. У рамках цієї ініціативи ми укладаємо низку контрактів з українськими підприємствами на загальну суму €300 млн. Ми підвищуємо обороноздатність України за рахунок подальшого зміцнення її протиповітряної оборони. На додаток до постійних постачань озброєнь та боєприпасів Німеччина знаходиться у процесі передачі Україні двох повноцінних систем Patriot. Перші пускові установки вже передані Україні».

У цьому контексті слід зазначити, що ФРН є другим за обсягами постачальником озброєнь до нашої країни після Сполучених Штатів: з початку повномасштабної війни Берлін надав Києву військову допомогу на суму понад €40 млрд.

У третьому "Рамштайні" зразка 2025 року брав безпосередню участь колишній прем'єр, а нині міністр оборони Денис Шмигаль. «Для України критично важливо закласти $60 млрд у бюджетах країн-партнерів на 2026 рік для захисту Європи та України», - наголосив він, принагідно закликаючи партнерів здійснити додаткові поставки систем ППО та розширити фінансування виробництва безпілотників.

«Київ відчайдушно намагається уникнути гострої нестачі коштів ППО на тлі уповільнення їх постачання зі США та нарощування Росією повітряних ударів», - пише The Financial Times. За інформацією джерел видання, ситуація загострилася після кількох місяців нерегулярних та менших, ніж очікувалося, американських постачань. «Це лише питання часу, коли закінчаться боєприпаси», - заявило газеті джерело, обізнане про ситуацію з постачанням США коштів ППО в Україну.

Раніше газета The New York Times повідомляла, що США призупинять постачання Україні ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, високоточних боєприпасів GMLRS, керованих ракет Hellfire, переносних ракетних комплексів Stinger та інших озброєнь. Таке рішення було ухвалено після того, як наприкінці липня Дональд Трамп заявив, що, продовжуючи надавати військову допомогу Києву, Вашингтон повинен враховувати те, що Сполучені Штати самі потребують озброєння.

У нових умовах, коли Америка пана Трампа пропонує членам «Рамштайну» закуповувати американську зброю для України власним коштом, переклавши на них тягар витрат, зразково-показовий для господаря Овального кабінету приклад того, як на практиці має працювати ця формула, показав Люксембург. Зокрема, як заявив недавно тамтешній прем'єр Люк Фріден, вже найближчим часом його країна візьме участь у пакеті закупівель зброї у США для України на $500 млн.

«Ми профінансуємо разом з іншими країнами, які нам ще доведеться знайти, пакет вже доступного озброєння, здебільшого американського, яке ми надамо Україні. Протягом кількох наступних тижнів ми обов'язково знайдемо країни, які захочуть у цьому взяти участь», - запевнив Фріден. Він не став вдаватися до деталей, проте за даними західних медіа в даному конкретному випадку йдеться про участь у так званій ініціативі PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає швидке постачання озброєння через добровольчі внески країн-членів НАТО.

Читайте також: Польща працюватиме з Україною, - Туск

Читайте також: У Польщі знайшли 17 російських дронів