Безлика бездіяльність: чому європейці гальмують у плані підтримки України

У четвер, 2 жовтня, стало відомо, що вітчизняні енергетики повністю відновили електропостачання на всіх об'єктах Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС), які були знеструмлені напередодні внаслідок російських ударів по місту Славутич. Міністр енергетики Світлана Грінчук, повідомивши власне про відновлення електропостачання, наголосила, що «рівень радіації на об'єкті не перевищує контрольних рівнів і загроз для населення немає». Водночас президент Зеленський заявив, що блекаут на об'єктах колишньої Чорнобильської атомної станції тривав понад три години. Крім того, глава держави окремо наголосив: «Все ще триває бекаут на Запорізькій атомній станції, який почався через російські обстріли в районі станції. Росія свідомо створює загрозу радіаційних інцидентів, користуючись, на жаль, слабкою позицією МАГАТЕ та директора Рафаеля Гроссі, а також розпорошеністю глобальної уваги. Щоб виправити ситуацію, слабкі та половинчасті рішення не спрацюють. Щодня затягування Росією війни, російські відмови від повного припинення вогню, постійні російські удари по всіх об'єктах нашої енергетики, включаючи ті, від яких залежить безпека атомних станцій та іншої ядерної інфраструктури – це глобальна загроза».

На думку нинішнього господаря Банкової, сьогодні дуже важливо, щоб країни Європи, США, держави G7 та «Групи двадцяти» «реально діяли заради миру та безпеки на сто відсотків можливого».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, якщо говорити конкретно про європейців, то рівень їх дій, на превеликий жаль, дорівнює рівню знежиреного кефіру. Судіть самі. Отже, не далі як 1 жовтня (тобто коли на ЗАЕС та ЧАЕС вже стався форс-мажор) лідери країн-членів Євросоюзу зібралися в Копенгагені на неформальну зустріч, присвячену обороні та подальшій допомозі Україні. Головними темами для обговорення стали питання фінансування спільних оборонних проектів ЄС, включаючи нещодавню ініціативу щодо створення загальноєвропейської «стіни дронів» як захист від путінської Росії, «репараційний кредит» Києву за рахунок заморожених у Європі російських коштів і, нарешті, можливість відмови блоку від правила одноголосності щодо розширення.

Однак, на жаль, практично за кожним пунктом серед присутніх знайшлися заперечення. При цьому візуальна картинка була цілком обнадійливою. Зокрема, якраз до зустрічі «без краваток» у порту датської столиці пришвартувався німецький фрегат, щоб разом із підрозділами ППО низки інших європейських країн охороняти небо від російських дронів, які постійно з'являються в повітряному просторі країни з середини минулого тижня. Прем'єр Данії Метте Фредеріксен розцінила серію таких інцидентів як знак того, що Європа вже виявилася втягнутою у «гібридну війну» з Росією. У свіжому інтерв'ю Financial Times вона попередила, що останні «провокації Кремля» з використанням дронів – це «тільки початок».

На болотах, як відомо, всі ці звинувачення спростовують, хоч усім у світі вже відомо, що російському слову – гріш ціна. Саме тому на тлі нещодавніх інцидентів із дронами, що сталися в низці країн ЄС, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн висунула ідею створити над Євросоюзом «стіну дронів» - мережу радарів та інших установок для виявлення, відстеження та нейтралізації БПЛА-порушників.

Генсек НАТО Марк Рютте назвав ідею створення стіни дронів «своєчасною та необхідною», зазначивши, що Північноатлантичний Альянс «не може витрачати мільйони євро або доларів на ракети для боротьби з дронами, які коштують лише кілька тисяч доларів». Втім, станом на зараз детального плану step by step представлено так і не було, що залишило відкритим питання як щодо практичної реалізації ініціативи, так і її вартості.

Якщо говорити про гроші, то слід зазначити, що на негласному євросаміті в Копенгагені обговорювали ще одну «грошову» тему – використання заморожених російських активів для фінансування кредиту в розмірі €140 млрд Україні. Згідно з планом Єврокомісії, кошти країни-агресора, що заморожені з початку путінської «спецоперації», будуть виділені Києву як безвідсоткова позика, а Україна поверне їх лише після того, як РФ завершить військові дії та виплатить репарації. Однак такий алгоритм викликав невдоволення не так Угорщини та Словаччини, які відрізняються особливою «любов'ю» до нашої з вами країни, як у Бельгії, яка зберігає більшу частину російських активів у депозитарії цінних паперів Euroclear. "Якщо країни зрозуміють, що гроші центральних банків можуть зникнути на розсуд європейських політиків, вони можуть ухвалити рішення про виведення своїх резервів з єврозони", - заявив бельгійський прем'єр Барт Де Вевер.

Крім того, проти ідеї ЄК, підтриманої відкрито Німеччиною, виділити Україні 140 млрд євро за рахунок активів Росії несподівано висловився і французький лідер Емманюель Макрон, наголосивши, що це нібито порушить норми міжнародного права. У той же час глава фінського уряду Петтері Орпо оптимістично заявив, що "майже всі країни підтримують" нову пропозицію щодо використання заморожених російських активів. Втім, без одноголосного схвалення всіма країнами ЄС практична реалізація цього плану все одно залишається неможливою, а щонайменше господар Єлисейського палацу вже сказав своє «Ні».

До речі, через укорінені бюрократичні форми та формули голова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував колегам у ході копенгагенської неформальної «стрілки» обговорити відмову від принципу консенсусу. Але не заради грошей для України, а задля спрощення її прийому до ЄС. Зокрема, пан Кошта запропонував змінити правила Євросоюзу, щоб офіційні переговори про вступ могли розпочатися після схвалення такого рішення кваліфікованою більшістю, а не за одностайною згодою, яка потрібна зараз. Однак і тут, як то кажуть, знайшла коса на камінь і навіть знову-таки не через сусідню Угорщину. Проти втрати права вето у питанні розширення ЄС заперечили такі країни, як Франція, Нідерланди та Греція, вважаючи, що змінюючи правила вступу нових членів, вони тим самим уріжуть власні можливості блокувати заявки тих країн, які вважають проблемними. «Очевидно, угорці блокують українців. Але це не все. Болгари хочуть мати можливість блокувати македонців, хорвати хочуть контролювати сербів, Греція і Кіпр не хочуть, щоб Туреччина наближалася до ЄС, Греція також хотіла б стежити за Албанією», - зазначив у коментарі Politico неназваний європейський дипломат, зробивши висновок, що ідея Антоніу Кошти навряд чи отримає широке схвалення.

До речі, Bloomberg повідомляє, що під час дебатів Орбан вступив у відкритий конфлікт із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, який порадив йому не поливати ЄС брудом, а вийти з клубу, якщо його щось не влаштовує. На цьому угорський прем'єр і «попустився».

Загалом, провівши понад чотири години за обговореннями вище окреслених тематичних кейсів в інтер'єрах датського королівського палацу Крістіансборг, євролідери, так і не знайшовши спільних знаменників, вирушили на банкет, влаштований датською королівською сім'єю в іншому палаці – Амалієнтборзі. «Просто дивовижно-вражаюча легковажність. Невже вони (лідери країн-членів ЄС – ред.) думають, що трьох тижнів до наступного саміту Євросоюзу наприкінці жовтня вистачить, щоб узгодити усі нинішні ініціативи?», - обурився у розмові з порталом Axios один із євродипломатів. Як би там не було, поки що можна констатувати: рішень жодних не прийнято і Євросоюз вкотре переживає серйозні випробування на міцність.

При цьому в країні-агресорі, незважаючи на те, що європейці продовжують танці на граблях, обурені. Зокрема, путінський спікер Пєсков у четвер, 2 жовтня, заявив, що «європейські політики зайняли шалену позицію щодо врегулювання конфлікту в Україні».

"Пауза в переговорах, незрозумілий обрій продовження цих переговорів, досить абстрактна позиція київського режиму - вони всі не хочуть продовження переговорів", - сказав Пєсков пропагандисту Зарубіну. За його словами, позиція країн ЄС та України «не додає передбачуваності та стабільності». Обговорення можливих поставок американських крилатих ракет Україні для ударів углиб Росії рупор Кремля назвав "досить небезпечним симптомом". Якщо Україна отримає такі ракети, підсумував путінський «голос», розпочнеться «новий і дуже серйозний виток напруженості, який вимагатиме відповіді Росії».

Дещо пізніше ще різкіше висловився і сам Путін. Виступаючи на засіданні так званого міжнародного дискусійного клубу Валдай, кремлівський диктатор заявив, що європейські політики намагаються відвернути увагу від внутрішніх проблем у своїх країнах, створюючи образ ворога в особі Росії. «Чесно кажучи, так і хочеться сказати: вгамуйтеся, спіть спокійно, займіться, нарешті, своїми проблемами», - зазначив незмінний господар Кремля, цинічно-брехливо додавши, що «ми самі ніколи не ініціювали військових протистоянь, тому що вони безглузді, абсурдні і відводять від реальних викликів».

Читайте також: Орбан не хоче давати гроші Україні

Читайте також: Україна не отримає мегазайм у 140 мільярдів