Шостий рік для шостого президента: чи загрожує щось легітимності Зеленського

Зазначимо, що тема легітимності Володимира Зеленського пов'язана з колізією кількох статей Основного закону країни. З одного боку, Конституція передбачає, що термін повноважень президента становить п'ять років. З іншого боку, передбачено, що президент перебуває на посаді аж до обрання та інавгурації наступного глави держави. І, нарешті, з третього боку, Конституція прямо забороняє під час воєнного стану проводити вибори до Верховної Ради, а от табу на проведення президентських виборів у її тексті немає. Власне тому і в нашій країні, і за її межами виникли дискусії.

Найактивніше зі зрозумілих причин тему нібито нелегітимності Зеленського після 20 травня «качають» у країні-агресорі. Про це з кожної праски з піною біля рота говорять не тільки всякі соловйови-скабеєви, а й офіційні особи РФ, такі як глава тамтешнього МЗС Лавров, постпред Росії в ООН Небендзя та інші путінські маріонетки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дуже показово, що днями, під час свого візиту до Китаю відповів на це питання і сам кремлівський диктатор. «Щодо легітимності, на це питання перш за все має відповісти політична та правова система самої України. Це питання оцінки. Цю оцінку, звісно, насамперед має дати Конституційний суд і взагалі вся політична система самої України», - заявив Путін. При цьому він вказав на те, що Росія вважає важливим питання легітимності української влади: «Для нас це, звичайно, має значення, тому що якщо справа дійде до підписання якихось документів, звичайно, ми маємо підписувати документи в такій доленосній сфері з легітимною владою».

Коментуючи колізію, газета The Washington Post вказує на те, що на роль неофіційного керівника країни висувається глава Офісу президента Андрій Єрмак: «Через умови військового стану Адміністрація президента зосередила у своїх руках величезні повноваження. Це зробило Єрмака, ймовірно, наймогутнішим главою Офісу президента в історії країни, що практично не відрізняється від свого начальника». Як зазначає видання, «близькість Єрмака до президента та його вплив на українського лідера викликають шквал критики». «Тепер для легітимності президента та його ключового радника виникають ще серйозніші виклики у світлі того, що п'ятирічний термін Зеленського формально спливає 20 травня. Поки Зеленський залишається на своїй посаді, він буде вразливий для звинувачень у тому, що він скористався війною для підриву демократії: захопив контроль над ЗМІ, відсунув на другий план критиків та суперників і підняв Єрмака, свого друга, якого не було обрано, над кадровими держслужбовцями. та дипломатами. Деякі з цих звинувачень є незаперечними», - акцентує газета.

Тим часом, на відміну від провідних американських ЗМІ, що порушують цю тему, офіційна позиція Вашингтона поки що виглядає більш обтічною. Держсекретар США Ентоні Блінкен, який відвідав минулого тижня з неоголошеним візитом Київ, вказав на те, що терміни проведення в Україні нових виборів залежатимуть від волі населення країни. «Тому ми працюємо з урядом та групами громадянського суспільства, щоб зміцнити українську інфраструктуру щодо проведення виборів. Завдяки цьому, як тільки українці погодяться, що умови дозволяють, всі українці, включно з переміщеними особами, зможуть скористатися правом голосу», - повідомив Блінкен.

У свою чергу британський журнал The Economist зазначає, що у команді Володимира Зеленського побоюються впливу дискусій щодо його легітимності на стан суспільства у країні. «В приватному порядку існує стурбованість тим ефектом, який постійні обговорення теми легітимності Зеленського можуть мати на громадську думку», - констатує видання. За даними опитування, проведеного The Economist, один із шести громадян України вважає, що статус президента Зеленського після 20 травня зазнає деяких змін.

До речі, свою думку про те, що відбудеться після закінчення терміну повноважень Володимира Зеленського, днями висловив його попередник на президентській посаді. В інтерв'ю телеканалу Sky News Петро Порошенко не став педалювати тему легітимності Володимира Зеленського після 20 травня, проте підтвердив свої політичні амбіції: «Ми спочатку маємо виграти, пліч-о-пліч з нашими партнерами з усього світу. А коли ми виграємо, ми проведемо кілька виборів, я сподіваюся, зокрема, до Європейського парламенту. І, без сумніву, я братиму участь у цих виборах».

Важливо зазначити, що наприкінці квітня Верховний суд України (ЗСУ) відкрив провадження за позовом з вимогою до Верховної Ради призначити президентські вибори у зв'язку із закінченням повноважень чинного глави держави. Позов подав якийсь житель Чернігова, який вимагав зобов'язати парламент призначити президентські вибори. Після цього ВР було дано 15 днів, щоб надати пояснення з цього питання. Однак, коментуючи спробу знайти вирішення проблеми у правовому полі, міністр юстиції Денис Малюська дав зрозуміти, що зробити це безсилий навіть Конституційний суд і звертатися до нього не має сенсу. «Зараз це вже пізно робити, бо таке звернення означає, що є питання та сумніви, і нам потрібен авторитет Конституційного суду, який би цю ситуацію врегулював. З огляду на загальну ситуацію та ситуацію з безпекою в країні зараз офіційно і публічно ставити під сумнів легітимність президента було б величезною помилкою», - заявив глава Мін'юсту в одному зі своїх недавніх інтерв'ю.

За словами пана Малюськи, автори чинної української Конституції мало вірили в реалістичність військового конфлікту, тому низка її положень «неідеальна, м'яко кажучи». "Багато норм Конституції сформульовано таким чином, що той, хто хоче знайти до чого причепитися, він це неодмінно знайде", - пояснив міністр юстиії. Проте, за його словами, КСУ виходить із того, що повноваження чинного президента продовжуються до обрання наступного глави держави.

Нагадаємо, що у лютому у ЗМІ пройшла інформація про те, що Банкова підготувала звернення до Конституційного суду. У єдиного органу, уповноваженого системно трактувати положення Конституції та законодавства, нібито мали намір попросити відповісти на запитання, чи дозволяє Основний закон проводити президентські вибори в умовах воєнного стану, а також роз'яснити, чи зможе чинний президент вважатися легітимним главою держави після закінчення свого терміну на посаді. Однак насправді таке подання до Конституційного суду так і не надійшло. Як кажуть у політкулуарах, причин чому цього не сталося кілька. Перша причина полягає в тому, що КСУ зараз недоукомплектований: у його складі перебувають лише 13 людей у малинових мантіях із 18, при тому, що для ухвалення рішення у будь-якій справі потрібні голоси десяти з них. З урахуванням, м'яко кажучи, непростих взаємин по лінії Банкова-КСУ (у 2020 році Володимир Зеленський намагався відправити всіх його суддів у відставку, а в результаті «пішли» його тодішнього голову Олександра Тупицького) у ОП сумнівалися, що щонайменше десять суддів скажуть одностайне «так» легітимності Зе.

Друга ж причина лежить швидше в політичній площині і суть її зводиться до того, що армія як внутрішніх опонентів Зеленського, так і зовнішніх ворогів в особі путінської Росії максимально «качатиме» тему, що якщо самі соратники Зеленського запитують про його легітимність у суддів, значить , І самі в ній не впевнені. Цілком очевидно, що за таких розкладів іміджеві ризики Зе-влади були б на порядок вищими, ніж очікувана репутаційна вигода від отримання тлумачення КСУ. Як зазначив з цього приводу в розмові з Lenta.UA один із близьких до Банкової політологів, «в ОП вважали, що вся країна та всі союзники зараз мають бути зосереджені на підтримці фронту та наближенні перемоги, а не на абсолютно недоречних політичних перипетіях, що ллють воду на кремлівський млин».

Читайте також: Війна в Україні закінчиться переговорами, - РНБО

Читайте також: Ситуація на фронті не катастрофічна, - РНБО