З'ясувалося, чи буде Україна проривати блокаду Керченської протоки до виборів

У Раді національної безпеки й оборони України заявили, що рішення про дату й склад проходження українських кораблів через Керченську протоку буде схвалювати військове керівництво. Проте Міноборони й Генштаб займаються підготовкою такого проходу. 

«Міністерству оборони й Генеральному штабу ЗСУ доручено забезпечити посилення української військової корабельно-катерної групи в Азовському морі, зокрема, і шляхом проведення додаткових плавзасобів через Керченську протоку», – заявили в РНБО у відповідь на запит Української служби ВПС.

Як повідомляла Lenta.UA, у грудні 2018 року секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував прохід українських кораблів через Керченську протоку. Щоб убезпечити його, на судна ВМС України запросять міжнародних спостерігачів, зокрема, ОБСЄ. 

Пізніше, у кінці грудня, міністр оборони Степан Полторак підтвердив, що Київ не буде відмовлятися від права на вільний прохід через Керченську протоку. 

Тим часом джерела Української служби ВПС у військових колах говорять, що до виборів президента кораблі не будуть намагатися прорватися, щоб це не було використано у виборчій кампанії. 

Також видання з'ясувало, що сторони поки ще далекі від узгодження чіткого формату таких дій. Міжнародний експерт Анна Шелест заявила, що, крім політичних, є ще низка технічних нюансів для такого проходу кораблів: «Азовське море специфічне з точки зору судноплавства. По-перше, потрібні спеціальні погодні умови, технічні моменти для того, щоб не нариватися на ризики».

Голова Українського мілітаристського центру Тарас Чмут уважає, що разовий прорив через Керченську протоку цілком можливий, але складно сказати, що він дасть. «Вони покажуть, що під час першого проходу було все добре, під час другого ми їх нібито спровокували і отримали адекватну відповідь. Якщо буде організований третій прохід із залученням міжнародних партнерів, то з великою ймовірністю він пройде максимально безпроблемно, щоб показати, що винна українська сторона», – переконаний експерт. 

З огляду на цей нюанс, Україна вирішила домовлятися про постійну місію, що буде моніторити прохід кораблів у цій зоні. Однак консультації (переговори з ОБСЄ, ЄС і НАТО ведуть українські Міноборони і МЗС) виявилися досить складними, тому що такий варіант вимагає згоди російської сторони.

Відразу ж після заяви Турчинова в грудні минулого року Кремль назвав наміри України «провокацією». Потім риторика Москви змінилася. У січні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров передав, що російський президент Володимир Путін погодився на пропозицію Берліна про допуск німецьких і французьких фахівців у Керченську протоку, якщо буде згода української сторони. 

Правда в той час Україна й Німеччина вже обговорювали не разовий прохід з міжнародними спостерігачами, а цілу моніторингову місію в регіоні. 

У кінці січня 2019 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та Німеччини Павла Клімкіна та Гайко Мааса. «Росія не повинна отримати можливість маніпулювати моніторингом, щодо якого ми домовимося. Наприклад, спроби РФ затягнути фахівців з Німеччини й Франції в Керченський порт і в такий спосіб політично намагатися легалізувати окупацію Криму неможливі», – сказав Клімкін після переговорів, на яких обговорювалася можливість розширити наглядову місію ОБСЄ в Україні на Азовське море. 

Цій ініціативі РФ чинила опір: разове відвідування протоки можливо, а спостережна місія – ні. 

Джерела видання в ОБСЄ кажуть, що їм для розширення місії потрібен новий мандат. Київ при цьому наполягає на тому, що в місії є мандат на всій території України, зокрема у водах, які привласнила РФ. Тож у новому мандаті немає потреби. 

У МЗС України заявили, що консультації з міжнародними партнерами ще тривають. Київ і Берлін обговорюють можливість проведення зустрічей експертів, щоб визначити модальність такої місії. Консультації можуть бути проведені в межах зустрічі Нормандської четвірки найближчим часом. 

Також українські дипломати сподіваються порушити це питання на зустрічах у межах Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбудеться в лютому. 

«Конкретних домовленостей щодо разового проходу або навіть місії до президентських виборів досягти навряд чи вдасться. Усі чекають, хто виграє гонку й чи зміниться стратегія української влади щодо вирішення конфлікту з РФ», – резюмує Українська служба ВВС.

(Заставне фото: novosti-n.org)