Згода на угоду: чи допоможе ресурсний договір вирівняти відносини по лінії Україна-США

Якраз до першого травня, нарешті, остаточно розвіявся туман навколо багатостраждальної ресурсної угоди між Україною та Сполученими Штатами. Як зазначається у прес-релізі, опублікованому на сайті американського Мінфіну, договір укладено «у визнання значної фінансової та матеріальної підтримки, яку народ США надав для захисту України після початку російського повномасштабного вторгнення». «Ця економічна співпраця дозволяє двом країнам спільно працювати над тим, щоб наші спільні матеріальні активи, таланти та можливості прискорили економічне відновлення України», - наголошується у заяві. При цьому американський Мінфін уточнює, що сторони працюватимуть над «остаточним твердженням того, як програма керуватиметься і розвиватиме це важливе партнерство».

«Як заявив президент Дональд Трамп, США мають намір допомогти закінчити цю жорстоку і безглузду війну, - сказав міністр фінансів США Скотт Бессент. - Ця угода дає ясний сигнал Росії, що адміністрація Трампа прихильна до мирного процесу, в центрі якого стоїть вільна, суверенна і процвітаюча Україна протягом довгого часу».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Незабаром після того, як свою позицію озвучили американці, прокоментувала підписання угоди і міністр економіки України Юлія Свириденко, яка зараз перебуває у Вашингтоні: «Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна. Дякую президентам за лідерство. Дякуємо всім, хто працював заради угоди, робив її змістовнішою. Наразі документ такий, що може забезпечити успіх для обох наших країн». Пані Свириденко додала, що угоду ще має ратифікувати Верховна Рада.

Угода передбачає створення спеціального фонду, який розпоряджатиметься доходами від використання певних видів природних ресурсів, інфраструктурних об'єктів та деяких інших активів в Україні. Як випливає з тексту проекту, який оприлюднили низка провідних американських медіа, військова допомога, надана США Україні до укладення угоди, не розглядається як внесок американської сторони. Але все, що Вашингтон виділить після підписання угоди, вважатиметься їхніми інвестиціями. Ця умова - не вважати вже спрямовану допомогу "боргом" - була принципово важливою для нашої з вами країни на тлі бажання Трампа "отримати гроші назад" за вже надану зброю у формі майбутніх доходів від видобутку корисних копалин.

Підписана угода також передбачає, що США отримують преференції під час укладання нових договорів щодо розробки природних ресурсів України. Однак при цьому договір не дає Сполученим Штатам автоматичного права на доходи від українських корисних копалин або вже існуючої інфраструктури. За словами прем'єра Шмигаля, угода про надра є «абсолютно партнерською»: інвестиційний фонд матиме 50/50 частки управління та наповнення. Україна зберігає за собою контроль над усіма ресурсами, надрами та інфраструктурою, внески робитимуться лише за рахунок нових ліцензій на корисні копалини.

Фонд має інвестувати у розвиток України протягом 10 років. Це можуть бути як капітальні інвестиції, так і викуп української продукції за принципом take or pay (бери чи плати – ред.). Угода, як запевнив Шмигаль, ніяк не завадить вступу України до Євросоюзу.

Зазначимо, що процес підписання ресурсної угоди був довгим, тернистим і непрогнозованим. Так, у середу, 31 квітня, інформагенції Bloomberg і Reuters синхронно повідомили, що угода про корисні копалини між США та Україною може бути підписана цього ж дня. Однак ближче до вечора Financial Times з посиланням на джерела повідомила, що в останній момент між сторонами виникли «істотні розбіжності». За словами співрозмовників FT, американська сторона нібито наполягала на тому, щоб одночасно з рамковою угодою віце-прем'єр Юлія Свириденко має підписати додаткові договори з конкретними умовами створення фонду та його наповнення. Але Україна була не готова підписувати всі документи одразу, оскільки детальний договір із конкретними умовами та зобов'язаннями має бути спочатку ратифікований Верховною Радою.

За даними FT, співробітники апарату міністра фінансів США Скотта Бессента заявили, що пані Свириденко має бути «готовою підписати всі угоди або повернутися додому». Пізніше сам Бессент заявив, що затримка виникла через те, що українська сторона на день раніше захотіла внести деякі зміни до тексту угоди.

Вкрай важливо відзначити, що Трамп та члени його команди неодноразово погрожували вийти з переговорно-мирного процесу, якщо «ознаки прогресу» не з'являться найближчим часом. Напередодні підписання угоди про надра, про це заявив держсекретар США Марко Рубіо. Проте слова глави американського Мінфіну про те, що «ця угода дає ясний сигнал Росії, що адміністрація Трампа прихильна до мирного процесу» дає надію на припинення турбулентності Білого дому та всіляких спекуляцій навколо переговорів щодо припинення російсько-української війни.

Нагадаємо, що ще влітку минулого року впливовий сенатор-республіканець Ліндсі Грем почав публічно говорити про важливість українських корисних копалин для США та можливість їхнього спільного видобутку. «Українці сидять на 10-12 трлн доларів критично важливих корисних копалин. Вони могли б бути найбагатшою країною у всій Європі. І цими активами Путін хоче поділитися із Китаєм. Якщо ми зараз допоможемо Україні, вони можуть стати найкращим бізнес-партнером», - зазначав пан Грем.

Цю ідею пізніше підхопили на Банковій. Зокрема, у вересні 2024-го, під час зустрічі з тоді ще кандидатом у президенти Дональдом Трампом, саме Володимир Зеленський запропонував США отримати економічну частку в українських природних ресурсах та критично важливих мінералах, що мало стати «відправною точкою для формування нового економічного партнерства». У жовтні минулого року на засіданні Європейської ради у Брюсселі Зе представив «план перемоги», в якому також згадувався можливий договір про спільне використання критичних ресурсів, що є в Україні, зокрема урану, титану, графіту та літію. Їхню вартість Зеленський оцінив у трильйони доларів. Чинний гарант української Конституції тоді запропонував США, ЄС та іншим союзникам укласти спеціальну угоду, якою було б передбачено спільний захист, інвестиції та використання зазначених ресурсів.

Ідея про спільний контроль над українськими ресурсами актуалізувалася після вступу на посаду Трампа наприкінці січня. Тим часом старий новий господар Овального кабінету інакше витлумачив пропозиції української сторони. У трампівській версії дохід від українських копалин мав бути компенсацією для США за вже надану військову допомогу Україні. З першим варіантом такої угоди до Києва 12 лютого прибув американський міністр фінансів Скот Бессент, проте отримав від воріт поворот і повернувся до США ні з чим. На Печерських пагорбах відмовилися підписати документ через відсутність гарантій безпеки з боку США.

У першому варіанті угоди, «злитій» у ЗМІ, передбачалося, що Україна та США створять спільний фонд, до якого внесуть права на розробку надр. Дохід від видобутку корисних копалин мав розподілятися порівну – 50/50. Однак пізніше Вашингтон оновив свої умови та зробив їх на порядок жорсткішим: США захотіли закріпити за собою 100% власності фонду, а Україна мала внести дві третини його вартості за рахунок майбутніх доходів від видобутку. Ще одна третина зараховувалася як уже надана Вашингтоном військова допомога.

Таку пропозицію вітчизняні профільні експерти назвали кабальною, порівнявши її з угодами про репарації, які накладалися на тих, хто програв після Першої світової війни.

20 лютого видання Axios повідомило, що адміністрація президента Трампа надала Україні «покращений» проект угоди з корисних копалин та українській та американській сторонам вдалося домовитися про компромісний документ.

28 лютого Володимир Зеленський із великою делегацією спеціально прибув до США, щоб чиновники урочисто підписали рамкову угоду. Здавалося, що все складається якнайкраще і довгі суперечки позаду, проте грандіозний скандал в Овальному кабінеті, який спалахнув між Зе з одного боку і Трампом з Ді Венсом, з іншого, знову «підвісив» долю ресурсної угоди.

18 квітня Україна та США, нарешті, підписали меморандум, який, як заявила Юлія Свириденко, «свідчить про намір фіналізувати та укласти угоду» щодо рідкісноземельних металів та інших корисних копалин. Того ж дня Дональд Трамп заявив, що очікує, що угода про надра може бути підписана вже 24 квітня. Наступного дня Трамп у соцмережі Truth Social написав таке: «Україна під керівництвом Володимира Зеленського не підписала остаточні документи щодо дуже важливої угоди із США. Затримка становить щонайменше три тижні».

26 квітня у Зеленського та Трампа відбулася особиста зустріч: лідери, усамітнившись для розмови в соборі Святого Петра, у режимі бліц переговорили один з одним після прибуття до Ватикану на похорон папи Франциска. Зрозуміло, що за 15 хвилин бесіди апріорі неможливо було охопити весь спектр питань та обговорити по суті, зокрема, ресурсну угоду. Тим часом, за інформацією видання

Axios, під час цього діалогу Трамп «тиснув на Зеленського» у плані того, щоб угода про надра була підписана якнайшвидше. Так це чи ні – невідомо, бо і Банкова, і Білий дім відмовилися коментувати виданню деталі розмови двох президентів. Але як би там не було, саме через 4 дні після цієї зустрічі, м'яко кажучи, непроста і тривала епопея навколо договору надрах завершилася. Однак завершилася де-юре, де-факто залишаючи відкритим вікно для дискусій, оскільки в оприлюднених віце-прем'єром Свириденком ключових положеннях угоди, ні сном, ні духом не згадуються гарантії безпеки для України з боку Сполучених Штатів. Виходячи з цього питання про те, як ресурсна угода може сприяти якнайшвидшому встановленню миру в нашій з вами країні залишається відкритим. Поки що США з панського плеча заявили, що виділять нам зброї на 50 мільйонів доларів. Щоправда, вже не як пожертву, а за гроші.

Читайте також: 57 мінералів: розкрито деталі угоди між США та Україною

Читайте також: Трамп хоче заробити в Україні понад $350 мільярдів