Ядерний тандем: як Лондон та Париж спільно відповідатимуть на виклики з «кнопкою»

Під час триденного державного візиту Емманюеля Макрона до Великобританії, який завершився 11 липня, було підписано кілька, скажімо так, непересічних документів, у тому числі у сфері оборони. Зокрема влада двох країн оголосила про плани поглиблення співпраці у військово-ядерній сфері і «тіснішу, ніж будь-коли» взаємодію в галузі ядерного стримування. У спільній декларації лідерів Франції та Великобританії вперше заявлено, що «відповідні засоби стримування обох країн незалежні, але можуть координуватися» і що «не існує такої крайньої загрози для Європи, яка не спричинила б у відповідь дії з боку обох країн».

"Цей крок - послання як нашим союзникам, так і нашим противникам, оскільки він демонструє солідарність між двома ядерними державами", - заявили в адміністрації пана Макрона. "Будь-який противник, що загрожує життєво важливим інтересам Великобританії або Франції, може зіткнутися з потужністю ядерних сил обох держав", - попередили у свою чергу в британському оборонному відомстві.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Впливові західні медіа називають рішення владного тандему від імені Макрона-Стармера про координацію дій у сфері ядерного стримування «історичним». "Це рішення знаменує собою значний крок уперед у співпраці між двома європейськими ядерними державами, які прагнуть відреагувати на зростаючу загрозу з боку Російської Федерації", - наголошує The Financial Times. Видання пов'язує це рішення також з тим, що Дональд Трамп поставив під сумнів прихильність Вашингтона до принципу колективної оборони НАТО, що викликало в Європі дискусію про потенціал франко-британської «ядерної парасольки».

Зазначимо, що у Франції, за підрахунками експертів, налічується 290 ядерних боєголовок, тоді як у Великобританії – близько 230-ти. Офіційний Лондон тісно координує свою політику у військово-ядерній сфері зі США. У той же час Париж, хоч і є членом НАТО, раніше завжди наполягав на тому, що ядерний потенціал Франції є незалежним – навіть у роботі Групи ядерного планування Альянсу Франція участі принципово не бере.

Якраз після підписання «ядерного» документа з британською стороною, президент Макрон заявив, що в «Європі очікують, що Франція та Великобританія нестимуть особливу відповідальність за безпеку Європи, яка зіткнулася з загрозою з боку сусідів-ревізіоністів».

Утім, поки що не до кінця зрозуміло, як у практичній площині виглядатиме оголошена координація кроків у цій галузі між Великою Британією та Францією. Відомо лише, що сторони створять Групу ядерного нагляду, яка відповідатиме за координацію «політики, можливостей та операцій».

Якщо погортати сторінки не такої вже далекої ядерної історії, то пригадаємо, що не далі як 1995-го тодішні лідери Франції та Великобританії Жак Ширак та Джон Мейджор ухвалили схожу за смисловим наповненням декларацію. У документі, серед іншого, говорилося, що сторони «не можуть уявити собі ситуацію, за якої життєво важливі інтереси будь-якої з наших двох країн могли б опинитися під загрозою без того, щоб життєво важливі інтереси іншої країни також не опинилися під загрозою. Тим часом якихось знакових спільних проектів у військово-ядерній сфері після цього не було.

У 2010-му Ніколя Саркозі та Девід Кемерон також заявляли про намір зміцнити співпрацю в ядерній галузі, домовившись про проведення спільних досліджень та моделювання ядерних випробувань у двох спеціалізованих центрах - французькому Вальдюку та британському Олдермастоні. Це рішення було названо «безпрецедентним», водночас і у Франції, і у Великій Британії тоді особливо наголошували, що арсенали обох країн залишаються незалежними одна від одної і про спільне їх застосування не йдеться.

Таким чином, як бачимо, в даному контексті ядерна декларація Стармера-Макрона справді є новаторською, оскільки в ній хоч і сказано, що арсенали незалежні один від одного, проте допускається їх синхронне застосування. Механізм, проте, залишається засекреченим. А ось нові домовленості французького та британського лідерів у військово-технічній сфері більш конкретизовані. Так, під час нинішнього візиту пана Макрона до британської столиці було оголошено про плани поглиблення двосторонньої співпраці у сфері виробництва та модернізації добре відомих українцям далекобійних крилатих ракет Storm Shadow, розроблення нового покоління ракет класу «повітря-повітря», створення засобів боротьби з системами радіо ракет і дронів. До речі, президент Трамп в ефірі телеканалу NBC недавно заявив, що уклав угоду з НАТО про постачання Сполученими Штатами зброї в Україну через Альянс і що НАТО сплатить цю зброю «на сто відсотків». «Також ми відправимо Patriot до НАТО, а потім НАТО розподілить їх», - наголосив господар Білого дому. Також він анонсував, що наступного понеділка, 14 липня, зробить «важливу заяву» щодо Росії, але не надав додаткових подробиць.

Якщо говорити про країну-агресора в контексті нових франко-британських ядерних угод, то на болотах вже відреагували на цю новину. Зокрема, заступник голови росМЗСу Сергій Рябков заявив наступне: «Все це вкладається в загальну антиросійську канву натовської політики, тому зараз, коли подібна взаємодія формалізується і ставиться на стабільну солідну основу, ми цю справу враховуватимемо не лише політично, а й у своєму військовому плануванні».

Тим часом шеф Рябкова Лавров напередодні провів нетривіальну зустріч. Зокрема, головний росдипломат переговорив з «ока на око» з головою американського Держдепу Марко Рубіо в рамках заходів АСЕАН у Куала-Лумпурі.

Незадовго до цієї «стрілки» Дональд Трамп досить різко висловився про кремлівського диктатора Путіна, а телеканал CNN оприлюднив аудіозапис, де старий-новий господар Овального кабінету навіть нібито пригрозив «розбомбити Москву до біса». Втім, незважаючи на таке інформаційне тло постпереговорні заяви Рубіо-Лаврова були, скажімо так, дипломатично «зачесані». Як повідомили у росМІДі, під час зустрічі сторони підтвердили «взаємний настрій на пошук мирних розв'язок конфліктних ситуацій». У відомстві Лаврова також зазначили, що сторони домовилися продовжувати працювати над відновленням російсько-американської економічної та гуманітарної співпраці.

А ось пан Рубіо про свої переговори з росвізаві розповів американським журналістам докладніше. «Ми поділилися один з одним деякою інформацією та ідеями, які я маю намір донести до президента». Зокрема, уточнив він, під час розмови сторони обговорили новий підхід до мирного врегулювання в Україні. І хоча, за його словами, це не зовсім те, як американці уявляють шлях до світу, це може потенційно «відкрити двері до подальшого прогресу». «Ми хочемо бути залученими до цього процесу і домагатися цього», - наголосив держсекретар США. При цьому Марко Рубіо додав, що президент Трамп справді «розчарований через відсутність прогресу» та «відсутність гнучкості» у позиції Росії щодо України.

Коментуючи кейс подальших постачань зброї в Україну, Марко Рубіо розповів, що у США розраховують на передачу Києву системи ППО Patriot від низки європейських країн, зокрема від Німеччини. "Батареї Patriot доступні в багатьох країнах Європи, але ніхто не хоче розлучатися з ними", - зазначив він, даючи таким чином зрозуміти, що у цьому питанні всі шляхи ведуть не лише до Вашингтона.

Читайте також: Великобританія та Україна укладуть історичну угоду

Читайте також: Великобританія та Франція хочуть збільшити запаси крилатих ракет