Встановлено залежність стану середньовічних рукописів від мови їх написання

Дослідження, опубліковане в журналі Science під керівництвом Майка Кестемонта (Університет Антверпена) і Фольгерта Карсдорпа (Інститут KNAW Meertens), є новим підходом до проблеми втрати культурної спадщини, — повідомляє Phys.org.

Дослідницька група, до якої входять вчені з Ірландії, Бельгії, Англії, Данії, Нідерландів та Тайваню, виявила, що понад 90% середньовічних європейських рукописів було втрачено. При цьому показники виживання творів та рукописів різними мовами істотно різняться. Так, 81% ірландських середньовічних романів збереглися до наших днів, і лише 38% англійських. Збереглося 19% ірландських рукописів проти 7% рукописів англійською.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ми могли б звинувачувати в цьому розпуск монастирів при Генріху VIII, через що багато бібліотек було розсіяно. Але героїчний епос англійською мовою взагалі рідко зустрічається у бібліотечних каталогах монастирів», — каже один з авторів дослідження д-р Деніел Сойєр.

За його словами, ця ситуація частково зумовлена низьким престижем англійської мови у той період, у що сьогодні важко повірити. «Сьогодні англійську вивчають як другу мову в усьому світі, але в Середні віки вона не мала великого міжнародного значення, — додає Сойєр. — Зокрема, після норманського завоювання французька мова була важливою в Англії як міжнародна мова влади та культури. Але якщо ми візьмемо до уваги художню літературу, написану норманською французькою мовою в Англії, то коефіцієнт виживання англійських рукописів буде вищим».

У той самий час 77% середньовічних романів, написаних в Ісландії, збереглися до нашого часу, як і 17% рукописів. Цей феномен дослідники пояснюють «рівномірністю» культурного виробництва. «Подібність між Ісландією та Ірландією може бути викликана стійкими традиціями копіювання літературних текстів від руки навіть після винаходу друкарства», — наголошує д-р Капітан.

Раніше ми повідомляли про продаж обгорілих рукописів Ньютона.

Вчені розшифрували китайські рукописи віком 2200 років.

У рукописах XV століття виявлено прихований текст.

На ілюстрації: манускрипт XV століття «Книга Талбота Шрусбері». Джерело: Британська бібліотека