Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2026 рік

Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2026 рік. Більшість видатків спрямовується на фінансування Сил безпеки та оборони.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради .

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Прогноз ВВП на 2026 рік – 10,31 трлн гривень.

Доходи бюджету зростуть до 2,92 трлн гривень, що на 446,8 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

Витрати також зростуть і становитимуть 4,83 трлн гривень, що на 134,5 млрд грн більше, ніж у попередньому році.

Дефіцит – 1,9 трлн гривень, або 18,5% ВВП.

Основна мета бюджету – забезпечити оборону країни, підтримати громадян та створити умови для економічного зростання навіть під час війни.

100% власних надходжень держава спрямовує на Сили Оборони, включаючи грошове забезпечення військових та підтримку їхніх сімей, посилення ППО, розробку та виробництво української зброї, у тому числі дронів.

Витрати на армію у 2026 році - 2,8 трлн. гривень, що становить майже 60% від усіх витрат.

На зарплати військових передбачено – 1,3 трлн гривень. На озброєння та військову техніку – 709 млрд гривень.

Витрати на освіту становлять 273,9 млрд грн (+75 млрд грн до 2025 року), що враховує поетапне підвищення на 30% зарплат педагогічних та науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року та на 20% з вересня 2026 року без будь-яких змін у підходах до оплати їхньої праці.

"Предбачено зростання заробітних плат з першого січня - у середньому з 16,7 до 21,7 тисяч гривень. З першого вересня, відповідно до прийнятих рішень, зазначена сума становитиме до 30 тисяч гривень", - повідомляв голова Мінфіну Сергій Марченко.

За розрахунками Мінфіну, підвищення у середньому дозволять збільшити щомісячну заробітну плату вчителя до 10 тисяч гривень.

До резервного фонду було додатково направлено 19 млрд гривень для підвищення зарплат педагогам, закупівлі пасажирських вагонів, компенсації бізнесу за втрати через війну та облаштування укриттів у дитячих садках.

Також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.

Витрати на соціальну підтримку - 468,5 млрд. гривень (+47,6 млрд. гривень до 2025 року).

Сюди входять пенсії, соцвиплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, підтримка осіб з інвалідністю, а також комплексна допомога сім'ям з новонародженими та маленькими дітьми, включаючи допологову та післяпологову допомогу, "ЄЯсла" та "Пакет школяра".

Вперше з 2023 року передбачено підвищення соціальних стандартів:

• мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 гривень;
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 гривень;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 гривень;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) – з 2 361 до 2 595 грн.

За очікуваннями уряду на 2026 рік, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%.

Інфляція наступного року прогнозується лише на рівні 9,9%.

Бюджет на 2026 рік не передбачає змін у сумі житлових субсидій.

Середній курс долара на 2026 рік закладено 45,7 гривні/долар.

Середній курс євро – 49,4 гривні/євро.

Ці курси є розрахунковими та не впливають на валютну політику Нацбанку.

На охорону здоров'я передбачено 258,6 млрд. гривень (+38,8 млрд. грн. до 2025 року). Пріоритети:

• збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги;
• безкоштовні ліки;
• скринінг здоров'я для громадян віком 40 років.

Підтримка внутрішньо переміщених осіб – 72,6 млрд гривень. Зокрема, спрямована для людей, які втратили будинок через війну. Зокрема, 1,4 млрд грн закладено на нову програму для підтримки ВПО з тимчасово окупованих територій.

Ветеранська політика передбачає 18,9 млрд. гривень. Фінансування зросте на 6,3 млрд. гривень порівняно з минулим роком. Це, зокрема, підтримка житлом, інструменти для подальшої реінтеграції у громадянське життя.

Продовжується програма підтримки бізнесу та українських виробників у рамках політики "Зроблено в Україні".

Зокрема, у держбюджеті передбачено кошти на "Доступні кредити "5-7-9%", індустріальні парки, програми часткової компенсації української техніки та обладнання, гранти та інші ініціативи щодо розвитку українських виробників.

Також передбачено кошти для забезпечення українців житлом за програмою "Оселя".

Підтримка регіонів, у тому числі прифронтових, становитиме 293 млрд. гривень.

Ці кошти забезпечать оплату праці освітян, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров'я та компенсацію різниці у тарифах.

Бюджет передбачає +4% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) для місцевих бюджетів (до 64%). Кошти підуть на енергоносії та погашення тарифних боргів.

Інші витрати мають бути профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.

Міністр фінансів зазначив, що Україні потрібно згенерувати додатково понад 45 млрд. доларів США від міжнародних партнерів у 2026 році.

Глава бюджетного комітету Роксолана Підласа пояснювала, що ухвалення держбюджету є ключовим для запуску нової програми розширеного фінансування МВФ на 2026-2029 роки сумою 8 млрд доларів.

За її словами, це дозволить Україні отримати "репараційний кредит". Він має стати основним джерелом додаткового фінансування від ЄС, проте частково ці зусилля блокуються через побоювання Бельгії, що вона може залишитися віч-на-віч із проблемою і повинна буде повернути Москві гроші, які можуть позичити Україні із заморожених росактивів.

Нагадаємо, що жоден депутат від опозиційних фракцій "Європейська Солідарність" та "Батьківщина" при голосуванні бюджету у другому читанні документ не підтримав.