Влада РФ вирішили витягти гроші з гаманців росіян для порятунку проектів «Газпрому»

Проект «Газпрому» з будівництва газохімічного комплексу в Усть-Лузі вартістю 750 млрд рублів можна профінансувати, залучаючи гроші населення, розповів 25 травня в інтерв'ю глава Зовнішекономбанку Ігор Шувалов, повідомляють росЗМІ.

Комплекс з скраплення і переробки газу, який «Газпром» планував спільно з «Русгаздобичей», розраховуючи до 2024 року виробляти 3 мільйони тонн поліетилену щорічно, влада мала намір оплатити за рахунок коштів Фонду національного добробуту (ФНД).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Але у поточних умовах навряд чи проекту дістануться гроші фонду», - заявив Шувалов.

Згідно з офіційною інформацією, ННА 1 травня у ФНД залишалося $114,5 млрд ліквідних активів - це не витрачені гроші, розміщені на валютних рахунках у ЦБ.

За поточним курсом розмір фонду становить 8,2 трильйона рублів, при тому що дефіцит ресурсів у бюджетній системі РФ сягає 8,5% ВВП, або майже 9 трильйонів. Ця сума включає як дірку у федеральному бюджеті, так і випадаючі доходи регіонів, Пенсійного фонду та фонду ОМС.

«Всі мають розуміти, що бюджетні зобов'язання цього і наступного року будуть виконані у повному обсязі ... І для цього ФНД потрібен в першу чергу», - пояснив Шувалов.

За його менію, замість грошей ФНД на реалізацію проекту «Газпрому» можна залучити гроші громадян РФ.

«Ми вважаємо, що можна створювати фонди колективних інвестицій, куди люди будуть зацікавлені вкладати, розуміючи, що вони, наприклад, акціонери Усть-Луги», - зазначив Шувалов.

Комплекс в Усть-Лузі - це вже другий, підвішений у повітрі газохімічний мегапроект «Газпрому». На початку 2019 року компанія намагалася залучити китайських інвесторів до будівництва Амурський ГПЗ, який, за задумом, має стати найбільшим заводом з переробки газу.

Китайському China Development Bank предолжілі оплати 70% проекту загальною вартістю $14 млрд Однак банк, який управляється кабінетом міністрів КНР і пербуває у прямому підпорядкуванні Держради - найвищого органу влади Китаю, - відмовився від угоди.

Ілюстративне фото: росЗМІ