Візит солідарності та ядерна істерія: чим запам'ятається 4-та річниця повномасштабної війни

Помпезно-публічні обіцянки керівництва ЄС направити до 24 лютого «сильний сигнал» Кремлю щодо незмінності підтримки України та її фінансування на найближчі три роки за фактом залишилися нереалізованими. Вийшовши до преси після засідання ради глав МЗС країн ЄС, що відбулося в Брюсселі, під час якого Угорщина заблокувала 20-й пакет антиросійських санкцій і кредит ЄС на €90 млрд Україні, глава європейської дипломатії Кая Каллас не приховувала свого розчарування. "Ми не змогли досягти угоди щодо 20-го пакету санкцій, тому, на жаль, сигнал надіслати не вдалося, але робота в цьому напрямку неодмінно продовжиться", - заявила колишній прем'єр Естонії. За словами головної євродипломатки, вона «справді шкодує», що нових заходів проти путінської Росії не було схвалено до четвертої річниці початку активних бойових дій в Україні.

Відповідаючи на запитання, чи є в цій ситуації у керівництва ЄС план Б, вона заявила: «Єврокомісія мала план А — використовувати російські активи, можливо, він тепер має стати планом Б». "Якщо попередні домовленості не спрацюють, ми завжди можемо повернутися до використання заморожених активів", - запевнила пані Каллас. За словами голови європейської дипломатії, «необхідно діяти швидко, оскільки Україні потрібне наше фінансування». Раніше Єврокомісія заявила, що цей план має бути погоджений найпізніше до кінця березня.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У цьому контексті дуже важливо зазначити, що хоча план А в Брюсселі називають «кредитом» для нашої з вами країни, передбачається, що ці гроші залучатимуться на фінансових ринках країнами ЄС. Тобто саме Євросоюз має платити відсотки за цією позикою і самостійно повертати її. Простіше кажучи, для України це фактично має бути безоплатне фінансування під виглядом кредитування, дві третини якого — 60 млрд. євро — має піти на озброєння ЗСУ.

Як відомо, 4 лютого Рада ЄС оголосила про узгодження позиції держав-членів Євросоюзу щодо правової основи реалізації рішення про надання Україні кредиту у розмірі €90 млрд на 2026–2027 роки. Наступним кроком мало стати прийняття Радою ЄС остаточної офіційної постанови щодо регламенту про надання кредиту. Однак це рішення 23 лютого заблокувала Угорщина. Вимагаючи від Будапешта зняти своє вето, у Брюсселі не поспішають задовольнити шантажну вимогу угорської сторони про відновлення постачань російської нафти «Дружбою», яку нещодавно ракетним ударом розбомбили путінські «визволителі». Як заявила представник Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, ЄК не ставить під сумнів запевнення Києва в тому, що трубопровід «Дружба» пошкоджений, а також не квапить Україну з його ремонтом та не ставить їй жодних термінів для відновлення транзиту нафти. Тим часом наприкінці цього тижня ЄК має намір скликати першу експертну зустріч координаційної групи ЄС з нафти, щоб розпочати предметно обговорити цей тематичний кейс.

Так чи інакше відбувся перший за останні чотири роки серйозний збій загальноєвропейської політики підтримки України. Цю прогалину у Брюсселі намагаються компенсувати антиросійською риторикою з вимогою беззастережної капітуляції країни-агресора не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Як повідомила вищезгадана глава дипслужби ЄС Кая Каллас, вона у вівторок, 24 лютого, передала державам-членам ЄС директиву добиватися від Росії «повного виведення військ з усіх нібито окупованих нею територій, включаючи Молдову та Грузію».

«Є Європа має чіткий і законний інтерес до того, як закінчиться війна Росії. Щоб європейські інтереси не стали супутнім збитком, ми маємо чітко позначити, чого ми очікуємо від Росії: повага до кордонів, припинення саботажу, відшкодування військової шкоди та повернення викрадених українських дітей — це не завищені вимоги. Вони мають бути базовою відправною точкою. Тому, перш ніж говорити з Москвою, ми маємо ясно розуміти, про що ми хочемо з нею говорити», - заявила Кая Каллас.

Глава європейської дипломатії також повідомила про ухвалене у Брюсселі рішення скоротити чисельність постійного представництва Росії при ЄС до 40 співробітників, а також не видавати візи учасникам путінської «СВО». «Ми не зазнаємо зловживання дипломатичними повноваженнями. Разом із Європейською комісією ми працюємо над тим, щоб не допустити до шенгенської зони потенційні сотні тисяч колишніх російських солдатів», — резюмувала пані Каллас.

На такому фоні у четверту річницю повномасштабної війни на знак солідарності з Україною до Києва прибули іноземні делегації. Зокрема, у вівторок, 24 лютого, стало відомо про приїзд президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн та голови Євроради Антоніу Кошти, а також лідерів країн Нордично-Балтійської вісімки та Хорватії. Крім того, в українську столицю прибув і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який записав відеозвернення неподалік Софійської площі: «Вітаю з Києва… Тут мав відбутися російський парад перемоги, але Київ ось уже чотири роки захищається».

Урсула фон дер Ляйєн та президент та Антоніу Кошта у спільній заяві наголосили, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну поступово знесилює РФ і подальший тиск змусить її припинити агресію. Вони також наголосили, що Москва не досягла своїх військових цілей в Україні і тепер навмисно націлює свої удари на українське громадянське населення та критичну інфраструктуру. «Ми рішуче налаштовані посилити тиск на енергетичний та фінансовий сектори Росії та вжити додаткових заходів проти «тіньового флоту», – йдеться у заяві. Лідери зазначили, що Європейський Союз та його держави-члени відповідно до своїх повноважень готові сприяти надійним та достовірним гарантіям безпеки, щоб Росія ніколи більше не могла напасти на Україну, а також забезпечити, щоб РФ була притягнута до відповідальності за скоєні злочини та завдану шкоду. Також вони окремо наголосили, що «майбутнє безпечної та успішної України – у Європейському Союзі».

Тим часом Служба зовнішньої розвідки (СЗР) країни-агресора Росії повідомила про отриману нею інформацію про те, що Франція та Великобританія «активно працюють над наданням Києву ядерної бомби». Як заявив, коментуючи повідомлення СЗР, путінський спікер Пєсков, ця інформація надзвичайно важлива і враховуватиметься Москвою в ході подальших переговорів щодо мирного врегулювання у Швейцарії. У свою чергу так званий парламент РФ, більш відомий як «Держдура», напередодні сильно «занепокоївся» можливим відправкою Україні ядерної зброї. Цей політичний ширвжиток звернувся до законодавців Великобританії та Франції, а також до Європарламента, ООН та МАГАТЕ. У тексті звернення наголошується, що "реалізація таких планів призведе до різкої ескалації конфлікту, створить прямі загрози безпеці нашої країни та всього європейського регіону".

Все це словесне нетримання, яке не варте і виїденого яйця (інформацію СЗР спростували і в Києві, і в Лондоні, і в Парижі) було приправлено традиційним розмахуванням своїм іржавим ядерним залізом. Порозмахував ядерною палицею і відомий Медведєв.

«Заява СЗР про передачу Україні ядерної зброї, безумовно, ідіотизм. Але до цього ідіотизму прогнозовано включився Медведєв і пригрозив ядерним ударом. Але жодного ядерного удару не буде, проте питання: чому це було запущено?

РФ треба було перебити тему «чотири роки війни», яка дуже незручна Кремлю. Логіка Кремля дуже схожа на логіку «обстрілу Валдая». Вони накопичують брехню у тому, щоб потім за необхідності використовувати цю брехню у переговорах (чи зриву переговорів). Вони створюють віртуальну реальність, яку нав'язують своїм візаві. Навіть якщо візаві їм прямим текстом кажуть: це брехня. Це досить тупа спроба посилити і без того складні відносини Вашингтона та Лондона. Наразі тривають переговори Росія-США щодо ядерної зброї. Це дуже обмежена, але спроба нав'язати свій порядок денний. Скажу одразу, там нічого не вийде. Ну, і, нарешті, слід зважити на те, що в Україні приблизно 25% населення бояться ядерної війни. Їхній стан буде глибоко дестабілізований», - зазначає з цього приводу політолог Вадим Денисенко.

Насправді щодо «глибокої дестабілізації» можна посперечатися – у ці дні український сегмент соцмереж у масі своїй аналізує, «Київ за три дні», довжиною чотири роки, ігноруючи нову хвилю ядерної істерії на болотах.

Читайте також: Норвегія посилює правила перебування українських чоловіків

Читайте також: Ігор Лаченков отримав бронь від мобілізації в Офісі президента України