Вийшла книга, що розкриває особисті таємниці одного з найзагадковіших європейських політиків

Сьогоднішній лідер лейбористської партії Великобританії Джеремі Корбін – особистість, не менш яскрава і цікава, ніж нинішній президент США. Щоправда, його вважають маргіналом (навіть у своїй партії Корбін належить до самої лівої її частини і голосував усупереч рішенням фракції в 25% випадків), але Дональд Трамп на початку президентських перегонів у США теж сприймався як маргінал. А обрання президентом Франції такого ж новачка, як Трамп, Еммануеля Макрона показало, що виборець у масі своїй втомився від представників традиційних еліт. 

Тим цікавіше познайомитися з книжкою про Корбіна Томаса Бауера «Небезпечний герой», що недавно вийшла, рецензію на яку надрукувала The Gardian. Тут треба відразу попередити, що Бауер – біограф непростий. Так, медійний магнат Роберт Максвелл подавав на нього в суд за свою неавторизовану біографію, видану в твердій обкладинці. (Проблему з аналогічною книгою в м'якій обкладинці Максвелл вирішив просто – купив частку в компанії, яка мала права на видання.) Судився з Бауером за статтю про себе і Річард Бренсон. 

Однак Бренсон суд програв і згодом висловлював жаль, що подав позов, а після смерті Максвелла виплили численні факти про його фінансову неохайність, аж до крадіжок із пенсійних фондів. Були й інші аналогічні випадки. Зате легендарний власник «Формули-1» Берні Екклстоун, навпаки, співпрацював із Бауером, коли той писав книгу про нього, сказавши: «Пиши те, що тобі подобається, якщо це більш-менш правда, тому що я не ангел». 

Утім, судячи з рецензії, нічого, що могло б бути названо протизаконною діяльністю, Бауер у своїй книзі про Джеремі Корбіна не розкопав. Інша справа, що нинішній лідер лейбористської партії Великобританії постає в ній людиною і політиком, скажімо так, екзотичним.

Так, наприклад, коли Корбін був ще помічником депутата, він пообіцяв покрити витрати на відкриття офісу у своєму виборчому окрузі з особистих коштів, і його дружині довелося вибиватися із сил, щоб прогодувати і одягнути їхніх трьох синів. У результаті довелося продати сімейний будинок, а шлюб закінчився розлученням. 

Як пише автор рецензії в The Gardian, автор книги тут ніби натякає – як може керувати фінансами нації людина, яка не в змозі впоратися навіть зі своїми особистими грошовими справами? Але, зауважує він, читачі, які симпатизують Корбіну, витлумачать цей факт із протилежного погляду – ось, мовляв, людина, настільки принципова, що вона швидше пожертвує будинком і шлюбом, аніж порушить свою передвиборну обіцянку. 

Є в книзі також звинувачення Корбина в антисемітизмі і нездатності серйозно ставитися до чого-небудь в політиці, що не пов'язане з класовою боротьбою. Люди, котрі намагалися в чомусь переконати лідера лейбористів, розповідають, що він не реагує на заперечення ні інтелектуально, ні емоційно, а просто як би «стискається у своїй раковині і не хоче з неї виходити». Він не яскравий як особистість, пише Бауер, під час навчання в юності ненавидів відмінників і студентів з амбіціями, а також багатих і успішних однокласників і ототожнював себе з невдахами. І навіть не міг експромтом виголосити промову, натомість зачитуючи її з папірця.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

І все ж, зауважує рецензент, тут у автора книги в наявності явне протиріччя – з одного боку, він зображує політика, який нібито здатний організовувати жорсткі змови проти влади, а з іншого – аутсайдера, котрий у свій час подумував поїхати в сільську глибинку і розводити там бджіл. 

У будь-якому випадку, підводить він підсумок, ця книга – найбільш глибоке дослідження особистості Корбина, людини скритної і підозрілої щодо тих, хто не є його політичним попутником. Але, як пише рецензент, навряд чи вона змінить думку, яка вже склалася про Корбіна у його прихильників і супротивників.

Головне фото: Twitter