Війна без дна: за яких умов і коли Путін може зупинити агресію

У ніч на п'ятницю, 14 листопада, країна-агресор Росія здійснила масштабну атаку на Україну, застосувавши дрони та різні типи ракет. Основним напрямом удару став Київ та область, де було зафіксовано численні влучення, зокрема, до житлових будинків. У столиці загинули четверо людей, понад 20 мешканців отримали поранення, ще шестеро постраждали на Київщині. За даними Повітряних сил, у нічній атаці рашисти задіяли близько 450 дронів та ракет. Сили ППО зафіксували 430 безпілотників різних типів, приблизно 300 з них – відомі «Шахеди». Крім того, було випущено три аеробалістичні ракети «Кінжал», дев'ять балістичних ракет «Іскандер-М», шість крилатих ракет «Іскандер-К»/«Калібр» та одна протикорабельна ракета «Циркон». Загалом «заліза», як бачимо, агресор не пошкодував.

Київ залишався головною метою, але під удари потрапили також Київська, Харківська, Одеська, Полтавська та Черкаська області.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Президент Володимир Зеленський заявив, що це спеціально прорахована атака, щоб якнайбільше нашкодити людям та громадянській інфраструктурі. Нинішній господар Банкової окремо наголосив, що Україна відповідає на ці удари далекобійною силою, а «світ має зупиняти ці удари проти життя санкційно». «Росія все ще може продавати нафту та будувати свої схеми. Це все треба припинити. Багато роботи йде з партнерами задля посилення ППО, але замало. Потрібне зміцнення додатковими системами та ракетами-перехоплювачами. Європа та США можуть допомогти. Розраховуємо на реальні рішення», - наголосив глава держави.

Атаки путінської Росії, що посилилися, на Україну повернули кейс війни на перші смуги впливових західних медіа. Зокрема, про те, що Путін опинився в глухому куті, і не має плану перемоги у «СВО», пише в програмній статті заступник головного редактора Economist Едвард Карр. Автор проводить паралелі між нинішніми діями Путіна та долею імператора Миколи II під час Першої світової війни: «Тоді, як і зараз, країна загрузла в кровопролитті без чіткої мети та стратегії. Але навіть диктатор не може воювати нескінченно, не маючи теорії перемоги – рано чи пізно настає розплата. І чим більше життів Путін кидає в м'ясорубку війни сьогодні, тим глибшою буде криза, яка чекає на неї завтра. Сьогодні Україна не здається, а Росія не знає, як перемогти».

Головна проблема Путіна, на думку Карра, – відсутність успіхів на полі бою. Російська тактика полягає у відправленні невеликих груп піхоти у «сіру зону» під вогнем. Навіть коли окремі штурмові загони прориваються вперед, інші не встигають скористатися їхнім успіхом: варто лише спробувати зосередити сили і їх знищують, йдеться у матеріалі Economist. Видання також наводить таку фронтову арифметику: «Цифри говорять самі за себе. Станом на середину жовтня 2025 р. втрати Росії, за певними даними, зросли майже на 60% - до 984 тисяч до 1,43 млн осіб. Із них від 190 до 480 тисяч – загиблі. На кожного загиблого українського військового припадає близько п'яти росіян. І все це без жодного великого міста, захопленого за літо».

Щоб повністю окупувати чотири українські області, на які претендує Кремль, Росії знадобилося б ще п'ять років, а якщо темпи втрат збережуться, загальна кількість убитих та поранених може досягти чотирьох мільйонів, прогнозує Едвард Карр.

Відсутність успіхів на фронті пояснює, чому Москва дедалі частіше атакує українські міста та інфраструктуру, вважає британський колега-журналіст. На його переконання, Путін сподівається зробити частину України непридатною для проживання та підірвати моральний дух населення.

«Росія вже застерігає про «страшну зиму», яка нібито чекає на Україну. Але удари по цивільних рідко призводять до капітуляції. Українці давно знають, що Росія – безжальна. Кожна нова ракета лише зміцнює їхню рішучість – адже вони розуміють, що втратять, якщо Путін переможе», - констатує Карр. На його думку, Путін «відчайдушно сподівається» на те, що Європа втомиться. «Кошти, необхідні Україні, можуть вичерпатися у лютому. Популісти, налаштовані м'якше до Кремля, збільшують вплив. Роз'єднана та ослаблена Європа може не витримати довгострокової підтримки Києва. Але відмовитись від України під час війни – зовсім інше питання. Для європейської безпеки Київ – це щит, а не тягар. Якщо Україна впаде, Путін отримає під свій контроль найбільшу сухопутну армію Європи та потужний оборонний комплекс. Європейські лідери вже працюють над створенням багаторічного фінансового механізму, що не залежить від заморожених російських активів. Якщо це вдасться, Путін побачить: економіка України здатна пережити російську», - наголосив Economist. При цьому видання прогнозує, що Путін продовжить війну проти України у 2026 році, вірячи у те, що час грає на його боці.

Задавшись питанням про те, коли можуть припинитися бойові дії, політолог Олександр Кочетков зазначає: «За моєю інформацією, на переговорах та зустрічах за участю представників різного рівня з Україною, РФ, США, ЄС та Китаю практично досягнуто компромісних домовленостей щодо головних питань припинення бойових дій, а не головних можна вирішити у процесі відкритих переговорів. На сьогоднішній день цей потенційно досягнутий компроміс виглядає цілком передбачуваним: бої заморожуються по лінії бойового зіткнення (бо фронту в розумінні Другої Світової, коли суцільні позиції зараз немає). Але Путін продовжує наполягати на тому, щоб ЗСУ вийшли з контрольованої частини Донбасу. Це дозволить Путіну відзвітувати власному населенню, що вони починали війну, щоб «захистити Донбас», і ось цієї мети досягнуто, тобто недоімперія перемогла. Путін готовий вивести свої війська із частини окупованої Дніпропетровської, Сумської, Харківської області. Такий обмін не є рівноцінним. Тому що добровільний вихід ЗСУ з Донбасу, який вони так затято захищають, суттєво деморалізує і наші Збройні сили, і країну загалом. Відповідно, наше керівництво на вихід із Донбасу не погоджується. Саме тому Трамп періодично кидає таку фразу, що «іноді потрібно дати сторонам повоювати». Логіка президента США, яку, зважаючи на все, підтримує і глава Китаю, полягає в тому, що потрібно дати Путіну ще час до весни, щоб Росія або захопила Донбас, і тоді питання добровільного виходу ЗСУ автоматично зніметься з порядку денного. Або Донбас недоімперії захопити не вдасться, і тоді Путін не залишить аргументів не погоджуватися на заморожування бойових дій. Наголошую – це логіка Трампа».

З огляду на все це, констатує експерт, стає зрозумілим, чому ЗСУ досі не отримали наказу залишити агломерацію «Покровськ-Мирноград», «хоча захищати її в умовах, що склалися, майже безнадійно». «А зараз провести відхід без величезних втрат взагалі неможливо, тому що центр Покровська перетворився на сіру зону, де позиції сторін перемішалися, але будь-який рух контролює повітря дронами. Загалом, зима буде важка, але про це ми й так знали», - підсумовує Олександр Кочетков.

Утім, сценарій, який зводиться до того, що росіяни захоплять Донбас і зупиняться утопічним. Справа в тому, що в Кремлі чудово усвідомлюють наслідки зупинки війни всередині самої Росії. Економіка руйнується, поїдаючи саму систему фінансів, знищуючи як її «жири» як резервів, а й «кісткові тканини» як основних галузей економіки. Витягуючи (причому, насилу) показники ВВП на позначці нуль за рахунок ВПК, Кремль йде до того, що треба буде здаватися. Або ж, що набагато швидше, знову піднімати ставки. Яким чином? Наприклад, таки залякати Євросоюз ударом по ньому.

Наскільки можливим є такий сценарій? Відповідь ми отримаємо протягом року-півтора: саме стільки часу має Путін, щоб триматися на залишках колишньої економічної розкоші.

Читайте також: Орбан просить зовнішні сили помирити РФ та Україну

Читайте також: Україна та РФ відновлять обмін полоненими