
Низка інцидентів з безпілотниками над Бельгією змусила країну в пожежному режимі готуватися до захисту свого неба. Нещодавно тамтешній міністр оборони Тео Франкен представив план боротьби з дронами вартістю €50 млн і закликав сусідні держави допомогти Бельгії у забезпеченні безпеки її повітряного простору. Ключовою причиною, через яку королівство зазнає нашестя БПЛА, експерти називають спекотні у всіх сенсах дебати навколо можливої конфіскації російських активів, що знаходяться в цій країні. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.
Тільки за минулий тиждень у бельгійському небі зафіксували кілька прольотів нібито невідомих дронів. Головний аеропорт країни у Брюсселі тричі закривали – востаннє увечері 6 листопада. Тоді скасування та перенесення рейсів торкнулися понад 3 тисяч пасажирів. Раніше БПЛА неодноразово помічали й над військовими об'єктами, зокрема, над місцем базування стратегічних бомбардувальників у Лімбурзі та поблизу Флоренна, де розміщені нові винищувачі F-35. «На старті цієї неприємної історії безпілотники, які літають над нашими військовими базами, сприймалися як наша проблема. Тепер це серйозна загроза, яка торкається цивільної інфраструктури у багатьох європейських країнах», - заявив недавно тамтешній міністр оборони Тео Франкен, представивши ситуативний план заходів. За його словами, країні тепер кров із носа необхідно закупити озброєння для виявлення та придушення БПЛА. Повідомляється, що до пакету орієнтовною вартістю €50 млн увійдуть «специфічні засоби ППО та системи радіоелектронної боротьби».
Принагідно пан Франкен закликав сусідів надати його країні підтримку у забезпеченні безпеки її повітряного простору. Першим відгукнувся Берлін, відправивши до Бельгії фахівців ВПС та заявивши про готовність передати кошти РЕБ. Після ФРН рішення направити до Бельгії військових фахівців прийняв і офіційний Париж. "Розгортання французьких сил зміцнює нашу колективну безпеку і демонструє європейську єдність у протидії гібридним загрозам", - резюмував бельгійський міністр оборони, акцентувавши, що відповідальність за інциденти лежить на путінській Росії. Саме РФ, за його словами, є «імовірним підозрюваним», «проте служби безпеки все ще продовжують розслідування».
Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі
Версію про зв'язок інцидентів із безпілотниками зі суперечкою навколо заморожених російських активів минулого уїк-енду висунув міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Так, ми все це бачимо. Бельгійці також. Це міра, спрямована на те, щоб посіяти тривогу та страх у Бельгії: не смійте чіпати заморожені активи. Це не можна трактувати інакше», - сказав він.
Переважна більшість західних експертів також пов'язують те, що відбувається зі суперечками навколо конфіскації заморожених російських активів, які Євросоюз (ЄС) має намір направити нашій з вами країні, але не може зробити цього через позицію офіційного Брюсселя. У даному контексті слід зазначити, що в депозитарії Euroclear, що базується в бельгійській столиці, знаходиться близько €170 млрд. росактивів, з яких €140 млрд. Євросоюз хоче задіяти як репараційний кредит для України. Euroclear виступає проти такого сценарію, а прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер на нещодавньому саміті ЄС попереджав, що пропозиція «репараційна» пропозиція Єврокомісії може бути прирівняна до конфіскації, і просив надати Бельгії гарантії безпеки через можливі наслідки такого кроку.
На болотах вустами путінського спікера Пєскова, коментуючи навколодронові перипетії, заявили про загальну «військову істерику Європи». Рупор Кремля відхрестився від БПЛА в небі над Бельгією, але при цьому наголосив, що у разі передачі російських активів Києву Москва використовуватиме «різні інструменти, щоб притягнути до відповідальності країну, яка ухвалила відповідне рішення». Крім цього, путінський «голос» вкотре і вкотре заявляючи про нібито європейську істерію, підкреслено комплементарно висловився про США і президента Трампа зокрема, мовляв, Вашингтон на тлі євроістерії, є острівцем стабільності, хоча ні про яку стабільність у Сполучених Штатах зараз і мови не може бути.
На світанку в понеділок, 10 листопада, Сенат США, нарешті, схвалив законопроект для припинення шатдауну та відновлення роботи уряду. За документ проголосували 60 сенаторів, проти – 40. Тепер документ направлять до Палати представників. Після ухвалення його має підписати Дональд Трамп. Процес, як зазначає Politico, може тривати від кількох днів до тижня. Нагадаємо, що шатдаун у США розпочався 1 жовтня і тривав рекордні 39 днів. Припинення роботи уряду сталося через розбіжності між демократами та республіканцями щодо субсидій у рамках Obamacare та фінансування програми Medicaid.
До речі, через тривалий шатдаун США відклали експорт американської зброї на суму понад $5 млрд, призначену для підтримки союзників по НАТО та Україні. Про це у неділю, 9 листопада, з посиланням на інформовані джерела, повідомив портал Axios. Один із представників Держдепартаменту США, який говорив на умовах анонімності, заявив, що шатдаун вплинув на постачання зброї, зокрема ракет AMRAAM, бойових систем Aegis та HIMARS, для таких союзників, як Данія, Хорватія та Польща. Як зазначається, кінцевий пункт призначення експорту не є чітким, але зброя, продана союзникам по НАТО, «часто передається для допомоги Україні». Серед незавершених транзакцій є як продаж зброї безпосередньо від уряду США союзникам НАТО, так і ліцензування приватних американських оборонних компаній на експорт зброї.
Зазвичай процес таких продажів простий і не викликає суперечок. Закон про контроль над експортом зброї вимагає від Конгресу переглядати пропозиції щодо продажу зброї. В результаті шатдауна багато співробітників Державного департаменту, чия робота полягає в інформуванні співробітників комітету Конгресу - та забезпеченні завершення процесу - було відправлено у відпустку, що спричинило уповільнення роботи. Інформований співрозмовник стверджує, що минулого місяця Бюро з політико-військових питань Держдепу мало приблизно чверть від звичайного штату співробітників для підтримки продажу зброї», - резюмує Axios, додаючи, що ця тяганина прямо і побічно б'є по Україні.
Очевидно, що так чи інакше б'є по нашій з вами країні і вищеописане єврооживлення на дроновому напрямку, оскільки Київ і так відчуває дефіцит засобів ППО, а тут ще й вимальовується конкуренція серед союзників.
Читайте також: ЄС шукає альтернативу «репараційній позиці»
Читайте також: У «Нафтогазі» запевняють, що ситуація з газом не така критична
Іван СергієнкоНовини
ТОП-чиновника Мінсоцполітики звинувачують у розтраті понад 20 мільйонів
16:55 11 лис 2025.
Сила в знаннях 2.0: Favbet Foundation продовжує системні програми підтримки для дітей з особливими потребами
16:46 11 лис 2025.
Українським воїнам довелося відійти з позицій у Запорізькій області
16:30 11 лис 2025.
Сотні справ проти попів УПЦ (МП): СБУ позбавила росіян ключових агентів, - експерт
16:20 11 лис 2025.
Рашисти завдали ракетного удару по об'єктах ЮНЕСКО у Львові
16:15 11 лис 2025.
Сили оборони атакували російський НПЗ
15:55 11 лис 2025.
У ЄС не має грошей на створення спецтрибуналу по РФ
15:30 11 лис 2025.
Трамп визнав, що президент Сирії має складне минуле
15:15 11 лис 2025.
США хочуть змінити резолюцію ООН про Україну
14:55 11 лис 2025.
Спецоперація «Мідас»: Міндіч отримав підозру
14:30 11 лис 2025.






























































