ПолітикаМіжнародні відносини

Відтінки сакури: що означає візит японського прем'єра до Києва

16:08 22 бер 2023.  4440Читайте на: УКРРУС

У вівторок, 21 березня, з неоголошеним візитом, який відбувався одночасно з переговорами, які вів у Москві голова КНР Сі Цзіньпін до Києва, прибув прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда. Який переговорний кейс привіз із собою високий токійський гість і чому цей візит є знаковим у геополітичних розкладах, читайте у матеріалі Lenta.UA.

На перший погляд приїзд Фуміо Кісіда в українську столицю може здатися якоюсь даниною протоколу, адже за рік із зайвою повномасштабною війною з РФ у Києві побували лідери практично всіх демократичних країн, незважаючи на те, що такі візити апріорі пов'язані з небезпекою та логістичними незручностями. Проте візит японського лідера на загальному протокольному фоні виділяється, оскільки Країна Вранішнього сонця до вчорашнього дня була єдиною державою G7, керівник якої не відвідував Україну. Таким чином, можна констатувати, що приїзд глави японського уряду підводить своєрідну рису, що наочно свідчить про те, що весь цивілізований світ сьогодні відкрито стоїть на боці нашої країни.

Привертає увагу конспирація, якою була огорнута поїздка Кисиди до Києва. Ще у понеділок він перебував в Індії. Прем'єр Японії, яка зараз головує в G7, перебуваючи в країні-голові «Групи двадцяти» пообіцяв багатомільярдні інвестиції в Індо-Тихоокеанський регіон, а також закликав до зближення G7 і G20 на противагу китайсько-російському тандему. Офіційно було заявлено, що в Індії Кісіда мав залишатися до вівторка, а потім повернутися до Токіо. Однак пізно ввечері в понеділок він чартерним рейсом прилетів до Польщі і вже в ніч на вівторок, о 1:30 за місцевим часом, сів на поїзд у Пшемислі, щоб за десять годин дістатися до Києва.

Важливо відзначити, що після того, як минулого місяця, якраз до річниці початку путінської «спецоперації», тим же маршрутом з Польщі свою поїздку в українську столицю здійснив президент США Джо Байден, Фуміо Кісіда залишався єдиним лідером G7, який так і не відвідав нашу країну.

При цьому, показово, що в ролі відстаючого він опинився на рік головування Японії у «сімці». І, ймовірно, для того, щоб не виглядати аутсайдером на підтримку України напередодні саміту G7, який відбудеться 24 травня в Хіросімі, японський лідер і прибув до Києва.

Перед переговорами з президентом Володимиром Зеленським, які пройшли вчора ввечері, Фуміо Кісіда вирушив до Бучі, пройшовши містом і поспілкувавшись із представниками місцевої влади. «Я хотів би висловити співчуття всім жертвам та пораненим від імені громадян Японії», - заявив він.

Вже після того, як Кісіда залишив Офіс українського президента Володимир Зеленський назвав його візит символічним і подякував прем'єру Японії за військову, гуманітарну, фінансову та санкційну підтримку. Також нинішній господар Банкової повідомив, що прийняв запрошення глави японського уряду взяти участь у онлайн-форматі у травневому саміті G7.

За підсумками переговорів Зеленський і Кісіда підписали спільну заяву, яка складається в цілому з 27 пунктів. Якщо говорити в цілому, то в документі йдеться про повну і беззастережну підтримку Японією України в різних сферах, а також прихильність Києва і Токіо до загально встановлених демократичних правил. Зазначимо в цьому контексті, що на сьогоднішній день Японія застосувала 18 пакетів санкцій у зв'язку з російською агресією, а також надала гуманітарну та іншу допомогу Україні у розмірі $7,1 млрд.

«Японія й надалі підтримуватиме Україну, доки мир не повернеться на її прекрасну землю», - цитує прес-служба японського прем'єра Фуміо Кісіди, чий приїзд до Києва багато аналітиків оцінили як заочну дипломатичну дуель з китайським лідером, який учора в Малахітовому фойє Кремля, підписував із Путіним пакет документів про двосторонню співпрацю. Тут необхідно наголосити, що в заяві Зеленського-Кісіди чітко зафіксовано, що Японія підтримує оприлюднену раніше формулу світу українського гаранта, тоді як бункерний мешканець обома руками «за» виступив на підтримку відомого «рецепту світу» КНР.

Дуже примітно, що представник МЗС КНР Ван Веньбінь, коментуючи візит Кісіди до Києва, заявив таке: «Ми сподіваємося, що японська сторона докладе зусиль, які сприятимуть зниженню ескалації, а не навпаки». Питання про те, чому приїзд Сі Цзиньпіна до Москви, згідно з публічними мантрами Пекіна, покликаний деескалювати конфлікт, а візит Кисіда до Києва навпаки чомусь несе ризик ескалації – риторичний. Очевидно, що у Пекіні просто заграли емоції, бо Фуміо Кісіда кинув виклик новим амбіціям КНР ще під час візиту до Делі, який став його заявкою на лідерство в Індо-Тихоокеанському регіоні. За підсумками переговорів з главою японського уряду його індійський колега Нарендра Моді, який, як ми вже зазначили вище, цього року головує у «Групі двадцяти», заявив: «Я докладно розповів прем'єр-міністру Кісіді про пріоритети нашого верховенства в G20. Його основа – озвучення пріоритетів «глобального Півдня». Ми віримо в рух уперед, який об'єднує всіх».

У свою чергу, Фуміо Кісіда дав зрозуміти, що Токіо має дуже й дуже привабливі пропозиції для країн «глобального Півдня» - групи держав Азії, Африки, Латинської Америки та Карибського басейну. Зокрема, японський прем'єр оприлюднив план створення альтернативи «китайському світу» - «вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону», в реалізації якого вирішальну роль готова зіграти якраз Японія. Як заявив прем'єр Кісіда, японські держструктури та приватні компанії інвестують в Індо-Тихоокеанський регіон $75 млрд уже до 2030 року. Крім цього, Токіо має намір посилити допомогу країнам регіону у забезпеченні безпеки на морі та у повітрі. Особливу увагу буде приділено розширенню офіційної допомоги з метою розвитку – програми урядової допомоги країнам, що розвиваються, у вигляді надання позик, грантів, кредитів, технологій та товарів.

«У світлі візиту японського прем'єра до Києва важливо відзначити кілька моментів. Перше. Він приїхав з Індії, що дуже показово, тому що офіційний Делі зовсім недавно приєднався до антиросійських санкцій щодо граничної ціни на нафту і не тільки. Це досить серйозний удар по РФ, тому що Індія донедавна купувала велику кількість нафти та нафтопродуктів із Росії з дисконтом. Тепер же, очевидно, що ціна на російське чорне золото ще знижуватиметься. Другий вкрай важливий аспект полягає в тому, що Японія зараз головує у форматі «Великої Сімки», яка виробляє чимало рішень, які згодом лягають в основу санкцій та інших заходів щодо Росії. Тут слід нагадати, що у жовтні минулого року, якраз під час масового нальоту шахедів на Україну, саме проходило засідання глав країн-учасниць G7, де вони вкрай оперативно ухвалили рішення щодо необхідності виділення Україні систем ППО. Це рішення незабаром було закріплено у практичній площині на зборах групи «Рамштайн». Тобто механізм дуже чіткий і швидкий і працює він також з економічних, а також з інших важливих для нашої країни питань. Третій аспект. Ми зараз бачимо вибудовування якогось «пояса» держав Азії, які якщо не приєднуються до всіх антиросійських санкцій, то свідомо не збільшують товарообіг із РФ і не поставляють туди технології подвійного призначення, які Росія використовує у війні проти України. Йдеться про Японію, Індію, Південну Корею. Тобто це важливий для нас з багатьох причин альянс», - зазначає у себе на Youtube-каналі політичний аналітик, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

До речі, якщо говорити про альянси, слід також звернути особливу увагу, що в день візиту Фуміо Кісіди до Делі найбільше японське інформагентство Kyodo з посиланням на дипломатичні джерела повідомило: для протидії Пекіну та Москві Оттава запропонувала Токіо спільно з Вашингтоном та Сеулом сформувати партнерство, аналогічне діало з безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні (QUAD) за участю Австралії, Індії, Японії та США. Повідомляється, що дана пропозиція може бути розглянута на зустрічах у кулуарах травневого саміту G7, в якому, крім лідерів США, Канади та Японії, в якості гостя може взяти участь і президент Південної Кореї Юн Сок Єль.

Ну що ж, вельми й вельми, погодьтеся, цікавий геополітичний трек, подальший розвиток якого слід тримати у фокусі уваги. Чому? Хоча б тому, що, як влучно відзначив у недавній бесіді оfrecords з Lenta.UA один із колишніх глав вітчизняного МЗС, «усім країнам цивілізованого світу в ситуації неминучої конфронтації з диктатурами вкрай необхідно триматися разом». «Слід чітко розуміти, що авторитарні режими зупинятися не збираються і не обиратимуть інструментів, необхідних для виживання диктатур у найжорстокішій боротьбі. Тому об'єднання – мабуть, єдина можливість якщо не всім вижити, то щонайменше здолати диктатури у їхньому наступі на демократію», - наголосив наш співрозмовник.

Об'єднання демонструють і диктатуру, про що свідчить візит китайського лідера до Москви. Втім, сенсацій за підсумками не сталося. Підтримка Росією мирного плану Китаю – це, мабуть, головна постпереговорна новина. Як відомо, категорично проти цього плану виступають і Україна, і Захід, оскільки він має на увазі негайне перемир'я, а отже – фіксування нинішньої лінії фронту як де-факто кордону між двома країнами. Відомо це й у Москві, й у Пекіні. Тому до чого були всі ці «свистопляски» з планом-фікцією перед поїданням на кремлівському обіді томленої качки в борщі, що подається двом диктаторам, серед інших страв офіціантами в жахливих чорних гумових рукавичках та масках - незрозуміло…

«Отже, Путін зустрівся із Сі Цзіньпіном. Скільки було шуму, прогнозів та очікувань. У будь-який інший час це був би історичний візит, а зараз ясно, що Пекін і Москва не знають, що робити з рештою світу. Зустріч показала, що крім спільних слів ні Путін, ні Сі Цзіньпін не мають реального плану зупинення російсько-української війни. Україна виявилася «твердим горішком» для тандему Путін-Сі», - зазначає відомий політолог Віктор Небоженко.

«Путін хоче, щоб Пекін взяв на себе основну миротворчу місію та допоміг зупинити війну на умовах Росії, але з цим не згодні Європа та США, які є основними економічними партнерами Китаю. Бо буде створено світовий прецедент злагоди з вимогами країни-агресора та порушення кордонів. Після цього Пекін спокійно розпочне окупацію Тайваню. Якщо Путіну дозволять захоплювати чужі землі, чому Сі Цзіньпін не може захопити Тайвань. Але змусити Кремль припинити кровопролитну війну з Україною на її справедливих умовах (відновлення кордонів 1991 року, репарації, покарання військових злочинців) Пекін теж не може, тоді він втратить режим особистої влади Путіна, а потім Росію. Китай не хоче втягуватися в авантюри Путіна, якому нема чого втрачати. Але й залишити Росію та Путіна з ордером на арешт у Міжнародному суді, віч-на-віч із Заходом Китай теж не хоче. Але про це Пекіну треба було думати раніше, до візиту Сі Цзіньпіна до Москви», - підсумовує експерт.

Ромашова Наталя

Найпопулярніше