Верховний дипломат: як і навіщо Зеленський зачищає зовнішньополітичне поле

У четвер, 23 грудня, стало відомо про те, що Верховний суд України (ЗСУ) викликає президента Володимира Зеленського для участі в адміністративному засіданні за позовом його попередника Петра Порошенка, якому нещодавно оголосили підозру у державній зраді. Відповідний порядок денний оприлюднив учора адвокат ек-гаранта Ігор Головань, додавши, що судове засідання відбудеться 28 лютого 2022-го о третій годині дня.

Якщо говорити про змістовну частину позову Порошенка, то в цьому випадку йдеться про його вимогу від президента Володимира Зеленського та журналіста-розслідувача Дениса Бігуса опублікувати так звані «плівки Медведчука» у первісному, а не підрізаному вигляді. У Зеленського «запрошення» до суду коментувати не стали. Як не став турбувати додатковими поясненнями свою неявку на вчорашній допит у ДБР і Петро Порошенко, делегувавши до слідчих адвокатів.

Читайте також: ПЦУ стала адвокатом Порошенка

А тим часом у «Європейській солідарності» - партійному таборі vip-підсудного відрапортували, що Петро Порошенко повернеться в Україну в середині січня наступного року, попередньо відвідавши на Фанарі Вселенського Патріарха, зустрівшись у Варшаві з депутатами польського Сейму та іншими тамтешніми, вдосталь відпочивши на новорічно-різдвяних канікулах.

Декілька пунктів своєї насиченої програми ПОП вже виконав. Зокрема, зустрівся днями з Варфоломієм, а недавно поспілкувався з польськими депутатами та екс-президентом РП Броніславом Комаровським. «Це унікальна місія для того, щоб мобілізувати підтримку наших союзників, наших партнерів, а у разі Польщі – ще й нашого адвоката у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції», – цитує екс-президента прес-служба «Євросолідарності».

Якщо врахувати, які питання обговорював із польськими колегами пан Порошенко (надання Україні ПДЧ по НАТО та defense lethal weapons, запровадження економічного пакету санкцій щодо Росії, залучення на Донбас «блакитних касок» із мандатом Ради Безпеки ООН тощо) складається стійке враження, що Петро Олексійович, який ось уже два з половиною роки є президентом із приставкою «екс», досі вважає себе повноправним главою держави.

На Банковій зовнішньополітичну активність ПАПи, м'яко кажучи, не вітають. Близькі до Офісу президента політологи розповідають off records, що Зеленського (і, звичайно, його «віце-президента» Андрія Єрмака) не просто дратує — буквально виводить із себе дипломатична «самодіяльність» Порошенка. Так це насправді чи ні, точно невідомо, однак якраз у дні, коли екс-президент займається політичним туризмом за межами нашої країни, Володимир Зеленський підписав указ, який встановлює, що з офіційними заявами та коментарями щодо зовнішньої політики можуть виступати лише гарант, прем'єр-міністр і керівник Міністерства закордонних справ.

Цей крок, як пояснили В ОП, здійснено «з метою забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави та посилення координації діяльності держорганів у сфері зовнішніх відносин, належного виконання міжнародних договорів України».

У принципі, це пояснення дійсно відповідає дійсності. Тільки одне питання: чому Зеленського два з половиною роки ця єдність не хвилювала, а тепер раптом стало актуальною потребою...?

Указ фактично більш детально роз'яснює 106 статтю Конституції, зокрема, 3-й пункт першої частини: «Президент України представляє державу у міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори».

На МЗС, згідно з указом Зе, покладено такі функції: надання офіційних роз'яснень щодо зовнішньополітичного курсу України, забезпечення координації діяльності державних органів у сфері зовнішніх відносин, а також здійснення загального нагляду за виконанням міжнародних договорів України. Крім цього, у «пакеті» МЗС значиться надання методичної, консультаційної, інформаційної допомоги державним органам з відповідних питань, внесення в установленому порядку на розгляд президента та Кабміну пропозицій щодо удосконалення діяльності держорганів у зазначеній сфері.

Також указ Зеленського затверджує обов'язкове включення до складу учасників міжнародних переговорів щодо України: прем'єра чи його першого заступника, главу МЗС чи його «праву руку», профільних міністрів чи осіб ними делегованих.

Цікаво, що в указі президента Зеленського також йдеться, що державні органи мають надсилати Міністерству закордонних справ письмові запити щодо підготовки закордонних візитів своїх керівників. Тобто, якби Порошенко сьогодні збирався їхати до Польщі на переговори з чинними представниками місцевої влади, він мав би заздалегідь повідомити про це відомство Дмитра Кулеби, яке, до речі, сам свого часу очолював. Став би ПОП це робити — питання риторичне, з урахуванням того, що сьогодні він буквально плює в обличчя ДБР, яке сам фактично й створював.

В опозиційному таборі, а точніше тій її частині, яка є командою Порошенка, указ Зеленського розкритикували вщент, мовляв чинний гарант прагне, використовуючи диктаторські методи управління, монополізувати діяльність на зовнішньополітичній арені.

У МЗС, втім, подібні обвинувачення відкидають. «Не слід перекручувати указ президента… Цей документ про те, що замість хаосу та самодіяльності у зовнішній політиці з боку органів та посадових осіб, які не мають на це повноважень, приходять цивілізований порядок та виконання Конституції, а також Віденської конвенції про дипломатичні зносини», - написав у себе у Facebook міністр закордонних справ Кулеба.

«Коментувати, виступати з роз'ясненням щодо зовнішньої політики можуть і будуть різні люди, уповноважені на це в установленому порядку (за дорученням президента, прем'єра чи глави МЗС – ред.). І спроби зараз нав'язати думку, що керівник ОП чи речник МЗС не можуть давати коментарі – це спотворення реальності», - резюмував головний дипломат країни.

На думку експертів, не виключено, що роз'яснювально-уточнюючий указ президента побачив світ через бурхливу дипломатичну діяльність за межами України окремих опонентів Зеленського, зокрема в недалекому минулому Медведчука (до його посадки під домашній арешт) і компанії цього політфлангу, і Порошенка з іншого. Як би там не було, однак із юридичного погляду до Банкової тут «підкопатися» не можна, кажуть фахівці.

За словами юриста Геннадія Дубова, слова якого наводить аналітичний портал «Слово і діло», сьогодні у багатьох міністерствах є заступники міністрів з питань європейської інтеграції, як і відповідні підрозділи в інших державних органах, тому існує недостатня координація.

«Можна припустити, що такого плану посадові особи не мали звички узгоджувати свої дії, заяви та ініціативи з Міністерством закордонних справ, що насправді не дуже добре, бо якщо ми ведемо спільну зовнішню політику, то логічно, щоб у всіх сферах вона як координувалася і не було так, щоб кожен тягнув у свій бік», – зазначив він.

Також Дубов підкреслив, що на рівні місцевого самоврядування та міських рад часто звучать заяви, які мають зовнішньополітичний характер. Наприклад, нещодавно Львівська міська рада разом з Рівненською запропонувала перейменувати Росію на Московію.

«Тобто замість того, щоб займатися належними їм питаннями, вони починають бути великими «геополітиками» і здійснювати заяви фактично від імені України. Це неправильно з погляду загального механізму функціонування держави. Держава має працювати як єдина злагоджена система, а коли у нас у кожного чиновника буде якась своя позиція з міжнародних питань, це буде, м'яко кажучи, неправильно», – наголосив експерт, наголосивши, що за кордоном подібні заяви сприймаються як офіційна позиція України, навіть коли їх робить умовний голова фракції або заступник міністра.

Погоджується з правознавцем і політолог Олександр Палій, який раніше працював у експертному пулі Дипломатичної академії при МЗС. «Указ президента Зеленського знаходиться абсолютно в руслі Конституції та чинного українського законодавства. До речі, якщо спілкування наших чиновників стосується недружніх держав, за практичною реалізацією цього указу слід стежити особливо уважно. Але якщо йдеться про контакти з нашими закордонними партнерами — стратегічними і не лише, контролюючі кермо можна послабити. Подібні координаційні заходи є звичною для демократичних країн практикою. Іноді, щоправда, за нормального контакту представників різних гілок влади, про закордонну поїздку МЗС повідомляють постфактум, але це вже ситуативно-індивідуальні деталі», - наголосив експерт у коментарі Lenta.UA.

Слід окремо відзначити, що під завісу чинний президент помітно активізувався на дипломатичній ниві. Крім телефонних переговорів, особистих зустрічей з іноземними колегами, а також видань «дипломатичних» указів, Зе днями взяв безпосередню участь у Нараді послів – це традиційний захід, який організовують або у серпні, якраз до Дня незалежності, або у грудні, під Різдво, коли послам України з усіх куточків світу простіше запланувати свою подорож додому.
Раніше ці наради проводилися раз на два роки; остання повноцінна зустріч відбулася 2018-го. Незабаром після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах дипломатичну традицію, що вкоренилася, спробували поламати. У 2019 році тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко планував зібрати спільну нараду позапланово, щоб пояснити послам пріоритети нової влади. Якщо говорити об'єктивно, то це справді мало сенс, адже не секрет, що значна частина послів на той час не була симпатиками Зе і не особливо розуміла, куди оновлене керівництво рухатиме країну.

Проте організувати таку зустріч «гарячими слідами» відразу після виборів так і не вдалося. Злі мови кажуть, що тут не обійшлося без горезвісної «руки Кремля», мовляв, путінська Адміністрація наполягла на тому, щоб Зеленський влаштував «летучку» з українськими послами після зустрічі з ним у рамках Нормандського формату та доніс дипломатам постпереговорне керівництво до дії. Ось тільки саміт «квартету», який Банкова мріяла провести ще у вересні, все відкладався і відкладався... А коли нарешті він відбувся у грудні – організувати збори послів було вже неможливо, і його відклали наступного року. Ну, а далі «прилетів» коронавірус із усіма контактними обмеженнями.

Зрештою, у грудні 2020 року загальну нараду послів провели, але у форматі zoom-зв'язку. Про те, якою може бути якість такого віртуально-колективного діалогу, свідчать численні «зашквари» іноземних політиків, які під час нарад засипали, гралися з домашніми улюбленцями або попивали вино, тоді як за їхніми спинами раптово «спливали» абсолютно оголені другі половинки.

Одним словом, широка за кількістю та жива по комунікаційному формату нарада послів відбулася лише днями, вперше за 2,5 роки каденції Зеленського. За цей час змінилося чимало послів, яких призначав уже нинішній господар Банкової. Як розповів Lenta.UA один із послів, присутній на заході, який пройшов у президентській резиденції «Синегора» на Івано-Франківщині, Зеленський під час свого спічу окреслив кілька зовнішньополітичних пріоритетів на 2022-й. Зокрема, глава держави наголосив, що у динамічному світі, реакція послів на ті чи інші події, які прямо чи опосередковано стосуються України має бути миттєвою. Такий собі дипломатичний турборежим… Також Зе, за словами нашого співрозмовника, акцентував на тому, щоб посли зробили все можливе і неможливе, щоб офіційний Київ уже 2022-го отримав «дуже конкретні» перспективи членства в ЄС та НАТО.

Амбітність — ще один критерій, яким, на думку чинного гаранта, мають керуватися у своїй профдіяльності посли, виключаючи з лексикону в контексті заяв про українські прагнення та очікування словосполучення на кшталт «це неможливо» або «це не реалістично».

Якщо узагальнити, то Зе, спілкуючись з дипломатами з дипломатами, систематично просив їх надалі представляти Україну на зустрічах усіх рівнів, не як вічно чогось прохачого бідного родича, а як самодостатня держава.

Під час досить тривалого виступу перед послами Володимир Зеленський неодноразово наголосив, що Україна незмінно рухається до Євросоюзу та НАТО. Водночас президент не став говорити про якісні реформи, яких від України чекають у цих організаціях і з якими у чинного керівництва нашої країни спостерігаються реальні пробуксовки.

Читайте також: Новорічні сни Зеленського