Венеціанська комісія розкритикувала законопроект про перехідний період щодо Криму і Донбасу

Венеціанська комісія опублікувала експертні висновки щодо української законопроекту №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду", який пропонує врегулювання принципів держуправління і правосуддя на деокупованих територіях під час процесу їх реінтеграції. У "Венеціанці" виявили цілий ряд положень, які свідчать про упередженість, не можуть служити керівництвом для неупередженого судочинства і бути гарантією верховенства права. Видання "Європейська правда" отримало у розпорядження текст висновку і публікує з нього деякі витримки.

За даними "Європейської правди", в експертному висновку міститься як критика, так і підтримка окремих положень урядового проекту.

Читайте також: Без амністії на Донбасі в в'язниці доведеться закрити 40 тисяч осіб - експерт

Конституційні і державні засади

У Венеціанській комісії зазначили, що законопроект пропонує створити тільки загальний правовий каркас для різних заходів перехідного періоду, через що чітко передбачити вплив цього закону у разі прийняття не представляється можливим; оскільки виконання рамкового закону у багатьох деталях буде залежати від імплеменованих законів і підзаконних актів, які будуть доповнювати його у майбутньому.

"Через те, що норми є загальними і розмитими, ... проект більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт", - поділилася зауваженням "Венеціанка".

Також у Комісії підкреслюють, що скасування низки нормативно-правових актів, як це передбачено чинним проектом закону, створило б в Україні правовий вакуум щодо низки питань, перш за все по відношенню до АРК та м.Севастополь.

Читайте також: Амністії в ОРДЛО повинна передувати «фільтрація громадян», - адвокат

"Підводні камені"

У той же час, "Венеціанка" підтримує прагнення української влади визначити правові основи перехідного періоду, а також визнає, що урядовий проект "значною мірою грунтується на принципах міжнародного права ... і враховує потреби вразливих груп суспільства".

Однак деякі питання, пов'язані з міжнародним правозастосуванням, зазнали критики.

Зокрема, зазначається, що хоча проект оперує поняттями, звичними для міжнародного права (у тому числі базові для закону поняття "перехідний період", "перехідне правосуддя" і т.д.), їх визначення у законопроекті є значно вужчим, ніж те, що є загальноприйнятим для міжнародного права.

Читайте також: Кому загрожує депортація з Криму після деокупації, роз'яснив Резніков

Також "Венеціанка" підкреслила, що Україна не може в односторонньому порядку змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів, вони зберігають modus vivendi незалежно від закону України.

"Зрозуміло, що держава має легітимне право для формування свого бачення ... Проте такі положення повинні бути, або прибрані з проекту, або має бути чітко вказано, що вони відображають лише українське тлумачення міжнародного права", - йдеться у висновку.

Читайте також: Резніков повідомив, що буде з відновленням прифронтових районів на Донбасі

Практичні рекомендації

Венеціанська Комісія також надала ряд рекомендацій щодо вдосконалення окремих положень законопроекту. У них виділено 5 секцій.

Зокрема, на думку експертів "Венеціанки", необхідно:

Читайте також: Резніков заявив про майбутню форму правління на деокупувати Донбасі

1. привести у відповідність з міжнародним правом положення про відповідальність за кримінальні злочини, вчинені у зв'язку з тимчасовою окупацією, і переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;
2. звузити і уточнити положення про люстрацію, враховуючи, що, за міжнародними стандартами, люстрація обмежується найважливішими посадами в державі і не поширюється на виборні посади, повинна бути можливість її судового контролю і т.д .;
3. переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не тільки про ті, які здійснені певними конкретними суб'єктами конфлікту;
4. чітко сформулювати положення про конвалідацію документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, і переглянути обмежувальний підхід у визнанні академічних сертифікатів, ступенів і звань, виданих на цих територіях;
5. відобразити у проекті особливий конституційний статус АРК і Севастополя.

Запит на надання висновку надійшов до Венеціанської Комісії від віце-прем'єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова 4 липня 2021 року.

Читайте також: США і Росія обговорили в Женеві, як «зрушити з мертвої точки» Мінський процес - Білий дім

Також уряд в серпні зареєстрував законопроект у ВР під номером 5844.

Довідка Lenta.UA :

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

Читайте також: США зондують ґрунт на предмет імплементації Мінських угод - Нуланд

«Формула Штайнмаєра» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмаєра». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: У Кремлі запропонували покінчити з війною в Донбасі за рік і назвали умови

Останній саміт в Парижі

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про три наступні пункти розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням канцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчою, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтереси. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими кордон починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Читайте також: У Кремлі дали своє трактування підсумків переговорів з Нуланд щодо Донбасу

Фото: Європейська правда