Велике мостобудування: що показав для України саміт НАТО

Цьогорічний саміт НАТО розпочався в самому серці західного світу – в історичній залі імені Меллона у Вашингтоні, де 4 квітня 1949 року відбулося підписання Північноатлантичного договору. На відкритті саміту президент США Джо Байден на правах господаря заходу виступив із 13-хвилинною вступною промовою. У своєму спічі нинішній господар Білого дому заявив про те, що зараз НАТО сильніше, ніж будь-коли. На підтвердження своїх слів він наголосив на нещодавньому вступі до Альянсу Швеції та Фінляндії.

За словами американського лідера, Україна залишиться незалежною та процвітаючою країною, і Путіну її перемогти не дозволять. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який покидає свою посаду, у свою чергу назвав перспективу перемоги РФ над Україною найбільшою загрозою світовій безпеці і, відповідно, Альянсу.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Щодо конкретики, то Україні обіцяно додатково ще п'ять систем ППО Patriot та SAMP/T. Крім цього, Данія та Нідерланди розпочинають процес передачі літаків F-16. Імовірно, вони з'являться на театрі воєнних дій влітку, тобто якщо не зараз, то дуже скоро.

Головне ж питання полягало, на жаль, у тому, як у підсумковій декларації прописати все так, щоб, з одного боку, не дати Україні запрошення до НАТО тут і зараз, а з іншого, обнадіяти її. Детальніше на українському кейсі зупинимося трохи згодом, зараз же акцентуємо на спільній погоді в Альянсі.

Отже, судячи з підсумкової декларації, союзники визнали ювілейний саміт НАТО успішним. Як наголошується в документі, організація, «створена для збереження миру, залишається найсильнішим альянсом в історії», а також зберігає «єдність та солідарність перед жорстокою агресивною війною в Європі».

У декларації окремо наголошується, що НАТО переслідує виключно оборонні цілі і «залишається унікальним, важливим і незамінним трансатлантичним форумом для обговорення та вжиття заходів щодо проблем індивідуальної та колективної безпеки».

Утім, незважаючи на підкреслену єдність, відомий прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який нещодавно побував у Києві, Москві та Пекіні з «мирною місією», під час саміту все ж таки вирішив публічно висловитися, додавши у загальну єдність сумнівів. Зокрема, він зробив висновок, що НАТО «дедалі більше поводиться як військова організація, а одна з ознак цього – зростаюча роль у російсько-українському конфлікті».

На думку путінського друга, якого в ЄС і НАТО називають не інакше як троянським конем Кремля, «така поведінка небезпечна і безвідповідальна, оскільки Альянс створювався для захисту країн-учасниць, які перебувають у ньому, тоді як його нинішній курс не відповідає початковим цілям».

Тим часом усі ці пишномовні орбанівські пасажі – не більш ніж показна риторика, оскільки під підсумковою декларацією, де червоною ниткою проходить підтримка України, підпис угорського прем'єра стоїть.

Тепер, власне, про декларацію. На перший погляд, Володимир Зеленський мав виїхати з Вашингтона цілком задоволеним. По-перше, союзники зобов'язалися надати Україні в 2025 році військову допомогу як мінімум на €40 млрд, а в декларації записана обіцянка підтримувати нашу з вами країну «на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО». В Альянсі акцентували на певному євроатлантичному мосту, яким рухається Україна. Така собі гра слів.

Після вашингтонського НАТО-з'їзду значна частина функцій контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», яку очолює США, перейде Альянсу і тепер роль організації у координації постачання та підготовки воїнів ЗСУ зросте.

Однак далеко не всі очікування Києва були виконані союзниками. Зокрема, так і не було видано довгоочікуваного запрошення на вступ до НАТО. З одного боку, це було цілком передбачувано, але з іншого – нинішній господар Банкової, хоч і не наполягав на запрошенні у Вашингтоні, не раз давав зрозуміти, що в Києві на нього дуже й дуже чекають.

У декларації тим часом зазначається, що до НАТО Україну запросять тоді, коли з таким кроком «погодяться всі союзники та будуть виконані відповідні умови».

Що стосується «всіх союзників», то прем'єр Словаччини, який нещодавно пережив замах, Роберт Фіцо вже заявив, що його партія ніколи не підтримає вступ України до НАТО через побоювання у зв'язку з можливістю початку Третьої світової війни. Таким чином, формулювання порівняно з торішнім самітом у Вільнюсі помітно посилилися, але залізних гарантій північноатлантичного майбутнього України за підсумками вашингтонської зустрічі не з'явилося.

Є ще один не дуже приємний для нашої країни нюанс. Справа в тому, що зобов'язання перед Україною на €40 млрд. військової допомоги були прийняті не зовсім у тому вигляді, в якому їх максимально продавлював генсек НАТО Йєнс Столтенберг. Спочатку союзники мали узгодити стратегію багаторічного мінімального фінансування військових потреб України, однак у результаті домовилися лише на 2025 рік. Тобто надалі рішення підлягатиме дискусії, а в тому, що вона буде непростою, немає жодних сумнівів.

Тим часом Росію в НАТО звинуватили у «безвідповідальній ядерній риториці», а також назвали «найбільшою і безпосередній загрозою безпеці союзників».

Крім того, у декларації з'явилося досить жорстке формулювання на адресу Китаю: політику Піднебесної назвали «вирішальним фактором, який сприяє війні Росії проти України завдяки так званому безмежному партнерству та широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії».

Лідери країн НАТО зажадали від Пекіна «припинити будь-яку матеріальну та політичну підтримку військових зусиль» РФ, а також попередили, що «найбільша війна в Європі в новітній історії» завдасть шкоди інтересам та репутації КНР. Крім Китаю, у підтримці Москви цілком закономірно звинувачені Іран і Північна Корея.

Незважаючи на «наїзди» на країну-агресора, в Альянсі зазначили, що різною мірою залишаються відкритими до діалогу з Росією. Союзники запевнили, що «не прагнуть конфронтації і не загрожують» для РФ, а також «готові підтримувати канали зв'язку з Москвою, щоб знизити ризик і запобігти ескалації».

На болотах подібні ремарки наснаги не викликали. Як заявив путінський спікер Пєсков, «Північноатлантичний альянс ще раз дуже опукло підтвердив свою суть і націлений на підтримку конфронтації».

«Голос» кремлівського диктатора також додав, що Росія «дуже глибоко аналізуватиме прийняті рішення і дискусії, дуже уважно аналізуватиме текст декларації НАТО», оскільки йдеться про «дуже серйозну загрозу для національної безпеки» РФ.

«Це все вимагатиме від нас продуманих, скоординованих, ефективних заходів для контрстримування НАТО», - додав Пєсков, коментуючи в тому числі нове рішення США з 2026 року розмістити в Німеччині крилаті ракети Tomahawk та інші далекобійні озброєння.

У Пекіні також залишилися незадоволені сигналами зі США. Так, представництво КНР при Євросоюзі випустило заяву, в якій пункти декларації НАТО щодо Китаю були названі «провокаційними, що містять очевидну брехню і наклеп». Піднебесна відкинула всі звинувачення у грі на боці Росії, наголосивши, що «ніколи не надавала летальну зброю жодній із сторін конфлікту та здійснює суворий експортний контроль над товарами подвійного призначення».

«Українська криза триває вже довго. Але хто підливає олії у вогонь? Хто роздмухує полум'я? І хто прагне корисливої вигоди? Відповідь очевидна для всіх», - заявили в китайській дипмісії, не уточнюючи ім'я нібито очевидного для всіх «винуватця».

«Акурат перед самітом була поширена теза, яка приписується президенту Франції Еммануелю Макрону про те, що є дві країни, які політично поки що не підтримують членство України в НАТО – це Німеччина та Сполучені Штати. Якщо така заява дійсно була, то президент Франції хотів особливо наголосити, що Париж не є перешкодою для вступу України до НАТО. Тому що в 2008 році Україні не надали план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) саме через позицію Німеччини та Франції. Сьогодні ж Франція відстоює зовсім іншу позицію та політику. І в Європі залишилася лише одна Німеччина, яка в чомусь ще сумнівається і орієнтується на позицію Сполучених Штатів», - зазначив в ефірі Українського радіо голова громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж.

Наголосивши, що європейцям потрібно брати більше лідерство у питаннях глобальної безпеки, експерт констатував: «У Європі йде велика важка російсько-українська війна і тут потрібні нестандартні кроки і, можливо, революційні рішення, які полягають у тому, щоб протягнути Україну ближче до членства в НАТО, щоб спільно діяти. До речі, Росія, обстрілявши, зокрема дитячу клініку «Охматдит» безпосередньо перед самітом НАТО, здійснила своєрідний сasus belli (привід для війни – ред.), який ніхто не хотів, але його можна і потрібно використати для того, щоб посилити системну протидію. РФ. Зокрема, давати Україні стільки зброї, скільки потрібно без обмежень використання на території Росії».

Читайте також: У НАТО створили нову структуру для надання допомоги Україні

Читайте також: Агенти ФСБ влаштовували диверсії на залізниці