Вчені довели, що заступник Гітлера все ж таки повісився у Шпандау

Ветеран Першої світової війни Рудольф Гесс вступив у НСДАП в 1920-му, разом із Гітлером брав участь у Пивному путчі, провів сім місяців у Ландсбергській в'язниці в сусідній із фюрером камері, де редагував «Майн Кампф». 

З 1933 року Гесс займав посаду заступника фюрера і фактично був другою людиною у НСДАП, а в 1939 році фюрер призначив його своїм другим наступником після Германа Герінга.

10 травня 1941 року Messerschmitt Bf-110 вилетів із Хаунштеттена в Німеччині, взявши курс до узбережжя Північно-Східної Англії. За штурвалом був капітан люфтваффе Рудольф Гесс, котрий мав намір переконати Вінстона Черчілля підписати мирний договір з Німеччиною. Гітлер, за свідченнями сучасників, близьких до фюрера, дізнавшись про свавільний вчинок соратника, нібито був розлючений, і Гесса оголосили в Німеччині божевільним. 

Місія, яку взяв на себе Рудольф Гесс, виявилася провальною чи не із самого початку. Так, заступникові Гітлера не вдалося здійснити посадку на Британських островах, його літак розбився, а пілоту довелося приземлятися за допомогою парашута. Парашутиста затримав місцевий фермер, а прибулим на місце інциденту британським військовим Гесс заявив, що прибув на зустріч із герцогом Гамільтоном. У Великій Британії, однак, не сприйняли цю заяву всерйоз, тим більше що негативна реакція керівництва націоналістичної Німеччини на «місію» Гесса жодним чином не підтверджувала його повноважень. І ініціатор невдалої акції таємної дипломатії став банальним полоненим.

До сьогодні історики гадають, відправився Гесс до Великобританії за дорученням Гітлера або фюрер не здогадувався про плани свого зама. Так чи інакше, мир із британцями укласти не вдалося, на батьківщині Гесса оголосили божевільним, а після війни судили в Нюрнберзі, засудивши до довічного ув'язнення.

П'ять років провів Гесс у суворій ізоляції під Лондоном, два роки в Нюрнберзі і сорок років у в'язниці для військових злочинців Шпандау, і всі ці роки не вщухали чутки, що мова йде про двійника нациста №2. Свого часу в цю теорію вірив навіть президент Франклін Рузвельт. Про те, що в Шпандау сидить самозванець, говорив і тюремний лікар В. Х'ю Томас, котрий стверджував, що ув’язнений №7 відрізнявся від Рудольфа Гесса: у нього, зокрема, були відсутні шрами на грудях, що залишилися у Гесса з Першої світової. Крім того, багато років він відмовлявся зустрічатися з родичами, посилаючись на амнезію.

У 1987 році, коли 93-річний Гесс наклав на себе руки, він залишався єдиним в'язнем Шпандау. Кремація тіла, здавалося б, робила проблему ідентифікації знаменитого в'язня нерозв'язною, але недавно дослідники виявили взятий в 1982 році аналіз крові ув’язненого №7. Вчені витягли зразок ДНК із засохлої краплі крові і почали пошук родичів Гесса чоловічої статі. Це було непросто, враховуючи закритий спосіб життя нащадків заступника Гітлера. Втім один із членів сім'ї погодився здати аналіз, результати якого на 99,99% доводять, що останній в'язень Шпандау був саме тим, за кого себе видавав.

Максим Суханов, Lenta.UA

На головному фото: Рудольф Гесс у 1986 році