В Узбекистані дослідили фортецю III століття до нової ери

2300 років тому землі нинішнього південного Узбекистану були частиною королівства Бактрія, що входило до складу елліністичної імперії Селевкідів. Території ці постійно зазнавали нападів кочових племен з півночі, тому тут і там виникали фортеці, подібні Узундара, — повідомляє Ancient Origins.

За допомогою георадіолокаціі вчені отримали уявлення про масштаби фортеці і висоту захисної стіни, що включала 13 сторожових веж. «Укріплення прекрасно збереглися, — зазначає одна з керівників експедиції, археолог РАН Нігора Двуреченська. — Вперше після руйнування фортеці стіни Узундара знову побачили світ: ми розкрили половину двоповерхової кутової вежі, відкрили ...фортечні стіни з двома галереями».

В ході розкопок були виявлені неушкоджені артефакти, що дозволили археологам відновити історію фортеці. Її будівництво почалося в епоху правління Антіоха I в III столітті до нової ери. Близько 255 р до н.е. губернатор Бактрії Діодот оголосив про незалежність своєї країни від імперії Селевкідів, проголосивши себе правителем незалежного греко-бактрійського царства.

За Діодота і його наступників фортеця залишалася військовим форпостом на небезпечній межі. Її призначення не змінилося і при Евтидемі, який повалив династію Діодота. Захищала Узундара і нового царя — Евкратіда, під владою якого, якщо вірити Страбону, була тисяча міст. При цьому доля фортеці була вирішена — занадто інтенсивними були набіги кочівників, тому в середині II століття до н. е. вони зруйнували форпост.

Серед основних знахідок археологів — кілька монет епохи Евтидема I, що датуються приблизно 230 роком до н. е. У більш ранньому шарі виявлена монета, викарбувана під час правління Антіоха I (281 м до н.е. — 261 р до н.е.), а також залишки зброї та керамічного посуду, що відкрило завісу над побутом перебувавших тут солдат.

Фортечна стіна висотою 3,5 метра і північно-східна кутова вежа (4,5 метра) непогано збереглися для свого солідного віку. За словами вчених, колись вежа сягала восьми метрів у висоту. Археологи дослідили також два непошкоджених проходи, які вели від вежі до зовнішніх східних стін.

Одна знахідка повертає нас в дні руйнування фортеці — китайський арбалетний болт II-I століть до нової ери. Швидше за все, це «спадщина» кочівників юечжі, що прискорили процес руйнування Бактрії. Вчені сподіваються, що під час подальших розкопок виявлять ще більш значущі артефакти і важливі споруди.

Раніше ми повідомляли, що поблизу Ура халдейського виявлена можлива столиця стародавньої Месопотамії.

У горах Туреччини знайшли замок епохи Урарту.

На ілюстрації: вид зверху на фортецю Узундара. Фото: Інститут археології РАН