В український прокат вийшов фільм «Аннетт», який відкривав в цьому році Каннський кінофестиваль

Щоб не бути голослівним, почнемо з цифр. Стрічка «Аннетт» вийшла в прокат практично одночасно з початком Каннського кінофестивалю, яким вона відкривалася. Тобто кращу рекламу для артхаусного фільму французького кінорежисера Леоса Каракса важко було і придумати. Проте, за два з невеликим місяці світового прокату «Аннет» зібрала лише $3,1 млн., причому на Францію з них припадає $2,25 млн. (Бюджет, якщо вірити Вікіпедії - $15 млн.) І це при тому, що фільм заявлений як мюзикл (відразу скажемо, що мюзикл своєрідний), музика для нього, а ще й сценарій, належать культовій американській групі Sparks, а головні ролі грають зоряні Маріон Котійяр і Адам Драйвер.

До того ж будь-яка рецензія на фільм (поки самі рецензенти фільм не подивилися) починалася з того, що у двох цих героїв народжується якби дівчинка, яку звуть Аннетт, але у вигляді ляльки. І це викликало у потенційного глядача надію, що йому покажуть не тільки артхаусний мюзикл, але ще і артхаусний фільм жахів.

Насправді ж лялька у головної героїні дійсно народжується - але трапляється це десь на 40-й хвилині фільму, до якої ще треба дотерпіти, оскільки до цього на екрані майже нічого не відбувається. Нічого, крім того, що героя Драйвера глядачеві представляють як надуспішного стендап-коміка (чому надуспішного зрозуміти, дивлячись на його виступ, неможливо), а героїню Котійяр як суперуспішну оперну співачку (ну, в це ще можна повірити).

Співають обидва головні герої не тільки на сцені, а й у реальному житті, включаючи сцену сексу, що, чесно кажучи, виглядає досить смішно. Далі відбувається багато всякого, включаючи вбивства, в достовірність чого віриш приблизно настільки ж, наскільки вірив у вірогідність того, що відбувалося на екрані раніше.

Це все ні в якому разі не означає, що фільм не має свого глядача. Так, у Франції, судячи з касових зборів і середньої ціни квитка в країні, таких знайшлося близько 250 тис.. Однак наш обов'язок попередити глядача українського, що якщо він не є прихильником Леоса Каракса, групи Sparks і самого артхаусного варіанту артхаусного кіно, він може на перегляді і занудьгувати.

Фото: Facebook