Українцям нагадали, про що потрібно подбати на випадок блекауту

Росія продовжує завдавати ударів об'єктам критичної інфраструктури в Україні. Українцям варто враховувати, що за тривалого блекауту електронні платіжні системи можуть вийти з ладу, тому паперові гроші стають єдиним надійним платіжним інструментом, нагадали в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Так, у кожної людини має бути сформований запас готівки, якого вистачить щонайменше на один-два тижні автономного життя. Сума залежить від витрат конкретної сім'ї.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Проста формула виглядає так: якщо щоденні витрати сім'ї становлять близько 1000 гривень, удома доцільно мати резерв у межах 10–15 тисяч гривень. При цьому гроші не мають бути лише у великих купюрах (500 чи 1000 гривень).

«Купюри різної вартості значно спрощують розрахунки у громадському транспорті, невеликих магазинах, ринках та сфері послуг, де часто виникають проблеми із видачею здачі», – зазначають фахівці.

Навіть у разі повного блекауту банківська система продовжує працювати в обмеженому режимі. Отримати готівку з картки можна кількома способами:

• чергові відділення банків. Це відділення, що входять до мережі Power Banking. Вони забезпечені генераторами та безперебійним інтернетом;

• банкомати та термінали самообслуговування. Шукайте їх у тих же чергових відділеннях або великих супермаркетах, що працюють на генераторах;

• послуга «Готівка на касі». Зняти гроші (зазвичай до 6000 грн) можна на касах супермаркетів, аптек та АЗС при оплаті будь-якої покупки карткою.

Щоб мінімізувати ризики залишитись без доступу до грошей, експерти рекомендують диверсифікувати свої активи. Варто відкрити рахунки відразу в кількох банках і мати при собі картки різних платіжних систем (Visa та Mastercard). Це підвищить шанси на успішну транзакцію, якщо в одного із банків виникнуть технічні збої.

Крім фінансового резерву, українцям нагадали про необхідність мати «тривожну валізу» з аптечкою, документами, запасом води, їжі тривалого зберігання та джерелами тепла.

Фото: із відкритих джерел