Українська митниця оголосила про перехід на європейські принципи роботи (ФОТО)

Україна здійснює митний реформу, одним із напрямків якої є впровадження принципів та інструментів, що застосовуються у країнах ЄС. ЄС, у свою чергу, допомагає Україні у розробці та імплементації таких митних інструментів. На цьому акцентували учасники круглого столу "Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти", який відбувся 21 вересня 2021 в прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна ".

Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгена Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту впровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводу АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник глави митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.

Організатор і модератор круглого столу Максим Уракін зазначив, що зараз Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років.

"У цілому за січень-серпень 2021 Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках - 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилася на 76 млрд грн або на 36%", - наголосив Уракін.

Крім того, організатор зазначив, що, виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром "Клуб Експертів", доходи державного бюджету продовжать рости, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.

"Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт - на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм - близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання ", - заявив спікер.

Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладених в Митний кодекс ЄС, і інструментах, які використовуються країнами ЄС для реалізації цих принципів; що з них слід очікувати в Україні (в тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а які з цих митних інструментів вже вводяться або близькі до впровадження в Україні - зокрема, режим загального транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) і митний аудит.

Особливий інтерес для представників бізнесу представляла система митних спрощень, яка застосовується в країнах ЄС і зараз впроваджується в Україні - зокрема, в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, які зміни нас чекають.

"Нас чекають можливості або додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх до краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 був безболісним, ефективним, активним", - підкреслила вона.

"Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа - процес непростий. Але те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І перш за все те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально", - зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.

За словами Вітяніс Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця повинна була охороняти місцевий ринок і збирати мита, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів.

Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які повинні бути вирішені за допомогою Митного кодексу ЄС, - щоб підприємцю було вигідно бути чесним, щоб сумлінну бізнес економив свій час і кошти, щоб частина процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг здійснювати самостійно.

"Авторизований економічний оператор (АЕО) - це символ сумлінного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні", - уточнив він.

Алішаускас зазначив ключові інструменти, що застосовуються європейської митницею, щоб заощадити час для сумлінного бізнесу, - крім системи спрощень (Програма АЕО і спрощення в режимі загального транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) і система управління митними ризиками.

Ці приниципе і інструменти міжнародні партнери допомагають створювати і впроваджувати в Україні.

Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює в векторі, який визначений Конституцією, - євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, впровадження кращих європейських практик - щоб європейська та українська митниця працювали за одними правилами.

"Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібно навчання, просвіта, просування. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб всі учасники процесу не тільки мали права , а й знали, як ними користуватися ", - зазначив представник Мінфіну.

На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.

"Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом і митницею. Це займе певний час", - резюмував він.

Сергій Демченко, директор Департаменту впровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що в II кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру загального транзиту, а вже в III кварталі 2022 - етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.

"Уже через рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит з 35 країнами (в т.ч. усіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великобританією) за принципом" один транспортний засіб - одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія ", - заявив Демченко.

Він також поінформував про основні 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система загального транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби підкреслив, що застосовуються нові підходи, які дозволяють зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні - на 50%, 70%, або на 100%.

"Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, що використовують цю систему (оформивши 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які будуть діяти і при міжнародному застосуванні системи. В даний час в системі зареєстровано більше 3000 посадових осіб митних органів, більше 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб'єктами ЗЕД ", - резюмував представник Держмитслужби.

Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводу АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини сьогодні будуються на недовіру бізнесу до митниці, проте повинні бути відкритими і партнерськими.

Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її впровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає ряд спрощень і переваг при митному оформленні. Для отримання статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації.

"Станом на вересень 2021 в Держмитслужбу надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено в проведенні оцінки, 2 заяви знаходяться на стадії попереднього розгляду", - повідомив експерт.

Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, підкреслила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньоекономічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.

"Ми відчуваємо потребу в створенні якісного ІТ інструменту - за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи« Митний аудит », в серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку створення 2-й версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту", - повідомила вона.

Ілюстративне фото: comments.ua