Політика Міжнародні відносини

«Зради» немає, але ви тримайтеся: чи зуміють Україна і НАТО домовитися незважаючи на тиск з боку Путіна

12:36 11 чер 2021.  537 Читайте на: УКР РУС

У четвер, 10 червня, напередодні чергового саміту країн-членів НАТО, президент Володимир Зеленський провів телефонні переговори з генсеком Альянсу Йенсом Столтенбергом. Про те, чи змінилася риторика Києва і Брюсселя після недавньої істерії Кремля, який заявив устами Путіна про те, що членство України в цьому військово-політичному блоці носить безпосередню загрозу Росії, будучи для неї «червоними лініями», читайте в матеріалі Lenta.UA.

Учора ввечері на офіційному сайті президента з'явилося повідомлення про тільки що пройшли телефонних переговорах Володимира Зеленського з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом. В ОП не уточнили, яка зі сторін вступила ініціатором бесіди, проте, як повідомляє наше джерело на Банковій, дзвонили з Брюсселя, а не навпаки.

Розповівши генсека Північноатлантичного альянсу про поточну ситуацію на Донбасі, а також підкресливши наявність «суттєвої військової загрози з-за скупчення російських військ навколо України», Зе висловив надію на те, що під час саміту НАТО 14 червня буде предметно розглянуті питання російської агресії і дієві кроки для її стримування.

Читайте також: Про «червоні лінії» Кремля для України

Окремо глава держави наголосив на важливості для України підтвердження щодо виконання рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо ПДЧ для нашої країни.

Столтенберг, в свою чергу написав у себе в Twitter: «Ми обговорили майбутній саміт НАТО, ситуацію з безпекою в регіоні і неприйнятне військове нарощування Росії. Я зазначив нашу постійну політичну і практичну підтримку». Генсек Альянсу, назвавши Україну цінних партнером, додав, що на майбутньому саміті буде розглянуто «агресивна поведінка Російської Федерації».

Як бачимо, ніяких особливо нових cігналов за підсумками віртуального рандеву Зеленського і Столтенберга не прозвучало, проте сам факт їхньої розмови «тут і зараз» носить принципово важливий характер по ряду причин. По-перше, символічно, що напередодні саміту НАТО, який відбудеться вже в прийдешній понеділок, генсек Альянсу подзвонив до Києва і підтвердив незмінність політики щодо України, незважаючи на «страшилки», які прозвучали напередодні з Кремля. По-друге, вийшовши на прямий контакт з вищим керівництвом України, Столтенберг зняв напругу, що виникла через неучасть наших представників в прийдешньому саміті. Нагадаємо, на нинішньому саміті НАТО будуть присутні тільки члени Альянсу - партнерів, яким є, в тому числі, наша країна, не запрошували. Зазвичай саме в такому вузькому форматі проходять перші саміти після обрання нового президента США, проте в українському МЗС в цьому побачили «зраду». Так, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба публічно дорікнув НАТО в тому, що Альянс не зміг знайти формат участі Києва в саміті, зазначивши, що Україна «поки що не помітила позитивної реакції на свої наміри отримати членство».

Стриману риторику Банкової і досить різкі випади з боку МЗС багато хто сприйняв як неузгодженість в діях нинішньої владної команди. Однак насправді це не так, переконаний міністр оборони 2019-2020 років Андрій Загороднюк. «Дипломатія, особливо в питаннях безпеки і оборони - це дуже складна і тонка річ. Вона трохи схожа на теорію ігор. Тобто потрібно постійно тиснути, проводити переговори, треба розуміти, що в кожній країні є як люди і посадові особи за Україну, так і є ті, хто вагається або не хочуть дратувати Росію. Це дуже складний баланс, який потрібно постійно витримувати і постійно знаходити правильні слова», - зазначив колишній керівник МОУ в ефірі однієї з вітчизняних радіостанцій.

«Наразі питання не в Україні, як такій. НАТО просто вирішило провести закритий саміт для того, щоб вирішити, яким чином вони будуть рухатися далі. І, зазначу, що повістка була складена ще до того, як було загострення на Донбасі», - підкреслив пан Загороднюк, додавши при цьому, що «міністр закордонних справ абсолютно має рацію в тому, що на НАТО треба іноді тиснути і вказувати на важливі моменти, щоб там були швидші і відкриті».

Не бачать трагедії в відсутності української делегації на саміті НАТО і в Офісі президента. «Фактично - це робочий саміт, де навряд чи будуть прийняті фундаментальні рішення, тому з самого початку не планувалося запрошувати держави-партнери. До слова, на саміті не буде, наприклад, Швеції і Фінляндії, які мають куди більш тісний рівень співпраці з Альянсом, ніж Україна. Відсутність нашої делегації саме на цьому одноденному саміті 14 червня, зовсім не означає, що робота по отриманню ПДЧ, що активно генерується президентом на найвищому міждержавному рівні, активно не проводиться «в полях» і важливі рішення не будуть прийняті вже в поточному році», - зазначає в бесіді з Lenta.UA джерело в ОП, акцентуючи на тому, що Київ вже отримав ключовий сигнал щодо можливого членства в НАТО - збереження політики «відкритих дверей».

Обнадійливі для Києва меседжі дійсно звучать, причому систематично. Наприклад, днями державний секретар США Ентоні Блінкен під час слухань у Комітеті у закордонних справах Сенату недвозначно заявив, що Сполучені Штати підтримують членство України в НАТО і вважають, що сьогодні «вона вже володіє всіма інструментами для потенційного приєднання до Альянсу». Також пан Блінкен, зазначивши, що США працюють з Україною «практично на щоденній основі», додав, що рішення про ПДЧ буде ухвалюватися колективно країнами-членами НАТО, не всі з яких, грубо кажучи, чекають Україну в Альянсі з розпростертими обіймами.

Відзначимо, що на сьогодні в НАТО існує, щонайменше, дві групи країн, які поділилися в своєму ставленні до надання Плану дій щодо членства України. Перша група - США, Канада, Великобританія, Польща, Румунія, країни Балтії - вони виступають за якнайшвидшу євроатлантичну інтеграцію України. До другої умовної групи, яка виступає проти ПДЧ Києву, відноситься Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Португалія. На їхню думку, приєднання України до ПДЧ буде дратувати Росію, посилюючи тим самим військову загрозу з її боку. Логіка егоїстично-цинічна, але цілком зрозуміла: навіщо брати відповідальність за державу пострадянського табору, що захищає свою незалежність від агресії Росії, якщо можна спокійно жити в своїй комфортній Європі? Про те, що пасивність заохочує РФ до нових і нових «подвигів», ніхто, схоже, не замислюється...

Експерти, аналізуючи динаміку відносин по лінії Київ-Брюссель, відзначають надзвичайну важливість поточного політичного моменту. «Відновлення трансатлантичної єдності після президентства Трампа - це вимога часу. У цій непростій ситуації Україні потрібно діяти системно, послідовно і наполегливо. На даному етапі вже потрібно вимагати від західних партнерів гарантій безпеки для захисту від можливого продовження російської агресії, а з тим, щоб не провалити цей етап, слід консолідувати всередині країни все національно-патріотичні сили. Тільки передбачувана, професійна і відповідальна політична влада може привести Україну в НАТО, а також ЄС і через них отримати гарантії захисту від загроз, які несе в собі агресивна політика Росії», - цитує «Радіо Свобода» Володимира Горбача, політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва.

Саме НАТО може стримати за допомогою надання Україні ПДЧ агресивну політику Кремля - ​​таку лінію в останні місяці наполегливо гне президент Зеленський, повсюдно підкреслюючи, що Альянсу не слід «жувати гуму». «Якщо нас чекають в НАТО, якщо нас дійсно хочуть бачити серед членів, то немає сенсу дивитися в бінокль, в якесь далеке майбутнє і обговорювати це майбутнє. Питання має бути вирішене негайно. Ми в небезпеці прямо зараз, на кону наша незалежність, і прямо зараз нам потрібна допомога. План дій щодо членства був би реальним сигналом», - заявив днями нинішній господар Банкової.

Незважаючи на «особливу» позицію евростарожілов, таких як Берлін і Париж, на Печерських пагорбах розглядають нинішній рік, як рік отримання ПДЧ, домогтися якого українська влада, нагадаємо, марно намагається ще з часів президентства Ющенка, коли не було ні Криму, ні війни на Донбасі.

У владних кулуарах як крайній дедлайну називають грудневий саміт НАТО. І хоча цей шанс виглядає досить примарним, поки що Київ поряд з публічної дипломатичною роботою просто зобов'язаний проводити систематичну роботу і за лаштунками, вибиваючи тим самим РФ з колії.

До речі, в Москві напередодні запевнили: Росія не йде від діалогу з НАТО. Про це заявила офіційний представник російського МЗС Марія Захарова, коментуючи пропозицію генсека альянсу Йенса Столтенберга провести зустріч Ради Росія - НАТО.

Днями Столтенберг зазначив, що Альянс запросив Москву на таке рандеву ще понад 19-ти місяців назад, але так і не отримав позитивної відповіді. «М'яч тепер на боці Росії», - констатував генсек. - «Що стосується м'ячів. Пан Столтенберг, поверніть на поле свої ворота - ми пробьyoм», - відповіла Захарова, не розуміючи, очевидно, що Росія в очах цивілізованого світу давно пробила дно...

Читайте також: «Поїхав» без ковзанів: навіщо Путін «пісочив» Україну в інтерв'ю на хокейному катку

Ромашова Наталья

Найпопулярніше