Зелені «яструби»: чому антиросійський план нардепів з «Слуги народу» посварив пропрезидентську фракцію

Більш ніж динамічні і в деякій мірі непрогнозовані відносини офіційних Києва та Москви відбилися і на погоді в таборі пропрезидентської «Слуги народу». Позбавлений посади голови парламентського Комітету з міжнародних справ за замовлення прямо під час засідання ВР послуг жінок легкої поведінки нардеп від СН Богдан Яременко оприлюднив проект заяви від імені фракції про «застосування Російською Федерацією загрози Україні силою». Цей документ Яременко опублікував у себе в Facebook, випередивши його словами: «Ми - мирні люди. Але, на жаль, сусіди не нападають не на тих, хто хоче миру, а на тих, хто готовий до війни».

У проекті заяви йдеться, що висловлювання вищих російських чиновників і Россмо про Україну перетворилися в справжню мову ненависті, а тамтешні політики і чиновники відверто говорять про намір покласти край української державності.

Читайте також: Путін хоче пробити наземний коридор до Криму

На думку Яременка, Росія на Донбасі зосередила і продовжує нарощувати військове угрупування, яку можна порівняти за чисельністю зі Збройними силами України (ЗСУ). Дії РФ складають екзистенціальну загрозу для України, зазначає нардеп, закликаючи вище керівництво країни активізувати підготовку нашої держави до оборони. З цією метою Яременко, а також низка інших «слуг», тих, хто підписався під заявою, вважають за доцільне повний розрив дипломатичних відносин з Росією, проведення призову резервістів в ЗСУ і загальну мобілізацію «тут і зараз». Також в заяві пропонується невідкладно звернутися до урядів держав-підписантів Будапештського меморандуму про тимчасовий напрямок своїх військових контингентів на територію України в якості стримуючого фактора можливої агресії з боку РФ.

Крім цього, група «зелених» нардепів закликає Володимира Зеленського негайно звернутися до партнерів по НАТО з проханням про термінову допомогу Україні озброєнням і боєприпасами, тимчасове розгортання в Чорному морі спільної операції з патрулювання морських шляхів від протоки Босфор в напрямку чорноморських портів Болгарії, Румунії, України.

Заява Богдана Яременка, яке підтримали Олександра Третьякова, Єлизавета Богуцька, Тетяна Циба і ряд інших нардепів, спричинило спалах невдоволення всередині фракції. Заступник голови СН в парламенті Євгена Кравчук анонсувала «розбір польотів» через автономної від виконавчої влади активності деяких парламентаріїв. Про форму та зміст скандальної заяви і тому, який ефект воно може здобути, Lenta.UA поговорила як з власниками мандатів, так і з експертами.

«Протягом усього попереднього тижня ми безрезультатно намагалися домогтися від керівництва нашої фракції проведення засідання Верховної Ради, присвяченого ситуації на кордонах з Україною. Через те, що наш голос так і не був почутий, було ухвалено рішення публічно виказати свою стурбованість подіями, що відбуваються на Донбасі. Також ми дали свої рекомендації, які могли озвучити, але нам це не дали зробити, на пленарному засіданні», - підкреслює в розмові з нашим виданням Богдан Яременко, категорично заперечуючи всілякі закиди про некомандну гру: «Я - політик і маю повне право висловлювати - усно або письмово - свою позицію з того чи іншого питання».

«Дана заява Яременка та інших колег не була погоджена ні з МЗС, ні з керівництвом фракції і партії. Це - не більше ніж думка окремих депутатів. Персонально я побачила цю заяву вже постфактум, коли воно було оприлюднене у внутрішньофракційній чаті. Вважаю, до речі, що це неправильно - потрібно було узгодити з керівництвом. Тим часом, не бачу в цьому нічого катастрофічного, тому що пан Яременко і пані Богуцька - політики і мають повне право на свої індивідуальні політичні заяви. Але ще раз: наскільки вони - заяви - коректні по відношенню до нашого Міністерству закордонних справ і президенту, як виразника зовнішньої політики, не знаю. Однак, як говорив живий класик: маємо те, що маємо», - зазначає нардеп від «Слуги народу» Ірина Верещук.

Вона переконана, що безпосередньо ідея з «емоційною і нагальною» заявою є не до кінця продуманою, оскільки дещо дезорієнтує зовнішніх партнерів України. Більш жорстко щодо авторів антиросійської заяви висловлюється «слуга» Євген Шевченко: «Я цього Яременка, Богуцьку та їм подібних не слухати і не читаю в наших чатах. Що ці персонажі думають і як це формулюють в письмовому вигляді, мені абсолютно нецікаво. Якщо говорити по суті цієї історії, то тут можна констатувати одне: вони лізуть не в свою справу. Для здійснення подібного роду політичних кроків існує президент, а також міністр закордонних справ, і в обхід їх до чогось там закликати від імені народних депутатів означає публічно їх принижувати».

«Знав, що така заява готується, але особисто я вважаю, що на даному етапі протистояння розривати дипломатичні відносини з Росією не до кінця доцільно з багатьох причин. Не варто грати в свої ж ворота», - підкреслює ще один представник СН Юрій Камельчук.

«З юридичної точки зору мої колеги однозначно мають право виявляти свою позицію у формі заяви. Однак, коли це все звучить від імені всієї фракції, це не зовсім коректно, скажімо так. У нас не було засідання фракції, де б ми обговорювали і затверджували цю заяву. Крім того, зовнішня політика - це виняткова компетенція президента і, давайте будемо об'єктивними, депутати не володіють всім обсягом інформації (розвідки тощо), щоб робити однозначні висновки. Більш правильним, вважаю, було б спочатку провести консультації з Офісом президента, потім закрите засідання фракції або навіть парламенту, після чого виносити щось в публічну площину», - зазначив нардеп від СН.

У політиці, а тим більше, зовнішньої, все слід робити вчасно, - каже директор Агентства моделювання ситуації Віталій Бала, акцентуючи на одному з ключових пунктів заяви «слуг», що стосується розриву дипломатичних відносин з Росією: «Повне припинення всіх контактів з дипломатичними каналами - це завдання номер один, яке слід було виконати давним-давно, відбираючи, таким чином, у Росії можливість говорити про громадянську війну в Україні. І коли Єнін (заступник глави МЗС - ред.) починає розповідати нам казки, що дипломатичні зв'язки необхідні для захисту наших громадян, це цілковитий абсурд, оскільки дипломатичні відносини між країнами базуються на Віденській конвенції зразка 1961 року. Саме цей документ визначає і статус, і всі функції дипломатичних представництв. У 1963 році була ухвалена Віденська конвенція про консульські зносини, яка регламентує всі права і інтереси громадян конкретної країни на території іноземної держави. У третьому пункті другої статті даної конвенції чорним по білому написано, що розрив дипломатичних відносин аж ніяк не тягне за собою розрив консульських. Тобто, захист наших громадян абсолютно спокійно можна здійснювати, апелюючи до цієї норми».

Збереження дипломатичних відносин з РФ експерт вважає великою помилкою попередньої влади. «Ми, напевно, єдина країна в світі, яка розірвала дипломатичні відносини з агресором, які окупували близько 7% території. Це - нонсенс і наочний прояв слабкості нашої чинної та колишньої влади, яким по повній програмі користується Російська Федерація», - резюмує пан Бала.

Обома руками підтримує колегу в плані запізненості ідеї про розрив дипломатичних відносин з офіційною Москвою політолог Петро Олещук: «Це слід було зробити давно, ще на старті війни, але ми цього не зробили, і тепер це виглядає якось дивно, м'яко кажучи. Навряд чи зараз це може стати нашим переговорним джокером». Демонстрацією твердої і рішучої позиції депутатського корпусу називає заяву Яременка і співтовариші політолог Олександр Палій. При цьому, експерт переконаний, що це «лише маленька крапля в бездонному океані дипломатичної війни з агресором».

Вкрай емоційним вважає антиросійською заявою окремо взятих «слуг» глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. «Це той випадок, коли на повний голос говорять емоції. Про доцільність або неконституційність такої розриву дипломатичних відносин з Росією, нагадаю, кажуть ще з 2014 року. В принципі, якщо події будуть розвиватися так, як розвиваються зараз, розрив дипвідносин стане неминучим», - зазначає експерт. При цьому деякі пункти заяви групи «слуг» політолог вважає контраверсійними: «Абсолютно недоречним є пункт про мобілізацію. Досвід 1914 року яскраво показує, як починалася війна. А починалася вона якраз з розмов-страшилок про мобілізацію. Саме це і спровокувало війну, тому я з дуже великою пересторогою дивлюся на пропозицію депутатів від «Слуги народу» про повну мобілізацію. Ситуація і без того занадто хитка, навіщо, питається, посилювати? Наш головний інтерес сьогодні - не просто демонстрація здатності воювати, а реальні кроки. Які? Підведення ближче до лінії фронту наших збройних сил, приведення в стан бойової готовності протиповітряної оборони, посилення наших військ на південному фланзі біля Криму. Ось це необхідно зробити, а заяви про мобілізацію, на жаль, можуть тільки спровокувати Росію на активні військові дії, тоді як наше ключове завдання - нейтралізація ризиків великої війни».

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, підводячи риску в дипломатично-тактичної дискусії, констатує наступне: «Заява окремо взятих депутатів від СН, що стосується подальших відносин з РФ, недоречно в даний конкретний часовий момент. Озвучені рекомендації не вирішать проблеми, які сьогодні значаться в переговорній порядку денному. Вони не знімуть загальну напругу і не дадуть новий інструмент в руки української влади для більш ефективної боротьби з Російською Федерацією. До того ж, декларативну заяву окремої частини провладної фракції відрізняється від лінії, яку проводить Єрмак і ОП в цілому. Втім, не виключаю, що це певна гра. Тобто, авторам заяви на Банковій цілком могли дати дозвіл на проведення зондування громадської думки. З іншого боку, автори заяви завжди виступали в дисонансі з Офісом президента. Яскравий приклад - справа Стерненка».

Експерт переконаний, що голос «слуг», які закликають до жорсткої тактики в протистоянні з РФ, не почують у високих владних кабінетах, хоча деякі їх рекомендації можуть взяти до стратегічного відому. При цьому ідею про розрив дипломатичних відносин з Кремлем, політолог вважає такий, що не несе в собі скільки-небудь істотної політичної доданої вартості.

Наталія Ромашова

Читайте також: Разумков назвав поведінку Тищенка морально неприйнятною