ПолітикаВлада

Зе-податкова реформа: крок уперед і два назад

12:48 01 гру 2021.  520Читайте на: УКРРУС

Напередодні календарного старту зими, у вівторок, 30 листопада нардепи дали «добро» так званій податковій реформі Зеленського — скандально відомому законопроекту №5600, який передбачає чимало новацій. Коли набудуть чинності нові правила гри і як вони відіб'ються на фінансовому благополуччі українців, розбиралася Lenta.UA.

За кілька днів до розгляду у сесійній залі Верховної Ради законопроекту, яким запроваджуються принципово нові податкові відносини по лінії держава – бізнес-суспільство, Федерація роботодавців звернулася до президента та парламентарів, вказавши на критичні ризики для підприємців та пересічних громадян, які несе цей документ. Зокрема, ФРУ закликала депутатський корпус не повертатися до цього законопроекту, «як такого, який створить умови для посилення необґрунтованого фіскального тиску на бізнес та погіршення інвестиційного клімату». Втім, ніхто у високих владних кабінетах до цих застережень не став прислухатися.

Нагадаємо, проект закону 5600 у парламенті був зареєстрований ще влітку, проте його через тисячі внесених представниками різних фракцій і груп правок, відразу ж відправили на доопрацювання, яке тривало кілька місяців до ряду.

Читайте також: Сьогодні Зеленський звернеться до народу України з посланням про внутрішню та зовнішню політику (ОНЛАЙН-трансляція)

Учора ж нардепи після запеклих дискусій 255 голосами «за» дали документу путівку в життя. Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу, який ще називають «антиахметівським» чи «ресурсним», підтримали 210 представників провладної «Слуги народу», а також депгрупи «За майбутнє» та «Довіра». Крім цього, своє «так» податковим нововведенням Зе-владі сказали шість позафракційних нардепів.

У ОПЗЖ – другий за чисельністю фракції ВР, 17 депутатів голосували «проти», 2 – утрималися, 7 – не голосували, а 18 – були відсутні.

"Європейська солідарність" п'ятого президента Порошенка практично повним складом натиснула червону кнопку. У «Батьківщині» Юлії Тимошенко два нардепи підтримали «ресурсний» законопроект, 15 виступили «проти», 2 – не голосували та 6 – були відсутні. Ну, і, нарешті, у «Голосі» 6 парламентаріїв виступили проти документа, рівно стільки ж утрималися, один не голосував і семеро з тих чи інших причин не були присутні на пленарному засіданні Ради. Така ось підсумкова фракційна географія, яка в черговий раз наочно продемонструвала, що фактично мінімальної більшості в 226 голосів у СН немає і без підтримки ззовні «слуги» нездатні проводити результативні голосування.

1 липня у першому читанні «ресурсний» законопроект підтримали 264 парламентарі.

До другого читання до документа подали понад 11 тисяч поправок, проте профільний комітет ВР, врахувавши лише деякі пропозиції, побажання та зауваження законодавців, рекомендував депутатському корпусу ухвалити проект загалом. Гранично оперативно зробити це не вдалося — документ двічі знімали з порядку денного. Як кажуть у кулуарах, причиною цього був голосовий дефіцит у правлячої більшості. Вчора, як бачимо, необхідна підтримка таки «намалювалася».

При вчорашньому фінальному голосуванні з 11 тисяч поправок врахували лише 127. При цьому з подачі «слуг» документ розглядали за скороченою процедурою.

Закон, який набуде чинності вже 1 січня 2022 року, часто називали антиолігархічним. «Ми хочемо зробити так, щоб ті, хто дуже хитро зроблено, сплачували податки у нашій країні», – заявляв міністр фінансів Сергій Марченко.

На етапі дебютного представлення документа в парламенті його почали називати «антиахметівським» - на прізвище екс-нардепа від «покійної» Партії регіонів та найбагатшого українця Ріната Ахметова, чия група SCM має потужні активи в енергетиці, металургії та добувній промисловості. Втім, коли став відомий весь текст законопроекту, багато підприємців назвали його таким, що посилює податковий тиск на бізнес. Крім того, стало зрозуміло, що деякі податкові новації можуть торкнутися і гаманців пересічних українців.

Як ми вже зазначали, офіційно закон називається «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Однак, що і з чим балансують не зовсім ясно навіть у головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. «Виникає питання, про яку збалансованість бюджетних надходжень йдеться – між джерелами бюджетних доходів, між доходами бюджетів різних рівнів чи між доходами та видатками бюджетів?» - йшлося у зауваженнях НЕУ ВР до законопроекту. Експерти також звертали увагу на те, що ініціатори закону ніяк не пояснили, навіщо всі ці зміни і чого власне очікує від них уряд. Зважаючи на наявність роз'яснювального «вікна», аналітики припускають, що головна мета авторів з уряду – знайти додаткові джерела для наповнення держбюджету, коли на тлі пандемії витрати зростають, доходи скорочуються, а кошти від МВФ та інших міжнародних кредиторів, які затримуються, навряд чи здатні повністю вирівняти ситуацію.

«Сьогодні деякі, скажімо, популісти, заявляють про те, що влада нібито хоче притиснути чесний бізнес, зібравши в нього максимальні податки. Насправді це не відповідає дійсності», - заявив недавно голова Мінфіну Сергій Марченко. - Запропоновані зміни торкнуться лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися спеціально виписаними під них нормами та для їхнього збагачення».

Головний фінансист країни запевняє, що закон «не вплине на простих громадян і малий бізнес, який працює відкрито», а до держскарбниці надійдуть додаткові десятки мільярдів гривень щороку.

Про які ключові податкові зміни йдеться? Ухвалений учора закон передбачає низку змін, які стосуватимуться, перш за все, великих промислових груп. Насамперед йдеться про ренту на видобуток залізняку — він обчислюватиметься не від собівартості, як це було раніше, а від ринкової ціни. Рентні платежі будуть прогресивними – чим дорожчою буде руда, тим вищі ставки. До речі, пік цін на руду припав на весну, а до осені вони поступово знизилися, тому очевидно, що закладені в законі доходи від запровадження цієї норми можуть бути не такими жирними, як очікували автори законопроекту.

Зростуть також і ставки екологічного податку - як за викиди в атмосферу, так і за скидання шкідливих речовин у воду. Щоправда, від початкової пропозиції щодо екологів ставки зменшилися від 200% до 10%.

У первісному варіанті проекту закону була ще одна галузь, де податкові зміни могли торкнутися підприємства Ахметова, і не лише його. Примітно, що під час другого читання цю ініціативу прибрали. Йшлося про запровадження 3,2% акцизу або скоріше скасування пільги у вигляді несплати акцизу для виробників «зеленої» енергії.
Така ініціатива розглядалася ще рік тому на тлі проблем в електроенергетиці, коли держава заборгувала виробникам відновлюваної енергії близько 20 млрд грн відшкодування за так званим green-тарифом.

Тоді Кабмін Шмигаля та виробники дійшли згоди про зниження тарифів на «зелену» енергію в обмін на погашення боргу та незмінність правил гри.

Ще на стадії обговорення законопроекту виробники заявили, що розрахуватися за боргами уряд планує саме із коштів, які стягуються у вигляді акцизів, тобто зіграти у собі фінансовий «пінг-понг».
Представники одразу чотирьох профільних асоціацій направили прем'єру, спікеру та міністру фінансів листа, в якому висловилися проти нового акцизу. Особливо активізувала в цьому напрямку ахметівська ДТЕК, яка має найбільшу (близько чверті) частку в зеленій енергетиці.

«Компанія не підтримує запровадження акцизу. Ініціатива призведе до порушення меморандуму про взаєморозуміння між профільними асоціаціями та урядом, яке мало врегулювати проблемні питання у сфері зеленої генерації», - заявляли в ДТЕК.
У результаті в другому читанні нардепи, і як кажуть у кулуарах, не без відповідного «привіту» з Банкової вирішили таки відмовитися від запровадження акцизу на «зелену» енергію. Тобто, незважаючи на гранично жорстку інформаційну війну, що розгорнулася між головним «інвестором» країни та Офісом президента, плюшки, а отже, вікно переговорно-світових можливостей для пана Ахметова залишили…

У «ресурсному» законі є кілька новацій і для тих, хто працює у сільському господарстві.

По-перше, для тих, хто продає на ринку овочі та отримує за це понад 12 мінімальних зарплат на рік (2021 року це 72 тис. грн), потрібно буде сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб.
По-друге, закон передбачає зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства, що дає право переходу на спрощену систему оподаткування з 2 до 0,5 га – при тому, що для особистого господарства можна мати до 2 га землі.
Крім того, запроваджується «мінімальне податкове зобов'язання» (МНО), тобто заздалегідь визначена сума, яку аграрний виробник - людина або підприємство, які володіють землею або орендують її, користуються на правах емфітевзису (речове успадковане відчужуване право володіння та користування чужою землею з обов'язком вносити орендну плату на користь власника та не погіршувати маєтку, - ред.) повинен сплатити незалежно від доходу. Цей податок не стосується ділянок у межах населених пунктів.
МНО розраховуватимуть за формулою, яка передбачає, що сума всіх податків не може бути меншою за 5% від вартості землі. Ця норма діятиме з 2022 року, тобто перші МНО-шки мають бути сплачені у 2023 році.

В Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП) вже попередили, що запровадження мінімального податкового зобов'язання поглибить монополізацію у сільському господарстві: «Вказані норми будуть мати обтяжливий характер, насамперед, для фізичних осіб, малих фермерських господарств та для представників малого бізнесу, які займаються власним сільськогосподарське виробництво. Вони орієнтовані не стільки на збільшення доходної частини бюджету та додаткові надходження податків, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію».

Затверджений учора депутатським корпусом законопроект передбачав цілу групу податкових новацій для операцій із нерухомістю.
При цьому одна з них, яка увійшла в остаточний варіант закону, стосується не так забудовників, як фізичних осіб. Після набрання чинності документом тим, хто хоче продати більше двох об'єктів нерухомості за рік, доведеться платити 18% податку на доходи фізосіб замість нинішніх 5%. Щоправда, заради об'єктивності треба відзначити, що при другому читанні цю норму дещо пом'якшили. 18% стягуватимуться не з усієї суми, а з чистого доходу – різниці між ціною продажу та ціною попередньої купівлі об'єкта нерухомості. В уряді вважають, що це має вивести з тіні спекулятивні операції з нерухомістю, які за останні роки сформували специфічний прошарок рантьє, які живуть із купівлі-перепродажу. Водночас учасники ринку називають це одним із факторів, який підвищить ціни на заповітні квадратні метри для пересічних українців. До речі, низка забудовників, «не відходячи від каси», вже заявила про подорожчання житла як мінімум на 20-25% - спочатку на первинному, а потім і на вторинному ринку.
Досить неприємною для бізнесу може бути норма щодо обмеження перенесення збитків минулих років на поточний період. До другого читання цю норму зробили лояльнішою, але не скасували. Обмеження суми списання становить 50% протягом року. Цілком може списуватися сума, якщо вона не перевищує 10% поточного фінансового результату компанії або підприємства.

У Кабміні, лобіюючи цей кейс, заявляли, що перенесення збитків дозволяло деяким компаніям ухилятися від сплати податку на прибуток. В остаточній версії закону депутати також надали право платникам податків та податковим органам здійснювати аудіо- та відеозаписи податкових перевірок. І ті, й інші зможуть використати ці записи в судах, якщо оскаржуватимуть дії іншої сторони.

Як би там не було, незважаючи на всі спроби влади пом'якшити майбутні податкові нововведення, в експертному середовищі ініціативи зустріли, м'яко кажучи, без оплесків. Насамперед тому, що ухвалення закону порушує принцип стабільності податкового законодавства, адже, як відомо, будь-які податкові зміни не можуть вноситися пізніше, ніж за півроку до початку нового бюджетного року.

Данило Гетьманцев, нардеп від СН, «адвокат» та один із співавторів «антиахметівського» закону пишномовно заявляє: «Сьогодні ми робимо важливі та потрібні для бізнесу, для країни зміни, щоб Україна нарешті стала цивілізованою державою, а бізнес заробляв гроші так, як у Європі».

Напускний пафос представника «зеленої» фракції не поділяють у професійному середовищі. Так, в УСПП вважають, що парламент затвердив норми, які «істотно посилять монополізацію ринку та збільшать дискримінацію малого бізнесу», а в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА) вустами своєї ватажки Анни Дерев'янко констатували: «Держава часто виглядає як імпотент… Законопроект багато в чому не враховує позицію бізнесу, ігнорує принципи стабільності, можливості довгострокового планування та прогнозованості державної політики та негативно вплине на сумлінних платників податків».

Читайте також: Велика гра: чим завершиться запекла сутичка Зеленського та Ахметова

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше