Політика Влада

Зе-матриця: хто і як «грає» президента в резонансних справах

14:16 01 бер.  1664 Читайте на: УКР РУС

Від чергового засідання Ради національної безпеки і оборони, яке відбулося днями з ініціативи Володимира Зеленського, очікували чергових сенсацій. Однак цього разу члени Радбезу взялися за вищих офіцерів часів Януковича. Як кажуть в РНБО, це тільки початок великої «чистки». Хто ще може потрапити під «приціл», і чому хаотична тактика влади може призвести до неприємних наслідків, розбиралася Lenta.UA.

Минулої п'ятниці, 27 лютого, члени РНБО зібралися на чергове засідання. Захід традиційно пройшло в закритому режимі і тільки після його закінчення секретар Радбезу Олексій Данилов озвучив обговорювані питання. Їх виявилося чотири. Перший стосувався проекту державної стратегії по деокупацію і реінтеграції тимчасово окупованих територій АРК і Севастополя. «Це питання складається з двох частин, одна частина стосується військової складової і є повністю закритою. Друга частина буде відкрита суспільству за 2 тижні. Ця частина відпрацьовувалася впродовж цілого року. Ми почали цю роботу в 20-х числах лютого 2020 року», - заявив пан Данилов, додавши при цьому, що з 2014 по 2019 роки «кримське питання в країні не було жодного разу розглянуто цілісно».

Друге питання, яке розглянули члени Радбезу, стосується проблеми наявності подвійного громадянства у держчиновників. РНБО доручила Кабміну в найближчі два місяць розробити законопроект про подвійне громадянство, який допоможе не допустити громадян інших країн до державного управління. «Питання подвійного громадянства є для нашої держави вкрай важливим. Як ви знаєте, ми рухаємося вбік цивілізованих держав, які дозволяють подвійне громадянство. Але для нашої країни є певні виклики, які пов'язані з тим, що, свого часу, Російська Федерація використала цей інструмент... Коли у нас керівник Служби безпеки України, міністр внутрішніх справ, міністр оборони, керівник Генерального штабу були громадянами Росії. Ми не можемо цього допустити в майбутньому», - аргументує секретар РНБО. Данилов порадив чиновникам і депутатам всіх рівнів найближчим часом відмовитися від подвійного громадянства для того, щоб «не наражати себе на неприємності».

Утім, коли Данилова запитали про долю скандального олігарха Ігоря Коломойського, який свого часу зізнався журналістам в тому, що крім українського паспорта, у нього є ще два «аусвайса», секретар РНБО побічно підтвердив, що ніяких проблем у колишнього власника «Приватбанку» не виникне. «Якщо Ігор Валерійович матиме бажання просуватися на ступені державної влади, він не зможе цього зробити, не відмовившись від тих громадянств, які у нього є, крім українського, а ви знаєте, як він сам говорив, у нього не подвійне, а потрійне громадянство», - сказав Данилов журналістам після засідання Радбезу.

Третє питання порядку денного РНБО - стан реалізації справ про державну зраду, дезертирство і терористичної діяльності. Уже через два тижні, 12 березня, буде заслухано звіт генпрокуратури, СБУ та МЗС щодо резонансних справ, що стосуються цього кейса і, за словами секретаря Радбезу, «всі ті люди, які свого часу зрадили Україну, неодмінно будуть покарані».

Ну, і, нарешті, четвертим питанням останнього засідання РНБО стало рішення про застосування санкцій у відношенні десяти колишніх українських силовиків, які в момент анексії Криму, а потім і окупації Донбасу зайняли відверто проросійську позицію. Їх позбавили всіх звань. Всього в списку «відзначилися» десять осіб: екс-командувач ВМС ЗСУ Денис Березовський, колишній заступник начальника управління Держохорони Станіслав Шапортов, екс-прокурор Криму Сергій Нянчур і тепер уже колишні генерали-майори Юрій Катовський, Володимир Товський, Валентин Ханжа, Сергій Єлісєєв і контр-адмірал з приставкою «екс» Дмитро Шакура.

У «чорному списку» виявилися також два персонажа, добре відомі широкому загалу. Це - екс-глава СБУ Олександр Якименко і колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Всі вищеназвані особи, як вважають члени РНБО, «зрадили нашу країну».

Ні для кого не секрет, що потрапили під санкцій ніж екс-чиновники і військові після Революції гідності не живуть в Україні. Проте, рішення РНБО не можна назвати холостим пострілом, оскільки в нашій країні у втікачів залишилася власність і активи, які вже незабаром будуть «заморожені».

З усіх персон, що потрапили під санкції, виділяється одна фігура, яка останнім часом проявляє активність на політичній ниві. Йдеться про екс-главу МВС Захарченка, який буквально днями заявив про те, що ні підконтрольні офіційному Києву території Донецької та Луганської областей треба об'єднати, а сам він не проти стати «президентом» нового утворення...

У цілому, предметні підсумки останньої «летючки» Радбезу можна умовно розділити на два блоки: санкційний і кримський. З позицією діючої влади щодо анексованого півострова все більш-менш ясно. Зараз Банкова, причому досить активно, просуває ідею «Кримської платформи», на перше засідання якої, заплановане на кінець серпня, за словами одного з лідерів Меджлісу Мустафи Джемілєва, «може прилетіти президент США Джозеф Байден».

Досить голосно і переконливо сьогодні звучить голос офіційного Києва і на майданчику ООН. Днями, в ході дебатів у Генасамблеї постійний представник України при ООН Сергій Кислиця закликав посилити санкції відносно РФ, запросив країни-учасниці ООН до приєднання до «Кримської платформі» і недвозначно натякнув, що в оцінках ситуації з анексованих півостровом Організація об'єднаних націй «часто відривається від реальності».

Словом, Зе-влада по кримському кейсу зайняла досить-таки активну позицію, яку доносить до міжнародного співтовариства з будь-якої доступної майданчика. І це не може не викликати схвалення, оскільки за п'ятирічку пана Порошенко кримський кейс дійсно був відсунутий на десятий план.

А ось що стосується анонсованого секретарем РНБО покарання держчиновників, «злившись» Крим, це вже цікаво. Хоча б тому, що відповідальність за ті фатальні події - це запобіжник, який в майбутньому напевно змусить керівництво країни діяти так, як говорить Конституція і закони, а не так як їм тоді думалося, хотілося і моглося.

Утім, ситуація складається так, що навіть якщо на одному з найближчих засідань Ради безпеки і будуть названі винні в здачі Криму, про їх реальної відповідальності говорити гранично рано. «Швидше за все, кульмінаційний момент в цьому (кримському - ред.) питанні настане ближче до Дня незалежності», - заявила днями нардеп від «Слуги народу» Олена Мошенець. Тобто, «серіал» триває...

Що ми маємо в сухому залишку? Засідання РНБО завершилося символічним рішенням про введення санкцій проти десяти українських військових, які зрадили Батьківщину ще в 2014 році, живуть в Росії і навряд чи цікавляться тим, що про них думає нинішня українська влада і суспільство в цілому - свій вибір вони зробили. Очевидно, що санкції були приурочені до сьомої річниці окупації Криму, але напередодні РНБО в кулуарах говорили і про інших резонансних рішеннях, наприклад, ймовірних санкції щодо підприємств олігарха Фірташа. Але тут щось явно пішло не так і, ймовірно, були укладені нові ситуативні владно-олігархічні «договорняки».

Слід зазначити, що з початком активно-наступальної тактики РНБО, президент Зеленський опинився в конфронтації з різними частинами свого ж електорату і це вже серйозний сигнал для Банкової. Якщо, образно кажучи, проросійська група виборців Зе сьогодні обурюється через закриття «телекнопок» Медведчука, то умовно патріотична частина досить лояльного до Зе електорату не тільки пише обурені пости в соціальних мережах, але і відрізняється вуличної активністю через судового рішення по активісту Стерненку.

Навіщо Володимиру Зеленському знадобилося настільки тотальне електоральне протистояння, зрозуміти складно. Тут є кілька пояснень. Або деякі гравці, впроваджені в Зе-влада, нишком грають на опонентів президента, або глава держави і його найближчі соратники не в змозі прорахувати наперед наслідки власних рішень. Інакше санкції проти Медведчука навряд чи збіглися б з вироком у Стерненка, перетворивши прихильників Зе з різних нішевих категорій в його непримиренних ворогів.

Минулої суботи у Офісу президента зібралися тисячі людей, а через тиждень повинна початися нова - і вже безстрокова акція протесту. Багато, здавалося б, об'єктивно обурюються, мовляв, чому ж протестувальники, бажаючи мати незалежну Феміду, приходять під стіни ОП, якщо президент де-юре не має до судів ніякого відношення? «У Щербіча (потерпілий в «справі Стерненка», - ред.) Є тільки один публічний захисник - Андрій Портнов, який, як відомо, займається судову владу в Україні, отримавши вплив і розставивши своїх людей в Офісі президента, Вищу раду правосуддя, інших структурах судової влади. 7 років - це рішення Портнова, який багаторазово про це писав. Це ви (президент - ред.) керуєте судами в ручному режимі, це ви дали Портнову вплив у судовій системі, це ви не проводите судову реформу, це ви захищаєте «Вовка» і їм подібних. Тому протести на Банковій - за адресою», - зазначає у себе на Facebook відомий журналіст Юрій Бутусов.

У ситуації, що склалася, здавалося б, президент продемонструє свою готовність і далі протистояти проросійським силам і цим хоч трохи заспокоїть гнів патріотів. Але немає, рух у цьому напрямку застопорилося. Докази «тероризму» Медведчука і співтовариші так і не оприлюднені, а Офіс генпрокурора не порушив жодного кримінального провадження за даними фактами. Це все, м'яко кажучи, дивно, оскільки класична теорія ведення інформаційних війн свідчить, що для того, щоб на аудиторію був вплив, який тобі необхідно, 60% тактики повинна становити інформація, а 40% - конкретні дії.

В іншому випадку, всі зусилля будуть контрпродуктивними. Зараз же ми чуємо лише пишномовні слова, що звучать з високих кабінетів...

До слова, президент США Обама ще в 2014 році ввів санкції відносно Медведчука. Що заважало це зробити Зеленському в 2019-м, акурат після приходу до влади - питання. Колишній секретар РНБО Олександр Данилюк стверджує, що антиросійський список санкційного «пакету» був готовий в Радбезі в перші місяці президентства Зеленського, «але тоді була відсутня політична воля».

Тепер, що абсолютно очевидно, на Банковій відсутній раціоналізм, оскільки вирішувати такі глобальні питання в авралі - це апріорі здійснювати помилку за помилкою. Взяти, наприклад, згадане вже справа Стерненка. Тут є низка риторичних запитань. Перший і ключовий: чи міг, використовуючи адміністративні важелі вплинути на результат справи заступник голови Офісу президента Татаров, у якого щодо Стерненка є явний конфлікт інтересів, оскільки він захищав дружину загиблого в конфлікті з Стерненком Кузнєцова? Які зв'язку Татарова (а також іншого заступника глави ОП Смирнова) з Портновим, який активно пресингує Стерненка?

Характерно, що рішення в суді було винесено акурат після того, як Зеленський, нарешті, зважився закрити проросійські телеканали і ввести персональні санкції проти Медведчука. Посадка Стерненка серйозно «підбиває» явну мету нинішнього президента - піти на правий фланг, посунувши Петра Порошенка. В результаті президент і його саме найближче оточення, діючи часто непродумано і хаотично, продовжують «кип'ятити океан», влаштовуючи атаки вхолосту і не отримуючи від цього ніякої електоральної вигоди...

Наталія Ромашова

Новини

Найпопулярніше