Загравання з олігархами, дипломатичні скандали і медіа-війни: чим займається Саакашвілі в команді Зеленського

«Завдяки» призначенню Саакашвілі Грузія відкликала раніше свого посла в Києві, а заклики українського МЗС не сприймати всерйоз заяви Саакашвілі, оскільки він не є «уповноваженою особою», грузинські дипломати не без резону парирують нагадуваннями про те, що Міхо, який знаходиться в Грузії в розшуку по чотирма кримінальними справами, є не просто громадянином України, але і високопоставленим українським чиновником. І не має ніякого права прямо втручатися в процес виборів в Грузії (парламентські відбудуться там в грудні нинішнього року).

На пост голови Виконавчого комітету Ради реформ Міхеїла Саакашвілі призначив президент України Володимир Зеленський 7 травня цього року, хоча, як зізнавався сам глава держави, спочатку хотів дати йому куди більш солідну посаду. Не консультативну, як ця, а повноцінну урядову - віце-прем'єра з реформ. Однак проти виступила мало не половина фракції «Слуга народу», незважаючи на вмовляння ОП, оскільки Міхо для «слуг» був занадто одіозним персонажем.

Спільним місцем в коментарях депутатів стало твердження про те, що, як і у випадку з Петром Порошенком, Саакашвілі при потребі легко перейде від ніжного обожнювання «рятівника України» до жорстокого викриття чергового «бариги».

Як писали ЗМІ, всі вигоди від призначення Саакашвілі президенту переконливо описали його лобісти в Офісі президента. Одним з них був випускник (як і Міхо) відділення міжнародного права КНУ ім. Шевченко глава ОП Андрій Єрмак.

По-перше, красномовний і гучний Саакашвілі при гострому дефіциті в оточенні Зеленського яскравих медійних персонажів покликаний стати промоутером позитивного іміджу «президента-реформатора». До того ж Саакашвілі розкручений не тільки всередині України, а й на міжнародній арені, має там чимало впливових знайомих.

Як вже раніше писала Lenta.UA, про те, що Міхо буде реально втілювати задекларовані Зеленським реформи в життя, мова навряд чи може йти. Як пояснює експерт, виконавчий директор Центру спільних дій Андрій Андрушків, у Саакашвілі просто немає реальних повноважень, які могла б дати тільки урядова посаду.

«Михайло Саакашвілі разом з командою може виходити в ЗМІ і говорити, що вони напрацювали потужні рішення по тому, як вивести наш агросектор на міжнародний рівень, колонізувати Марс або інфраструктурні проекти. Але хто це - просто радник президента в структурі, яка є дорадчою при президентові, який у нас по нормативно-правовим актам впливає тільки на міжнародну політику, безпеку і оборону. і з цих питань у президента вже і так є дорадчий орган - Рада безпеки національної оборони», - вважає Андрушків.

По-друге, Саакашвілі потрібен для інформаційної атаки на попередника і особистого ворога Зеленського Петра Порошенка, якому Володимир Олександрович недвозначно пообіцяв стати «вироком». На цьому грунті Саакашвілі зійшовся з одіозним представником команди Януковича - екс-заступником глави Адміністрації президента Андрієм Портновим, і вони навіть обмінялися теплими компліментами.

Портнов заявив, що Саакашвілі був протиправно позбавлений українського громадянства попереднім президентом Петром Порошенком. З цього приводу ДБР зараз веде кримінальне провадження, в якому Порошенко повинен отримати повідомлення про підозру і запобіжний захід. «Тому що стосовно Саакашвілі влада протиправно застосовувала насильство тоді і у нього незаконно забрали громадянство», - заявив Андрій Портнов. А ще Україна сьогодні не може легітимно розглядати ніякі запити грузинської влади на видачу, оскільки в 2015 році українська влада відмовила Грузії в його екстрадиції. Андрій Портнов нагадав, що це сталося за президентства Петра Порошенка.

У свою чергу Саакашвілі сказав, що «може тільки вітати» приїзд в Україну і діяльність Портнова. «Те, що він зараз скаже про Порошенка - я згоден з цим. Те, що він зараз проти Порошенка, шукає докази по каналу «Прямий», про Roshen... Якщо він від імені товариства може і хоче витрачати свій час на такі речі - я це можу тільки вітати», - заявив Саакашвілі.

У боротьбі проти Порошенка з Портновим/Саакашвілі солідаризувався і олігарх Ігор Коломойський, який не збирається прощати Петру Олексійовичу втрату «Приватбанку». Як повідомив начальник відділу ДБР Олег Корецький, який «збунтувався» проти влади, близько 40% з 18 справ проти Порошенка відкриті за заявами Портнова. Але судову перспективу можуть мати не більше 3, плюс одна справа передана до НАБУ. Корецький вважає, що більшість цих справ будуть закриті через відсутність складу злочину.

І тут на днях дуже доречно були відкриті ще чотири справи проти Порошенка за позовами Коломойського, пов'язаним з «Приватбанком». Втім, їх перспективність теж викликає чимало запитань.

По-третє, на думку експертів, широке надання Саакашвілі ефірного часу на каналах «Україна» та «Україна 24» свідчить про те, що його призначенням посприяв і олігарх Рінат Ахметов. Оглядачі вважають, що власник найбільшого в Україні бізнесу сподівався на позитивний вплив Саакашвілі на МВФ і міжнародних інвесторів, які забезпечили б стабільність структур Ахметова. А також на те, що Міхо виключить Ахметова і його людей зі списку мішеней своєї гострої критики.

Наскільки виправдалися за два місяці після призначення очікування лобістів Саакашвілі? За тролінг Порошенка - безумовно, тут Міхеїл Ніколозович дуже старається і щодня «мочити» свого колишнього університетського друга у всіх доступних ЗМІ і мережах. Нещодавно похвалив генпрокурора Ірину Венедіктову за старанність в розслідуванні справ Порошенка.

Але якщо вже на те пішло, набагато більш ефективним виглядає «плівкова» війна з екс-президентом, влаштована нардепом, екс-«регіоналом» Андрієм Деркачем: при всіх сумнівах в аутентичності, недавня поява аудіо-запису вельми компліментарної розмови Петра Порошенка і господаря Кремля Володимира Путіна в 2015 році, яка серйозно б'є по електорату, що підтримує екс-президента. На цьому тлі дії Саакашвілі виглядають дещо беззубо...

Не забуває Міхо і про компліменти на адресу Зеленського, які присутні в кожному інтерв'ю, хоча частенько вони звучать незграбно і навряд чи йдуть на користь іміджу президента. Наприклад, недавно в інтерв'ю одному з сайтів він заявив, що якщо Зеленський піде у відставку, то це загрожує розпадом України. Недобре якось про «розпад», навіть в умовному способі.

Утім чорних фарб щодо України Саакашвілі не шкодує: голод і катастрофа їй загрожують, розшарування в суспільстві таке страшне, ніби люди народжуються з чіпом в вусі, що сигналізує про належність до тієї чи іншої групи. А ще - Україна безнадійно відстала по реформам від путінської Росії. Слова про те, що співпраця МВФ Україні не потрібна, Саакашвілі був змушений пояснювати - це потім, коли все буде добре.

І взагалі - «В Україні немає держави. В Україні є чиновники, які діють ім'ям неіснуючої держави, тому що держава - це те, яке для всіх, яке забезпечує справедливість для всіх, яке захищає всіх. Де таке в Україні існує? В Україні існує купа чиновників, у кожної групи цих чиновників є свій начальник».

Чи усвідомлює Саакашвілі, що тут кожне слово - як удар під дих Зеленському? Виходить, за рік президентства Зе ніякої держави не створив, навколо нього купа розрізнених чиновників, а справедливість залишається порожньою обіцянкою?

Анонсуючи і тлумачачи при цьому реформи із запропонованого Зеленським пакету, Саакашвілі часом немов знущається над Зеленським. Так, говорячи про податкову реформу і обгрунтовуючи тезу про неприпустимість підвищення тарифів, Міхеїл Ніколозович виступив проти урядового закону №1210, який підвищує акциз на стіки для системи нагріву тютюну IQOS на 270%. «Ці кошти автоматично підуть в тінь, щоб на них заробляли. Вони думають, що ми всі недоумки, які не розуміють, що відбувається. Це, зауважу, відбувається в нинішньому уряді, на наших очах».

Представники суддівського корпусу жорстко розкритикували Саакашвілі за його широкомовні заяви про «революційну судову реформу». Коли екс-президент Грузії завив, що свого часу змінив у себе 90% всіх суддів, в Україні уїдливо довідалися, які, реформовані або нереформовані, судді винесли в Грузії Саакашвілі вироки з термінами 3 та 6 років тюремного ув'язнення?

Також українські судді проти ідеї Саакашвілі залучити в наші суди іноземних громадян (загроза зовнішнього управління). А ще Міхо викрили в дуже короткій пам'яті. Михайло Саакашвілі закликав ліквідувати КСУ за визнання неконституційною статті КК про відповідальність суддів. Фокус в тому, що аналогічна стаття, яка містилася в Кримінальному кодексі Грузії «Винесення незаконного вироку чи іншого судового рішення» була скасована в 2007 році. Тобто під час президентства самого Михайла Саакашвілі.

Ще одну «революційну реформу» Саакашвілі анонсував на митниці. Правда, розуміє він її досить своєрідно: «В українському парламенті орудує група тіньових контрабандистів... Це міжфракційна група... Я їх знаю, на жаль, дуже добре, тому що вони починають все блокувати... Вони распрастраняется плітки, вони замовляють статті, вони бігають вже по всіх органах... Група Павлюка, наприклад. Група Павлюка дуже інтенсивно цими речами займається...».

Характерно, що заяву це Саакашвілі зробив у ефірі ток-шоу «Право на владу» на каналі «1+1» олігарха Коломойського. Мало того, що Міхо цією заявою підставив Зеленського, оскільки Павлюка, лідера неформального угруповання у фракції «Слуга народу», вважають одним з фінансистів його виборчої кампанії. Тут Зеленському треба або звільняти Саакашвілі за наклеп, або визнати, що привів до влади групу контрабандистів.

Крім того, Саакашвілі сильно зіпсував відносини з Рінатом Ахметовим, чиїм «смотрящим» на митниці вважають Павлюка. Дуже схоже, що Міхеїл Ніколозович небезкорисливо вплутався в міжолігархічні розбірки, оскільки Коломойський не проти замкнути на себе митні схеми - і реформи для нього дуже вчасні.

Саакашвілі відразу ж дали зрозуміти у Ахметова, що він «не правий». На найближчому шоу у Шустера на ахметовському каналі «Україна», де Міхо вже став чи не основним персонажем, йому просто не дали слово по улюбленій темі корупції і податкових «скрутках». Камера крупним планом показала ображене обличчя Саакашвілі, коли явно обіцяний йому основний виступ віддали Івану Крульку з «Батьківщини». Після перерви Міхо демонстративно пішов. Але про Павлюка більш не згадував.

Багато всякого дивного наговорив Саакашвілі за ці два місяці на різні теми. З «другом» Трампом вони, виявляється, гуляли в нічних клубах Тбілісі, а ще Трамп страждає загадковою «демофобією». Звичайно, зараз шанси Байдена виглядають краще, але одного разу з Трампом вже «лоханулись»...

То Саакашвілі захоплено розповідає, як вони з нині покійним Борисом Березовським так напилися, що той мало не одружився раптово на жительці Тбілісі. То повідомляє, що тіла Котовського в одеському мавзолеї точно вже немає. До чого тут Григорій Іванович?

Жах бере від розповіді Саакашвілі Гордону, як Путін на переговорах «вивів мене в темну кімнату і встромив нігті мені в коліно». Загалом, наративи Саакашвілі набувають якийсь психоделічний характер. Очевидно, що в порівнянні з «епохою Порошенка» Саакашвілі в своєму дискурсі втратив колишні драйв, гостроту і масштаб.

Похвали Зеленському - незграбні. Атаки на його ворогів - ходульні і неефективні. Реформістська риторика - неохайна і непродумана. Зовнішньополітичні заяви - безвідповідальні. У зв'язках з Портновим і олігархами - засвітився.

Схоже, дуже скоро перед Зеленським постане питання про доцільність використання Саакашвілі. І Міхеїл Ніколозович не може цього не розуміти.

Чи не тому і робить він найгостріші заяви з приводу не українських політиків, а грузинської влади. Очевидно, вичерпавши себе в Україні, Саакашвілі готує собі запасний аеродром, сподіваючись на високий результат своєї партії «Єдиний національний рух» на грудневих виборах в Грузії.

Зрештою, є і затишна Голандія, оповита клубами ароматного заспокійливого диму...

Микола Писарчук