Юрій Мавродіев: «Місія - будувати комфортне житло і створювати робочі місця»

У нашому суспільстві досить персоналій, які перебувають на увазі, активно «піариться», але, по суті, мало що з себе представляють. Набагато рідше зустрічаєш людей, які реально домагаються успіху, щось створюють, будують, чи не напоказ займаються благодійністю, і при цьому про них практично нічого не відомо. Один з таких - Юрій Мавродіев. Людина настільки скромна, що нам насилу вдалося умовити його дати перше в житті справжнє інтерв'ю. Людина, яка вміє ставити цілі і досягати результату. Людина, яка на наше запитання, в чому його професійна місія, дала просту коротку відповідь: «будувати комфортне житло і створювати робочі місця»!

- Що можете розповісти про свій бізнес, які головні досягнення в ньому?

- Після закінчення КНУБА, вже 18 років займаюся діяльністю, пов'язаною з професією. Перша моя посада - інженер-будівельник, який організовує робочий процес на будівельних майданчиках. Далі був прийнятий на роботу в хорошу компанію в якості майстра, займався реконструкцією готелю «Premier Palace». Вперше побачив, як пам'ятник архітектури реконструюється, зберігаючи несучі конструкції, це досить складний процес. Також займався реконструкцією пивного заводу «Оболонь». Таким чином, протягом трьох років я працював з колективом людей безпосередньо на майданчику. Потім працював на посаді майстра, виконроба, начальника будівництва. Були реалізовані цікаві об'єкти, зокрема готель Radisson, логістична компанія KUEHNE+NAGEL 

Два роки тому разом з партнером створили компанію ACD, яка надає послуги з інженерного, маркетингового консалтингу житлової та комерційної нерухомості. Мета компанії в підборі, пошуку ділянок землі, переговорах з їх власниками, пошуку інвесторів, підрахунку фінансової моделі, ми робимо маркетингові дослідження, створюємо технічну документацію для проектування, проходження експертизи, організовуємо процес будівництва і продажів. Крім того, що є засновником, я також і технічний директор компанії. Мій партнер будував «101 Tower» в компанії КАН з Василем Хмельницьким, працював над проектом «Силіконова Долина». А разом ми запустили вже три проекти: соціальне житло з екологічної складової в місті Бровари, «Квартал Алей» - загальна площа забудови 11 гектарів землі, 170 тис. кв. м житла, що продається. Там буде проживати 6000 чоловік. Нами зроблено акцент на максимальному збереженні природи, дерев, також на закритті внутрішніх дворів, формування алей. Назва кварталу зародилася з проекту, де центральна частина алей не перетинається з транспортом і гостьовими парковками. Зроблено таким чином, що вона належить мешканцям для прогулянок. І при цьому збережені всі дерева, які виросли до забудови за останні 30 років. Так-же ми запланували школу на 600 і садок на 250 дітей. На сьогоднішній день в роботі вже чотири будинки. Паралельно працюємо ще над двома проектами: 

- один ЖК «Іллінський» на Подолі, біля Іллінської церкви, з акцентом на збереження історичної забудови. Дотримуючись всієї нормативної бази, ми вирішили не перевищувати висотні позначки і зробили проект каскадним. При цьому створили першу і другу лінію забудови, тим самим сформувався двір між двома будинками. Проект дуже вдалий. Для його завершення нам знадобиться ще півтора року. У комплексі буде проживати близько 300 осіб. На перших двох поверхах є комерційна нерухомість, кілька готельних номерів. На етапі реалізації підземного паркінгу ми зіткнулися з проблемою грунтових вод. В результаті паркінг спроектований таким чином, що ми не порушуємо гідрологію найближчих будинків, Іллінської церкви. Для нас важлива не тільки реалізація об'єкта, а й збереження тих, що знаходяться поруч. Взагалі, якщо чесно, я пишаюся ЖК «Іллінський» і сам теж в нього інвестував. 

Ще один житловий комплекс знаходився в управлінні. Створили концепцію, організували роботу з проектування ЖК «Монреаль» на вулиці Антоновича. Провели півтора року роботи з ідеєю, концепцією, маркетинговими дослідженнями, зробили експертизу, отримали дозвіл на будівництво і на цьому етапі передали замовнику в реалізацію. 

Також ведемо зараз переговори з багатьма людьми, які мають великі ділянки землі, але при цьому не знають, як найбільш ефективно ними розпорядитися. Великий акцент робимо на екологічність, адже питання екології турбує не тільки громадян України, а й усього світу. Це проблема номер один, і про неї потрібно думати сьогодні, так як завтра може бути пізно. 

- У чому унікальна торгова пропозиція вашого бізнесу? Яка його конкурентна перевага?

- Ви знаєте, у нас в Україні, іноді створюють проекти, які неможливо реалізувати. Дивляться на будівництво в Арабських Еміратах, інших країнах і копіюють їх, не розуміючи наскільки це раціонально з технічної і економічної сторони, чи буде за підсумком затребуване. Такий підхід негативно впливає на успішність проекту в кінцевому результаті. Чому так відбувається? Через відсутність досвіду. Можу сказати про себе і своїх колег, що ми володіємо досвідом, накопиченим за роки роботи, починаючи від звичайного будівельника, майстра, виконроба. Є велике розуміння, як реалізувати те, що намальовано на папері. Так само це стосується і наших архітекторів, проектантів. Тобто у нас реальний синтез досвіду в головних напрямках: будівництві, управлінні, проектуванні. Не менш важливий і досвід в продажах, а все це разом узяте є запорукою успіху. За час роботи нашої командою побудовано понад 800 тисяч метрів житлових і комерційних приміщень, а запроектовано понад півтора мільйона.

- Як ви вважаєте, яка основна проблема будівельної галузі в Україні зараз?

- Велика частина будівельників, на жаль, починає проект, не маючи власних коштів. А намагаються будувати за рахунок продажу майбутніх квадратних метрів. Покупці не завжди цікавляться наявністю дозвільної документації, питаннями коректності, відповідності нормам і т.д. Хорошому відділу продажів вдається переконати довірливих покупців в тому, що потрібно вкласти гроші. Згодом ми часто бачимо, що з одного об'єкта забудовники переводять фінанси в інший, не реалізовують те, що обіцяли покупцям, і від цього страждають вкладники. У розвинених країнах присутнє державне гарантування. Сенс його в тому, що забудовники зобов'язані підтвердити наявність коштів для реалізації проекту. Такий же механізм потрібно ввести і у нас. 

- Що б Ви запропонували змінити в будівельній сфері в першу чергу?

- В першу чергу, посилення контролю і відповідальності на етапі експертизи проекту, яка, на мою думку, повинна бути державною. Так само необхідно перевіряти договора, де при продажу повинні бути вказані кінцеві терміни завершення об'єкта з конкретними штрафними санкціями, які покупець може вимагати від забудовника у разі невиконання зобов'язань. Адже в період, на який відбувається затримка здачі житла, люди змушені витрачати свої гроші на його оренду. Штрафні санкції дозволять покрити незаплановані витрати. 

- Які нагальні заходи повинні бути прийняті для викорінення корупції в будівельній сфері?

- Потрібно зменшити можливість контролюючих органів приймати рішення на свій розсуд. Людський фактор необхідно максимально виключити, і в будівельні норми прописати чіткі вимоги, при цьому важливо адаптувати їх до сучасних міжнародних стандартів. Це дозволить залучити як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Іноземних інвесторів лякає непередбачуваність. Почнеш будувати, і раптом поруч з'явиться незапланована транспортна розв'язка або інший неприємний сюрприз. В результаті бізнесмени бояться вкладати. А адже іноземні інвестиції призвели б до поліпшення якості будівництва і появі альтернативи на ринку нерухомості, залучення дешевих грошей, і як наслідок до доступності продукту для покупця. 

- Які завдання Ви бачите в плані розвитку інфраструктури Києва та взагалі країни в цілому?

- Недалекоглядність і помилки ускладнюють і без того не просту ситуацію. Але ж по-хорошому, потрібно думати, не як виправити, а як не допустити проблем в інфраструктурі. Адже виправлення може понести за собою додаткові витрати, які ляжуть на плечі платників податків. 

А взагалі ми наближаємося до транспортного колапсу, так як в окремих районах Києва щільність житла і його висотність постійно зростає, а міський транспорт не розвивається, і дороги залишаються такими ж, як і раніше. 

Розраховані вони були на забудову, яка велася в 80-х роках з середньою висотністю 9-12 поверхів, а на сьогодні ми бачимо, що більшість будинків будується вище 20-ти. Вирішити цю ситуацію можна правильним плануванням. Розглядати забудову як складний механізм, який потрібно розподілити по всьому місту, розмістити і виділити місця для офісних будівель в різних районах, так що б вранці всі люди не їхали в центр Києва, а потім назад. Ще необхідно зробити акцент на муніципальному транспорті. Зменшити кількість автомобілістів. Змусити їх, ми, звичайно не зможемо, але можна запропонувати жителям громадський транспорт, який буде більш зручним для використання, ніж власний автомобіль. Також заборонити в'їзд вантажного транспорту або обмежити його в часі. 

Метрополітен - один з найважливіших механізмів, які дозволяють швидко і ефективно переміщатися по місту. У багатьох країнах Європи давно повернулися до наземного залізничного транспорту. Їм, в свою чергу, можуть користуватися і люди з обмеженими можливостями, літні, молодь. 

Також необхідно приділяти увагу інженерній складовій, вона на сьогоднішній день значно зношена. Це теплотраси, водопроводи, каналізація, над ними потрібно працювати постійно, а не в той момент, коли вже виникла проблема. 

- Як Ви ставитеся до благодійності, як реалізовуєте свою соціальну відповідальність?

- Протягом кількох років, вдавалося допомагати людям, які приходили з різними проблемами. Я розумію що підтримка, яку я можу надати, вкрай важлива. Були різні випадки, наприклад, допоміг в реабілітації людей з обмеженими функціями зору. Будинок, де їх приймали і намагалися повернути до звичайного життя, згорів. Мені вдалося взяти участь у відновленні житла для них. Допомагаю дитячим будинкам, хворим діткам, батьки яких не можуть дозволити собі придбати потрібні ліки або провести дорогу операцію, так само футбольним командам, хлопцям, які займаються воркаутом. Я вважаю, що люди, які можуть допомогти іншим - зобов'язані це робити. І ті, хто так чинять - гідні поваги! Оскільки держава не завжди може звернути увагу на кожну людину, яка потребує підтримки, я планую робити в цьому напрямку якнайбільше!