Як Варшавська битва Україну і Польщу об'єднала

Під час візиту до Польщі Володимир Зеленський зазначив, що країни повинні робити акцент на об'єднуючих моментах історичного минулого. Одним з таких епізодів стала Варшавська битва, в якій польські війська були підтримані силами УНР під керівництвом Симона Петлюри. У свою чергу Анджей Дуда сподівається, що Україна і Польща спільно відзначать сторіччя однієї з найбільших військових операцій першої третини XX століття.

Бій, відомий як «Чудо на Віслі», переламав у серпні 1920 року хід радянсько-польської війни, дозволивши зберегти Польщі незалежність. Тим часом, буквально за місяць до цього Друга Річ Посполита опинилася в міжнародній ізоляції — Німеччина і Чехословаччина закрили транзит для польських товарів, до них приєдналися Великобританія і Бельгія, іноземні дипломати почали залишати Варшаву. Здавалося, ніщо не могло зупинити наступ Червоної армії.

У поляків, однак, залишалася секретна зброя. Йдеться про грандіозний успіх шифрувальників, які зламали шифри як Добровольчої армії, так і РСЧА. Глава підрозділу поручик Ян Ковалевський залучив до роботи видатних математиків, і незабаром поляки отримали більш-менш повну картину планів більшовиків. До літа 1920 року відділ приймав до 500 ворожих радіограм щомісяця, серед них повідомлення Троцького, Тухачевського та інших командувачів Червоної армії.

16 серпня маршал Пілсудський завдав контрудару — польські війська прорвали фронт, створивши загрозу оточення всіх радянських військ, що знаходились під Варшавою. В цей же період 6-я Січова дивізія УНР під командуванням генерал-хорунжого Марка Безручка відображала атаки 1-ї кінної армії Будьонного під Замостям. Червоні кавалеристи так і не змогли прийти на допомогу товаришам на варшавському напрямку.

18 серпня Військо Польське перейшло в наступ, 19-го — поляки зайняли Брест, а 23-го — Білосток. Командувач Західним фронтом РСЧА Тухачевський дав наказ відступати «під тиском переважаючих сил ворога», зазначивши, що «білогвардійці усього світу радіють з нагоди нашої тимчасової невдачі».

Під час Варшавської битви загинули 25 тисяч червоноармійців, 60 тисяч опинилися у польському полоні, а ще 45 тисяч були інтерновані німцями. Червона армія втратила понад 200 гармат, тисячу кулеметів, кілька тисяч коней, 10 тисяч підвід з амуніцією і безліч автомобілів. Втрати польської сторони виявилися в рази менше — 4,5 тисячі вбитих, 22 тисячі поранених і 10 тисяч безвісти зниклих.

12 жовтня 1920 року в Ризі було підписано перемир'я, а 18 березня наступного року укладено Ризький договір, згідно з яким до Польщі відійшли території Західної України і Західної Білорусії. Крім цього, радянська сторона погодилася повернути Польській Республіці військові трофеї, всі наукові та культурні цінності, вивезені з території Царства Польського починаючи з 1 січня 1772 року, а також взяла на себе зобов'язання виплатити протягом року 30 млн золотих рублів — фактично, мова йшла про репарації.

Згодом Варшавську битву було включено в список 18 найбільш видатних переломних битв у світовій історії.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: «Варшавська битва», худ. В. Коссак