Як Талібан став владою в Афганістані: історія руху (КАРТИ)

Президент Ашраф Гані, який втік з Афганістану, закликав «Талібан» скласти чіткий план управління країною. За його словами, ісламістський рух має пройти «історичне випробування, захищаючи ім'я і честь Афганістану», а захоплення влади ще не означає її легітимізації. Про це він заявив 15 серпня у своєму Facebook.

«Талібан виграли спір мечів і рушниць, і тепер вони відповідають за захист честі, багатства і самоповаги своїх співвітчизників», - написав Гані.

Читайте також: Урок Афганістану для нас

Президент пояснив свою втечу з Афганістану прагненням уникнути кровопролиття. За його словами, його добровільна відставка і виїзд з країни допомогли уникнути різанини в Кабулі.

Таліби з початку липня по 15 серпня просунулися з південних провінцій на контрольовану урядом північ.

Хто такі таліби. Історія виникнення руху

• Талібан як рух почав зароджуватися в період між 1979 і 1992 роками, коли СРСР вів в Афганістані інтервенцію. До талібів, за даними В.Я. Белокреніцького і Р.Р. Сікоєва, викладеній в монографії "Рух Талібан і перспективи Афганістану і Пакистану" (2014 року), долучилася значна частина колишніх офіцерів афганської армії, багато з яких вже мали досвід участі в «священній війни» на стороні моджахедів в 1979-1992 рр. Остаточно рух склався до 1994 року.
• У перекладі з пушту "таліби" означає "студенти медресе, учні". Таліби представлені близькими до Пакистану пуштунськими племенами, тоді як не-пуштунська (хазарейська) північ Афганістану була традиційним оплотом лояльних США воєначальників.
• Духовним лідером "Талібану" став мулла Мохаммад Омар (1960-2013), центром талібів - місто Кандагар на південному сході Афганістану.
• В рядах руху в різні роки значилося від 12 до 60 тисяч осіб.
• З 1996 року "Талібан" фактично правив Афганістаном, захопивши столицю Кабул і ввівши закони шаріату на підконтрольних територіях. Під забороною опинилися музика, живопис, телебачення, комп'ютери та інтернет. Чоловікам заборонили голити бороду, жінкам не дозволяли працювати, з'являтися в громадських місцях з відкритим обличчям і без супроводу чоловіка або родича чоловічої статі.
• Після терактів 11 вересня 2001 року США почали антитерористичну операцію «Непохитна свобода» проти талібів.
• У грудні 2001 року режим був повалений, лідери руху пішли у підпілля, ініціювали партизанський рух або перебралися в інші країни.
• Після оголошення президентом США Джо Байденом про повне виведення американських військ до кінця серпня 2021 року рух "Талібан" оголосив про початок наступальної операції проти урядових сил Афганістану.

• 15 липня 2021 року прихильники руху Талібан захопили КПП на афгано-пакистанському кордоні - «Лінії Дюранда» - де-факто афгано-пакистанському кордоні, чия протяжність становить 2640 км. Ця конфігурація виникла у результаті трьох англо-афганських воєн, за допомогою яких Великобританія намагалася розширити володіння Британської Індії. Дана лінія є результатом переговорів в 1893 році між афганським еміром Абдур-Рахманом (1844-1901) і секретарем індійської колоніальної адміністрації сером Мортімером Дюрандом (1850-1924). Афганський уряд з 1949 року і після виникнення Індії і Пакистану відмовляється визнавати цей кордон.
• Станом на 15 серпня 2021 року таліби оголосили про те, що контролюють понад 90% території країни.

Читайте також: Ситуація в Афганістані. Робимо висновки

Довідка Lenta.UA

Афганістан знаходиться у центрі стратегічних торгових шляхів, що з'єднують Європу і Азію.

З 1600 року - дати заснування Ост-Індійської компанії аж до середини ХIX століття Центральна і Південно-Східна Азія, Персія, Індія, Китай опинилися у фокусі великих геополітичних гравців. Боротьба за вплив над ними отримала назву «Великої гри». Сам термін належить британському розвіднику, мандрівникові Артуру Коноллі (1807-1842).

У 1838 році в еміраті Афганістан вибухнула Перша англо-афганська війна, яка завершилася перемогою Кабула. Друга англо-афганська війна (1878-1880) встановила контроль Британської імперії над Афганістаном. Третя англо-афганська війна тривала з 3 травня по 8 серпня 1919 року, і закінчилася перемогою незалежного Афганістану. З тих пір країна занурилася в низку феодальних переворотів, які 17 липня 1973 року завершилися скасуванням всіх видів традиційних монархій і проголошенням республіки. З тих пір близько півстоліття Афганістан - світовий центр виробництва героїну і опіумного маку - ні хвилини не знав миру.

З 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала радянсько-афганська війна. Разом з її закінченням припинив існування Радянський Союз.

C 1987 по 1992 рік Афганістан очолював Мохаммад Наджібулла (1947-1996).

Потім його змінив Бархануддін Раббані (1940-2011), таджик за національністю, який в 1980-90-і роки був одним з лідерів афганських моджахедів. Раббані зайняв посаду президента Афганістану після повалення уряду Наджібулли в 1992 році і займав цю посаду до своєї офіційної відставки 22 грудня 2001 року.

Раббані мав помірні погляди і виступав прихильником незалежного Афганістану, вважаючи, що тільки самі афганці, які живуть як всередині країни, так і за її межами, повинні вирішувати його майбутнє. Це має відбуватися за допомогою ради, на якіц повинні бути представлені різні етнічні групи, партії і сили. У листопаді 2001 року, кажучи про рух "Талібан", президент Ісламської держави Афганістан Раббані відзначав, що, з його точки зору, цей рух було створено іноземними силами, які допомогли йому прийти до влади і підтримували його.

Відзначимо, що сучасні історики шукають причини безперервного конфлікту в Афганістані в ХIX столітті, коли Британія почала активну торговельну експансію в Китай, що призвело до двох опіумних війн у Піднебесній - (1840-1842) і (1856-1860) років.

Читайте також: Так починався Афган. 40 років тому до влади в Кабулі прийшов «безбашений» Хафізулла Амін

Фото: thecable.ng