ІсторіяТаємниці минулого

Як «пропили» Порт-Артур. Незручна правда про російсько-японську війну

13:40 29 бер 2019.  1435Читайте на: УКРРУС

Одвічну російську біду іноді називають однією з причин падіння наприкінці 1904 року неприступної фортеці на Ляодунському півострові.

Близько тисячі книг написано про оборону Порт-Артура. Історики з різних сторін розглядають помилки і прорахунки кампанії, наприклад, Майя Новік на порталі Cyrillitsa.ru зосередилася на ролі пияцтва в ході мобілізації російських військ.

Японія напала на російську ескадру в ніч на 27 січня 1904 року, а через п'ять днів в Росії, перш за все, в Сибіру, почалася мобілізація. В газетах відразу опублікували розпорядження генерал-губернаторів про припинення торгівлі спиртним і заборону пияцтва.

Російський плакат періоду російсько-японської війни, 1904

Ці заходи не дали ефекту, мобілізовані прибували на пункти збору нетверезими, резервісти, будучи напідпитку, виламували двері закритих шинків і крали спиртне, знаючи, що їх не покарають, адже «завтра на війну». За даними Російського державного військово-історичного архіву, на пияцтво скаржився повітовий воєначальник в Іркутську; скаржилися з Красноярська, Барнаула, Бійська, звідки повітовий справник Тукмачев писав, що «призиваються ... споюють до неподобства, тому відбувається безлад ...аж ...до повної зупинки роботи».

Історики Ростов і Ширшов відзначають, що селяни іноді пропивали одяг, прибуваючи на мобілізаційний пункт в ганчір'ї, знаючи, що їм видадуть форму. Позначалася і відсутність в сибірських містах казарм — нижні чини по півтора місяці жили на квартирах у місцевих, що дозволяло їм пити. 

За даними архіву Томської області, проблема стосувалася і офіцерів. Начальник Томського гарнізону 19 червня 1904 року в особливому наказі вимагав від офіцерів «...не порушувати форму одягу, не влаштовувати кавалькади і не катати дам», а в серпні йому довелося ввести «за скоєні неподобства» покарання у сім діб арешту.

Справжньою проблемою стала доставка військовослужбовців на Далекий Схід. В ті часи офіцери їхали окремо від солдатів, тому останні купували на станціях горілку і брагу, напивалися і бешкетували. У грудні 1904 року на станції Чік 400 солдатів підпоручика Сидорова з 8 Сибірського запасного батальйону влаштували стрілянину бойовими патронами, а на одному з роз'їздів солдати побили станційного сторожа. Начальник Красноярського гарнізону повідомляв, що солдати, які стоять в ешелонах, б'ються, буянять і грабують місцевих жителів. Доходило до вбивств: 4 квітня 1904 рядовий 9-го Тобольського резервного батальйону Лачімов напився настільки, що відібрав у вартового гвинтівку, встав на пост, а потім застрелив унтер-офіцера і добив його багнетом. За цей злочин він був розстріляний.

Затоплені російські кораблі в гавані Порт-Артура

Проте, коли військові частини прибували до театру бойових дій, навести порядок все ж таки вдавалося. Згодом організатори зрозуміли помилки і незабаром по всьому Транссибу заборонили продавати спиртне. На деякі станції для наведення порядку знадобилося відправляти акцизних чиновників. Наприклад, станція Иннокентьївська навесні 1904 року була суцільним шинком, але акцизний чиновник Дмитрієв зумів домогтися від населення виконання наказів, відбираючи спиртне і тут же знищуючи його. Протверезило солдат і дотримання заборон на продаж алкоголю у мобілізаційних пунктах, за якими стали неухильно стежити, а за порушення — відбирати алкоголь і розбивати пляшки на місці.

Історики відзначають, що в бойових частинах в Порт-Артурі пияцтва не було, так як участь в боях  не залишала на нього часу. Перешкодою були і високі ціни на алкоголь, які робили його розкішшю навіть для офіцерів.

Засідання Верховного суду у справі про здачу японцям фортеці Порт-Артур

Щоправда, після демобілізації проблема виникла знову. Масло у вогонь підлила перша російська революція. Солдати і матроси, підбурювані революціонерами, перестали визнавати авторитет офіцерів. Генерал Олексій Миколайович Куропаткін писав у щоденнику, що найбільш розгнуздано поводилися тилові частини і моряки. Він намагався зупинити продаж спирту в Харбіні і закрити горілчані заводи, але це не вдалося. По дорозі додому солдати грабували привокзальні буфети, пропивали форму і не припиняли пити навіть діставшись до рідного села. Висновок істориків однозначний: на бойовому дусі захисників Порт-Артура пияцтво не відбилося, але під час мобілізації та демобілізації були допущені помилки, які в майбутньому постаралися врахувати.

На ілюстрації: Обстріл російських військових кораблів в гавані Порт-Артура японської артилерією

Михайло Гольд

Новини

Найпопулярніше