Вперед – у минуле: навіщо у Зеленського хочуть «воскресити» мажоритарку

Незважаючи на те, що практично всі парламентські політсили (за винятком хіба що «Голосу», який ризикує до нової Ради не потрапити) систематично педалюють тему необхідності та актуальності позачергових виборів ВР, в експертному середовищі домінує думка, що народне волевиявлення пройде, як і заплановано на законодавчому рівні - у 2023 році.

Проте окремі власники депутатських мандатів вирішили вже сьогодні підготувати нові законодавчі «сані», видозмінивши виборчу формулу. І хоча в монобільшості неодноразово заявляли, що наступні вибори пройдуть за пропорційною системою з відкритими списками, низка нардепів від лояльної до Зе-влади групи «За майбутнє» зареєструвала напередодні законопроект, який пропонує провести голосування-2023 за змішаною системою – тобто як у 2012 році, 2014-му та 2019-му, – половину місць пропонується віддати мажоритарникам.

Читайте також: Арахамія пояснив, яка «епоха» прийде 2022 року на зміну обіцянкам Зеленського

У чому полягає логіка Банкової, «вуха» якої, як кажуть у кулуарах, і стирчать за цією ініціативою? Відповідь це питання у соціології. Днями одразу три компанії (КМІС, «Рейтинг» та «Соціс») презентували дані своїх останніх досліджень, які вони провели в середині грудня. За партійними рейтингами продовжує лідирувати правляча «Слуга народу» (дані КМІСу та «Рейтингу»). Близький до команди екс-президента Порошенка, «Социс» дає практично однакові рейтинги «зеленим» та «Євросолідарності» ПОП, але із символічною перевагою (0,2%) для ЄС. За третє місце змагаються «Батьківщина» та ОПЗЖ. Далі йде «Розумна політика» екс-спікера Дмитра Разумкова, яка трохи випереджає «Силу і честь» колишнього голови СБУ Ігоря Смєшка.

«У потоці численних скандалів у які потрапляють «слуги народу» та Офіс президента Зеленського забувається найголовніше, що Україна стрімко опускається на соціально-економічне дно. У 2021 році Україна за рівнем життя народу виявилася останньою в Європі, пропустивши вперед навіть Молдову. У зв'язку з різкою інфляцією гривні та некерованим, кримінальним зростанням комунальних тарифів реальні доходи наших співгромадян у 2021 році значно зменшились. Через закриття багатьох промислових підприємств зменшилася ділова та економічна активність, спостерігалося зростання кількості безробітних. Істотно підвищилася соціальна напруженість та протестні настрої у суспільстві», - зазначає політолог Віктор Небоженко.

Зрозуміло, що всі ці тенденції уважно фільтрують у високих владних кабінетах, а тому поява закону про зміну виборчих правил авторства нардепів із групи Коломойського, які у критично важливих для влади питаннях завжди їй підігрують, навряд чи є випадковістю.

Очевидно, що Банкова, що трепетно відноситься до електоральної соціології, вже сьогодні відчула неприємний смак поствиборчого фіаско-2023. І якщо програш «слуг» у разі проведення парламентських виборів за відкритими партійними списками є практично неминучістю, то пропоновані депгрупою «За майбутнє» нововведення відкривають непогане поле для маневру для правлячої команди.

В чому суть? Коли в новій Раді СН не зможе одноосібно сформувати правлячу більшість, їй доведеться вступати в коаліційні переговори з іншими політигроками, які, розуміючи, що володіють «золотою акцією», напевно, торгуватимуться за свого кандидата в прем'єри. Навіщо, питається, Офісу президента якраз перед стартом виборчої кампанії з виборів глави держави «чужий» і, відповідно, не підконтрольний голова Кабміну?

Однак якщо, як пропонує група «За майбутнє» вибори відбуватимуться за схемою 50 на 50 (половина депутатів у мажоритарних округах, стільки ж — у партсписках), ситуація для влади може вимальовуватися не такою сумною.

За прогнозами експертів, підсумки майбутнього волевиявлення щодо мажоритарки будуть, швидше за все, такими ж, як і на місцевих виборах минулого року і переважною більшістю округів переможцями стануть не висуванці великих загальнонаціональних партій, включаючи «Слугу народу», а представники місцевих еліт. Саме на них, прораховуючи всі ризики та покладає надії Офіс президента, оскільки ці «автономні» мажоритарники можуть вбити шанси опозиційних політсил створити свою коаліцію, навіть якщо «зелені» за партсписками наберуть мізерну кількість голосів.

Сьогодні дві депгрупи, які складаються переважно з мажоритарників - «За майбутнє» та «Довіра» налічують менше ніж півсотні «штиків» і ключова мета влади — довести за підсумками виборів-2023 кількість нардепів, що входять до подібного роду освіти, до 100+. Якщо операція ОП буде успішною, то саме вони визначатимуть, яка коаліція за підсумком буде сформована. А оскільки мажоритарники зазвичай орієнтуються на чинну владу (від якої отримують різні бюджетні «плюшки»), то й йти проти Банкової, доки Зе є президентом, вони точно не стануть. Таким чином, мінімізується ймовірність того, що після виборів до парламенту буде сформовано опозиційну до Зе правлячу більшість та Кабмін.

Втім, зібрати необхідну кількість голосів «за» пропоновану зміну виборчої формули буде непросто, оскільки нардепи від СН, чудово відчуваючи електоральні позиції своєї політсили, що сильно просіли, м'яко кажучи, не горять бажанням випробовувати долю на мажоритарці, а планують «в'їхати» до нової Ради по партійного списку. Але він – список – не гумовий.

Варто зазначити, що нинішній ватажок парламентських «слуг» Давид Арахамія заявив, що щонайменше половина нинішньої фракції опиниться у списку СН на наступних виборах. З урахуванням явно непривітної для «зелених» електоральної картини, очевидно, що кількість реально прохідних місць у списку суттєво скоротиться, через що в пропрезидентській фракції вже розпочався кулуарний розбрід та хитання. Багато «слуг», намагаючись завчасно застовпити тепле місце під парламентським сонцем Верховної Ради нового скликання, подумують про перехід до команди екс-спікера Разумкова. Інші ведуть переговори з «Батьківщиною», яка є залізно прохідною.

Очевидно, що винесення до сесійної зали законопроекту про відмову від пропорційної системи голосування через невдоволення цією ініціативою з боку багатьох «слуг» може стати фактично початком кінця і без того дихаючої на ладан монобільшості. Тим не менш, згаданий вище пан Арахамія намагається вдавати, що ситуація під контролем та ймовірність остаточного та безповоротного розвалу табору «більшовиків» - мізерна: «Реалістичність такого сценарію (розпаду монокоаліції – ред.) відсотків десять. Тому що розпочинається передвиборчий цикл, і ніхто не хоче бути політичним камікадзе. Ти вийшов із партії і на тобі одразу штамп «зрадник». Люди це так сприймають, ми бачимо це у округах. Тому прямої фатальної загрози розвалу коаліції на сьогодні немає, але якщо монобільшість розпадеться, то новий формат може бути створений за участю груп «Довіра» та «За майбутнє».

Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із близьких до Банкової політологів, Офіс президента, розуміючи, що спроба переписати виборчий закон загрожує подальшій долі монобільшості, від своєї ідеї відмовлятися не збирається і намагатиметься правдами-неправдами «протягнути» документ.

«При сильному бажанні та «смачних» фінансових бонусах знайти необхідні голоси, гадаю, цілком реально. Тим часом певною перешкодою на цьому шляху може стати позиція колективного Заходу, який, як відомо, досить активно лобіював свого часу ідею переходу до пропорційної системи виборів. Тому якщо позиція наших іноземних союзників буде жорсткою, а не декоративною, ОП може пригальмувати процес переходу до мажоритарки. А якщо ні, то відкат назад у виборчих правилах практично гарантований», - резюмує наш співрозмовник.

Щоправда, не схоже, що у Зе-команді готові цю тему вести до кінця. Швидше це запрошення чинних депутатів на торги. Зокрема, показово, що після першої своєї заяви про повернення до старої редакції Виборчого кодексу Арахамія пізніше заявив, що виступає проти голосування за законопроект про зміну виборчої системи для повернення мажоритарної складової найближчим часом, але вважає, що необхідно розпочинати діалог з цього питання. Загалом, йдеться зараз про консолідацію мажоритарників з різних фракцій. Банковій потрібні голоси – і ця «морковка» може зацікавити багатьох депутатів, які пройшли до Верховної Ради округами.

Читайте також: Зе-податкова реформа: крок уперед і два назад