Візит особливого значення: навіщо Байден делегує главу Держдепу до Києва

Інформаційний гніт про можливий швидкий приїзд в українську столицю високопоставленого американського чиновника у вівторок, 27 квітня запалив CNN, який, що примітно, послався на «близьке до переговорів» джерело в нашому уряді. «Адміністрація Байдена готується відправити державного секретаря Ентоні Блінкена в Україну вже в наступному місяці», - йдеться в сюжеті телеканалу.

При цьому звертається увага на те, що візит глави зовнішньополітичного відомства США може статися на тлі підготовки зустрічі Джо Байдена і Володимира Путіна: «Той факт, що адміністрація Байдена відправить свого головного дипломата в Україну незадовго до потенційного саміту, направляє чіткий меседж, що Вашингтон підтримує Україна і цінує її як союзника».

Читайте також: Німеччина закликала Росію зняти обмеження на судноплавство у Чорному морі

За словами джерела CNN, візит держсекретаря стане однією з можливостей обговорити потенційну зустріч Байдена, поки він буде перебувати в Європі влітку, з президентом Володимиром Зеленським.

У Держдепі не підтвердили, але і не спростували цю інформацію, а це значить, що в даному випадку диму без вогню немає. Реакція ж української сторони послідувала з МЗС. Глава зовнішньополітичного відомства країни Дмитро Кулеба, зокрема, підкреслив: «Під час нещодавньої зустрічі в Брюсселі з Ентоні Блінкеном я запросив його якомога швидше приїхати в Україну. У мене є всі підстави вважати, що це запрошення було позитивно сприйнято, і Вашингтон чітко усвідомлює необхідність демонстрації підтримки України. Тому, думаю, що незабаром з офіційних повідомлень ми все дізнаємося». Тобто, сигнал зрозумілий: підготовка до візиту триває.

Публічно жодні деталі приїзду пана Блінкена до Києва, до слова, історичну батьківщину його предків, в Міністерстві закордонних справ, не коментують. У неформальних бесідах вітчизняні дипломати охоче діляться суттю головних переговорних кейсів. Поспілкувавшись паралельно відразу з декількома джерелами, близькими до МЗС, Lenta.UA окреслила ключові переговорні штрихи, які чітко демонструють цілісну картину.

Перше, хоча далеко не найважливіше питання, яке обговорюватиметься в ході візиту Блінкена - призначення спеціального представника США щодо врегулювання та припинення війни на Донбасі. До вересня 2019 року, нагадаємо, цю посаду обіймав Курт Волкер.

«Постпред по Україні необхідний США з тим, щоб постійно тримати руку на пульсі україно-російського протистояння в інформаційному плані. Грубо кажучи, ця людина-функція буде регулярно ретранслювати позицію Білого дому, але не з Вашингтона, а з Печерських пагорбів і це вкрай важливо, оскільки кремлівські радари навіть «транзитні» американські меседжі вловлюють дуже чітко», - підкреслює наш співрозмовник в дипломатичних колах.

За його словами, не виключено, що на позицію спецпредставника США повернеться Курт Волкер, що «користується підтримкою всіх демократичних сил України». Втім, інші джерела не підтверджують цю інформацію - мовляв, сам Волкер в Україну їхати не планує.

Ще одна з топ-тем, яка неодмінно буде піднята під час візиту Ентоні Блінкена - взаємодія в військово-оборонній сфері та отримання підтримки США щодо надання Києву ПДЧ щодо членства в НАТО.

До речі, буквально вчора в Twitter американського посольства в Україні було опубліковано повідомлення наступного змісту: «Сполучені Штати продовжують непохитну підтримку Збройних сил України Міністерства оборони України шляхом надання допомоги на суму $ 7,85 млн євро для вдосконалення управління і зв'язку, а також запасних частин і агрегатів до автомобілям, медичного обладнання, і тактичного спорядження в рамках допомоги з безпеки на загальну суму понад 2 млрд доларів, наданої з 2014 року».

Відзначимо, що днями спікер Держдепу Нед Прайс заявив, що США будуть і далі надавати Києву військову допомогу, включаючи поставку летальних оборонних систем, а комітет Сенату у закордонних справах підтримав законопроект про партнерство з Україною у сфері безпеки, який, зокрема, передбачає виділення в рік $ 300 млн на військову допомогу і $ 4 млн на підготовку військовослужбовців ЗСУ. Тобто, в оборонному кейсі - все стабільно-нормально.

В українсько-американському переговорному портфелі також, як кажуть в політкулуарах, виявиться тема «Північного потоку-2». На кінець березня, відзначимо, готовність трубопроводу становила 95%, укласти залишилося близько 121 кілометр. Характерно, що в останньому указі Байдена про розширення антиросійських санкцій ПП-2 не згадується, хоча в Мін'юсті лежать два узгоджених пакета санкцій саме за цим проектом. У зв'язку з цим пішли чутки про закулісне угоді Вашингтона і єврокраїн, зокрема, Німеччини, відповідно до якої газопровід буде добудований, але навантаження буде неповною.

«Питання «Північного потоку-2» є дуже важливим для України, оскільки вже зараз обсяги прокачується газу скорочуються (вітчизняна ГТС нині качає 124 млн кубометрів на добу, тоді як в грудні минулого року - 182,6 кубів - ред.). Якщо так триватиме і далі, то наша труба ризикує стати металобрухтом, тому будь-яка підтримка США в вигляді економічних важелів тиску на РФ нам вкрай необхідна», - підкреслює близький до Зе-команді політолог, додаючи при цьому, що, незважаючи на всі складнощі, пов'язані з Nord Stream-2, ключові підготовчі зусилля до переговорів з Блинкін сконцентровані на темі Донбасу.

Як відомо, днями президент Володимир Зеленський в інтерв'ю The Financial Times закликав до розширення «нормандського формату» за рахунок включення до його складу США, Великобританії і Канади, а також до перегляду Мінських угод. На питання, чи готова Адміністрація Байдена відігравати активнішу роль в процесі врегулювання на Донбасі, якщо так, то в якій якості, прес-секретар Білого дому Джен Дженніфер Псакі не змогла відповісти, запропонувавши запитати про це безпосередньо у керівництва Держдепартаменту. До речі, в Кремлі устами голосу Путіна Пєскова ініціативу українського президента про притягнення до переговорів США вже назвали «тривожним сигналом».

Примітно, що ідею Зеленського скептично сприйняли і деякі українські експерти. Вона - гарна, але нереалістична, вважає професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, якого цитує «Голос Америки»: «Звичайно, добре було б розширити «Нормадский формат», зокрема, включити в нього нашого союзника - США. Особливо це актуально зараз, після обрання Байдена. Тому якби це вдалося, це було б, безумовно, добре. Але питання - чи піде на це Росія?», - запитує Гарань, нагадуючи, що для видозміни формату необхідна згода всіх учасників.

Позицію пана Гараня поділяють багато експертів, акцентуючи увагу на тому, що в своїх миротворчих поривах президент Зеленський забуває про те, що корінь проблеми криється зовсім не у відсутності пропозицій, планів, дорожніх карт або форматів, а в тому, що агресор - Росія - або не хоче цього врегулювання взагалі, або готова завершити його виключно на своїх умовах. До речі, в контексті нових «форматних» поривів господаря Банкової доречно згадати «5 + 2» - переговорний майданчик з придністровського врегулювання, де засідають, крім України, Молдови, Росії та Придністров'я, ОБСЄ, ЄС і Сполучені Штати. Солідна компанія? Більш ніж. Але, тим не менше, придністровський вузол ось уже 30 років як і раніше залишається наглухо затягнутим...

Про безперспективність свіжих ініціатив Зе щодо створення нових «нормандок», які можуть зайняти багато часу і за фактом завершитися пшиком, off record говорять і в МЗС: «Сьогодні слід максимум дипломатичних зусиль направити на американське напрямок. Потрібно ще до зустрічі Байдена і Путіна чітко позначити наші можливості і очікування від США - дипломатичні, економічні, інші. Вкрай важливо не втратити момент і поки є вікно можливостей, яке у тому, що Сполучені Штати ще остаточно не сформували і не затвердили довгострокову стратегію по Україні і Росії, донести свою позицію, як домінуючу. Тільки в такому випадку, ми надалі зможемо апелювати до аргументу «всебічної підтримки Штатів».

В українських політико-дипломатичних колах вірять, що за допомогою прямого діалогу з американським держсекретарем Ентоні Блінкеном, Києву вдасться ще до зустрічі Байдена і Путіна домогтися твердої підтримки Вашингтона. Підтримки, яка зведе до нуля casus belli Кремля, де все частіше твердять про готовність захисту російських громадян в Україні, яких, на фоні оптової роздачі паспортів з двоголовим орлом на окупованому Донбасі вже зараз налічується понад триста тисяч.

За великим рахунком, як вважають профільні експерти, сьогодні Києву, попередньо заручившись підтримкою США, необхідно точно обчислити фінансово-економічну ціну, яка виявиться для путінського режиму непідйомною і рано чи пізно призведе до його остаточного і безповоротного краху. Ну і, звичайно ж, потрібно переконати, нарешті, прагматичних європейців в тому, що така ціна - в їх власних інтересах і що мова йде не лише про безпеку України або США, а й про майбутнє Європейського союзу, якому Росія погрожує, особливо цього вже і не приховуючи. Це, як запевняють наші джерела в Офісі президента, чітко розуміють всередині владної «кухні». Якщо це дійсно так, тоді винесені на інформаційну поверхню ідеї Володимира Зеленського з апріорі мертвонародженою спробою посадити за один стіл повільно-м'яких щодо РФ Берлін і Париж і жорстко-оперативних США представляються не більше ніж відволікаючим маневром для Кремля.

Наталія Ромашова

Читайте також: Генсек НАТО прокоментував заяву РФ про відведення військ від кордонів України