Візіонер або візитери: про що Кулеба і Єрмак домовилися в США перед візитом Зеленського

Друга половина серпня стане для Володимира Зеленського «врожайною» в плані зустрічей з іноземними колегами. 22 вересня до Києва прилетить канцлер Німеччини Ангела Меркель, про цілі візиту якої детально писала Lenta.UA, на наступний день стартує дебютний саміт «Кримська платформа», куди приїде понад 30-ти іноземних делегацій. А вже через тиждень, президент Зеленський відправиться до Вашингтона з офіційним візитом, підготовка до якого триває повним ходом.

Днями з американської столиці повернулася українська делегація, до якої увійшли деякі міністри, а також глава ОП Андрій Єрмак. У Вашингтоні українські топ-чиновники погоджували деталі поїздки Володимира Зеленського в США і провели ряд зустрічей, зокрема з держсекретарем Ентоні Блінкеном, радником Джо Байдена з питань нацбезпеки Джейкобом Салливаном і тамтешніми законодавцями.

Читайте також: Блінкен офіційно затвердив спецпосланця США по «Північному потоку-2»

«Розмови були предметними, конструктивними, дружніми. І ми проговорили домовленості, на які вийдуть президенти. Найближчі тижні стануть час «тихої дипломатії», буде величезна кількість контактів, обмінів документами, телефонних переговорів, щоб вийти на конкретний результат. Вчора ми просто дали поштовх цьому процесу, і зараз вийшли на фінішну пряму», - підкреслив пан Кулеба. Андрій Єрмак в свою чергу зазначив: «Президент приїде з абсолютно новим баченням нашої країни, баченням наших відносин зі Сполученими Штатами. Це буде вперше за історію незалежності України, коли ми маємо чітку стратегію розвитку наших стратегічно-партнерських відносин».

Тобто, в США, як бачимо, українські чиновники нічого конкретного не сказали, обмежившись абстрактними дипломатичними шаблонами.

Втім, про ключові теми серії рандеву в США вже після повернення до Києва в одному з телеінтерв'ю розповів глава зовнішньополітичного відомства країни Дмитро Кулеба. За його словами, лейтмотивом україно-американського переговорного порядку денного на сьогодні є три питання: енергетична безпека, збройна агресія Росії і економічне співробітництво.

Примітно, що головний дипломат країни дав вельми прагматичну оцінку поточним взаєминам по лінії Україна-США і висловив своє бачення того, якими їм слід бути. Зокрема, глава МЗС закликав президента Зеленського «не випрошувати» у Вашингтона ПДЧ, а Сполучені Штати після їх «мирової» з Німеччиною по «Північному потоку-2» не зменшувати темпи в підтримці Києва в його протистоянні з Кремлем.

«Я думаю, що це дорога з двостороннім рухом. Це як копати тунель під водою: по обидва боки починають копати і в певній точці зустрічаються», - зазначив Кулеба.

«Аналогічну позицію - тверду і послідовну Кулеба, Єрмак та інші члени делегації доносили до американської сторони і  під час візиту до Вашингтона. Там звучали конкретні сигнали з конкретними кроками, зробити які Київ і Вашингтон, якщо мова не на словах, а на ділі йде про стратегічне партнерство, повинні спільно», - каже в розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

Він також підкреслив, що кейс «двостороннього руху», про який, не вникаючи в деталі говорить Кулеба - це «не просто позбавлена сенсу і змісту метафора», додав: «На всіх рівнях в США Кулеба, Єрмак, Резніков, піднімали питання ролі Сполучених Штатів в наданні Україні ПДЧ в НАТО. Так ось, якщо останні кілька років Банкова виступала в ролі прохача, від якого щось вимагають, то зараз, апелюючи цифрами і фактами участі РФ в неоголошеної війни на Донбасі, наші чиновники чітко говорять: не тільки Україна щось всім повинна, але і ви, якщо реально хочете допомогти в боротьбі з агресором. І це нормальна, а не ультимативна позиція, тому що ми - воююча країна. Сполучені Штати не повинні просто спостерігати за тим, як Україна намагається виконувати поставлені умови для євроатлантичної інтеграції, тим більше, що в історії НАТО, де Штати грають ключову роль, є приклади надання членства при, скажімо так, куди меншому обсязі виконаних вимог».

Також, як розповіло нам джерело в МЗС, під час візиту Кулеби, Єрмака і Ко в Вашингтон, предметно обговорено тему ймовірної участі США в «нормандському форматі». Як відомо, після зустрічі в 2019-м Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна в Парижі по лінії «квартету» немає ніякого прогресу. З моменту саміту на вищому рівні в столиці Франції пройшло більше року, а новий час і місце «стрілки» так і не призначено. Причому, Кремль не демонструє жодного бажання виконувати вже досягнуті домовленості, а офіційні Берлін і Париж не особливо стараються в питаннях врегулювання конфлікту між Києвом і Москвою. У ситуації, що склалася змінити баланс сил в «Нормандки» за допомогою підключення до переговорного процесу найбільш важливих і сильних союзників в особі США, було б правильно. Але, судячи з усього, саме в цьому напрямку зрушень немає...

Повернувшись з Вашингтона, Дмитро Кулеба заявив, що «включення США в «Нормандський формат» - це лише одна з опцій, на якій не слід зациклюватися. Інші опції, про які в переддень візиту президента Зеленського в Білий дім, обговорювалися під час Вашингтонського візиту українських чиновників, як розповіло нам джерело в МЗС - варіант з наданням Україні статусу головного союзника США поза НАТО: «Очевидно, що це дозволить США проводити більш інтенсивну лінію по всіх флангах в питаннях протистояння України і Росії. Крім того, статус союзника поза НАТО - це стовідсоткова інтенсифікація відносин в оборонній сфері, що з урахуванням нових ризиків на Донбасі для нас вкрай важливо. Але найголовніше - це аж ніяк не є підставою для припинення нашого євроатлантичного шляху. Годинники з Брюсселем в будь-якому випадку будуть систематично звірятися, а статус союзника США поза НАТО стане певною «страшилкою» для Путіна і нашим переговорним козирем з російською стороною», - резюмує наш співрозмовник з головного зовнішньополітичного відомства країни, додаючи, що з американцями також обговорювалося проект якоїсь альтернативи Нормандії, за участю Туманного Альбіону. Але це - питання середньострокової перспективи.

А що стосується запланованого на 30 серпня візиту президента Зеленського в Вашингтон, то незадовго до поїздки Кулеби, Єрмака та іже з ними в американську столицю, державний секретар США Ентоні Блінкен озвучив п'ять найбільш пріоритетних на сьогодні завдань для Києва для того, щоб досягти прогресу у взаєминах зі США. Перша: прийняти законопроект про реформування Вищої ради правосуддя, і слідом - закон про Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Друга: гарантії того, що вибір керівництва Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є прозорим, що заслуговують на довіру і які базуються на заслугах. Третій крок, за словами Блінкена, - це прийняття закону про прозорому корпоративному управлінні, який захистить незалежність наглядових рад, генеральних директорів і буде відповідати стандартам Організації економічного співробітництва і розвитку.

Четвертий кейс, на думку держсекретаря США, - це прийняття законодавства, яке демілітаризує і деполітизує СБУ і передасть роботу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю іншим урядовим інституціям, а саме НАБУ і САП. Ну, і, нарешті, п'ятий орієнтир для Зе-команди від Блінкена - притягнення до відповідальності корумпованих чиновників. «Низка розслідувань дійсно був проведений, але жоден вищий посадовець не було піддано суду і не було і засуджено за корупцію ще з 2014 року. Люди повинні бачити, що система працює, для того, щоб повірити в неї», - заявив глава Держдепу США, дорікаючи тим самим не тільки нинішню владну українську команду, але і її попередників.

Тема всіх позначених реформ також предметно обговорювалася під час візиту Кулеби і Єрмака до Вашингтона і за підсумками проведених переговорів зі згаданим Блинкин у себе в Facebook глава ОП написав, що «задоволений результатом зустрічі». «Не можу не відзначити ентузіазм і повагу представників Сполучених Штатів, коли вони говорять про Україну. Такими і повинні бути відносини наших держав», - не без пафосу уклав Єрмак.

У повідомленні на сайті президента на тему поїздки чиновницької делегації до Вашингтона сказано, що сторони приділили «значну увагу ситуації на Донбасі і спільним зусиллям з протидії збройної агресії Росії проти України». Примітно, що саме в той момент, коли українські чиновники були в США, Кабмін рекомендував законопроект про перехідний період для непідконтрольною частини ОРДЛО, де серед іншого, зазначено, що ніяких виборів на Донбасі без повного контролю над кордоном бути не може. Це, як відомо, категорично не влаштовує Кремль. В експертних колах вважають, що поява даного проекту закону - не випадково. Мовляв, Київ, погодивши деталі з американцями, може прийняти цей документ, демонструючи тим самим готовність до «заморожування» конфлікту. У Путіна цю ініціативу явно не сприймуть «на ура», що змусить РФ, по-перше, припинити, нарешті, політику саботажу на різних майданчиках по врегулюванню ситуації на Донбасі, по-друге, йти хоч на якісь компроміси.

Безкомпромісну позицію, як кажуть в політкулуарах, зайняли сьогодні представники Зе-влади з питання ПП-2. Головне завдання, яке ставлять зараз на Банковій - домогтися збільшення суми компенсації від Заходу за горезвісний «потік». Енергетичні торги з американцями, які, уклавши угоду з ПП-2 з Меркель, на думку української влади, зробили «зраду», вже стартували і Кулеба з Єрмаком під час поїздки до Вашингтона, як кажуть в дипломатичних колах, намагалися максимально підвищити ставки.

Чи виправдається цей розрахунок, поки що сказати складно, але те, що Зеленський буде максимально «розкручувати» даний кейс спочатку під час зустрічі з канцлером ФРН, а потім і з Байденом, в Офісі президента off record підтверджують. Побічно це підтвердив і міністр закордонних справ Кулеба, який в числі основних тем переговорів під час візиту Зе в США, згадав економічний аспект: «Ми не приховуємо, що хочемо бачити більше американських грошей в українській економіці, особливо в стратегічних галузях».

Більш ніж стратегічне питання підняв під час вашингтонського вояжу віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. На зустрічі з американськими чиновниками і представниками громадських структур він закликав Сполучені Штати захистити Україну від розгортання російськими військовими ядерної зброї в окупованому Криму.

«Росія вже де-факто окупувала Азовське море і тотально змінила баланс в Чорному, повністю його мілітаризована. Ми особливо стурбовані діями РФ, спрямованими на підготовку Криму до розгортання там ядерної зброї. Саме з опорою на Крим Росія здійснює військові операції на Близькому Сході і в Африці, впливає на Балкани. Зараз те ж саме відбувається з Північним потоком-2. Три країни Балтії виявляться під страшним тиском. Так само під прямою загрозою опинилася Польща. Для України і країн Балтії - це майже гарантована ескалація, а для решти Європи - тотальна залежність в майбутньому і гарантований шантаж», - заявив Резніков. Він також підкреслив, що Київ очікує від США розширення пакета безпеки для України за рахунок розгортання сил ППО, «навіть шляхом розміщення американських підрозділів». «Наше законодавство це дозволяє», - підсумував пан Рєзніков.

Перед візитом до Вашингтона предметно про нарощування Росією ядерного потенціалу в Криму повідомляв і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в своїй статті для авторитетного американського видання Foreign Affairs.

У світлі глобальних питань та викликів, що стоять перед Україною, вкрай важливо, щоб поїздка Володимира Зеленського в США не виявилася згодом лише дипломатичної пустушкою. Очевидно, що українському президенту необхідно зробити все можливе і неможливе для того, щоб домогтися за фактом переговорів з Байденом пакету конкретних угод, а не декларацій про наміри.

Читайте також: Зеленському відповіли, чи братиме Великобританія участь у Нормандському форматі