ПолітикаМіжнародні відносини

Відлига, що веде до трясовини: чим закінчилася зустріч радників нормандського «квартету» у Парижі

12:12 27 січ 2022.  444Читайте на: УКРРУС

У середу, 26 січня, у Парижі після тривалої комунікаційної паузи та на тлі заяв про можливе повномасштабне вторгнення російських військ в Україну відбулася зустріч радників лідерів країн «нормандської четвірки». Які лінії нанесли на переговорну карту учасники дискусії, а що залишилося практично непомітним пунктиром – розбиралася Lenta.UA.

Після більш ніж піврічного простою, нормандський переговорний віз таки рушив. Щоправда, наразі не на найвищій теситурі, а на рівні радників президентів країн-учасниць квартету: України, Німеччини, Франції та Росії.

Київ на паризьких переговорах представляв голова президентського Офісу Андрій Єрмак, Берлін – радник канцлера Єнс Плетнер, Париж – радник Макрона з дипломатичних питань Еммануель Бонн, Москву – заступник керівника путінської Адміністрації Дмитро Козак.

Читайте також: Туреччина як член НАТО відреагує на вторгнення Путіна до України - Ердоган

Переговори радників лідерів «нормандки», що відбулися вчора, цілком можна назвати марафоном, оскільки замість запланованих двох годин закриті дискусії тривали більше восьми.

Саме після зустрічі, що закінчилася пізно ввечері, Єлисейський палац опублікував комюніке з п'яти пропозицій. У ньому підтверджується, що Мінські домовленості є основою роботи «нормандського формату» і повідомляється, що учасники переговорів мають намір зменшити суперечності, щоб рухатися вперед.

Крім того, Єрмак, Бонн, Плетнер та Козак погодилися, що режим припинення вогню на Донбасі має дотримуватися незалежно від розбіжностей із інших питань. Зустрітися знову вони домовилися за два тижні в Берліні.

Про те, що обговорювалося на переговорах і що слід «підтягнути» до берлінської зустрічі, журналістам розповіли Єрмак та Козак. Кожен із них провів прес-конференцію у посольстві своєї країни у столиці Франції. Голова ОПУ зокрема заявив, що головне досягнення зустрічі — це реанімація «нормандки», а також узгоджене комюніке та домовленість зустрітися найближчим часом у столиці ФРН.

Зазначимо, що ключовим моментом комюніке є відданість сторін режиму припинення вогню на Донбасі, який має діяти без жодних передумов. При цьому конкретних деталей, як цей механізм має запрацювати, Єрмак не назвав. Він вважає, що режим припинення вогню працює і зараз, хоч і з деякими порушеннями.

Подібні за смисловим наповненням сентенції озвучив і Козак: «Домовилися, що попри різночитання за мінськими угодами перемир'я має виконуватися безумовно». Але при цьому, що показово, усю відповідальність за дотримання перемир'я учасник переговорів від РФ поклав на Україну та самопроголошені «республіки», повторивши заїжджену мантру про те, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі.

«Відбулася змістовна та непроста розмова, аудит виконання мінських домовленостей та нормандських домовленостей 2019 року. Сторони визнали, що існує багато розбіжностей між Україною та РФ щодо виконання мінських угод та їхнього трактування, але є бажання над цим працювати, а це головне», - наголосив у ході вчорашнього нічного брифінгу Єрмак, який попросив журналістів бути максимально лаконічними. Мовляв, він поспішає на літак.

Про «інвентаризацію різночитань» Мінських угод сказав і Козак: «Ми погодилися, що поки будуть різночитання щодо прочитання Мінських угод «нормандський формат» навряд чи зможе відіграти будь-яку істотну роль у сприянні врегулюванні конфлікту на південному сході України та контактній групі». Тому, продовжив Козак, учасники переговорів домовилися, що першочерговим завданням є «вийти на єдине розуміння» всіх положень Мінських угод у тому, що стосується політичних умов врегулювання, дотримання режиму припинення вогню, гуманітарних питань.

Ні Єрмак, ні Козак не стали конкретизувати про які саме розбіжності йдеться, проте ключові протиріччя загальновідомі. Однією з ключових є відмова Києва вести прямі переговори з представниками «ЛДНР». У Зеленського, як і раніше, наполягають на тому, що Україна воює з Росією, а значить про мир домовлятися слід безпосередньо з Кремлем і йому слід виконувати Мінські угоди.

Росіяни, невпинно повторюючи тезу про "їх там немає", це категорично відкидають.

Ще одним каменем спотикання є питання наділення ОРДЛО особливим статусом у складі України та закріплення цього статусу на конституційному рівні. Це нереально в принципі з багатьох причин, найочевиднішою з яких є те, що в Раді неможливо буде знайти вдень з вогнем необхідні 300 голосів «за».

Якщо відштовхуватися від того, що Київ та Москва, як і раніше, стоять на заявлених раніше позиціях, навряд чи за два тижні до зустрічі радників «нормандки» в Берліні вдасться виробити єдиний підхід до питань, з яких сторони не могли домовитися роками.

До речі, характерно, що на вчорашньому паризькому рандеву питання зустрічі саме лідерів «нормандського формату» навіть не порушувалося. «Такий саміт має відбутися лише тоді, коли узгодимо усі правові аспекти особливого статусу Донбасу у постконфліктній Україні, тоді зустріч буде присвячена організації виборів органів місцевого самоврядування Донбасу», - заявив Козак.

Загалом, зрозуміло, що за таких розкладів Зеленський, Макрон, Шольц і Путін зустрінуться нескоро. Востаннє «квартет», нагадаємо, збирався у листопаді 2020 року.

Проте, незважаючи на відсутність очевидних зрушень у принципових та проблемних питаннях, у Зе-команді вважають учорашні переговори у Парижі успішними. Разом із Єрмаком у зустрічі радників лідерів країн «нормандської четвірки» брав участь перший заступник голови делегації України у Тристоронній контактній групі, нардеп від «Слуги народу» Андрій Костін. У коментарі Lenta.UA парламентарій підкреслив, що головний позитив паризької зустрічі полягає в тому, що вона, власне, відбулася і за її підсумками вдалося «досягти консолідованої позиції щодо бездоганного виконання режиму припинення вогню, що є однозначним та чітким сигналом щодо зменшення напруги у зоні. ООС».

Чим зумовлений такий оптимізм Костіна, відверто кажучи, незрозуміло, оскільки плани Держдуми обговорити тему визнання незалежності «республік» та надання Росією військової допомоги ОРДЛО — навряд чи провісники затишшя. І потім. Козак учора чітко заявив, що «Україна має нарешті усвідомити, що їй потрібно завершити братовбивчу війну, виконавши Мінські угоди послідовно, без вилянь, інтерпретацій, вилучень».

Тобто, з якого б кута не дивитися на ситуацію, очевидно, що ні на які поступки у Путіна йти не збираються, а отже будь-які очікування від «нормандки» є марними. Напередодні зустрічі Єрмака та в західній пресі з'явилася інформація про те, що українську сторону можуть змушувати до прямих переговорів з керівниками самопроголошених республік Донбасу. Ця інформація викликала хвилю обурення та Єрмаку довелося оперативно відреагувати. Глава ОП заявив, що позиція Києва була і залишиться незмінною — не вести жодних прямих переговорів із сепаратистами, тим самим легітимізуючи їх.

Утім, щонайменше один крок назад у Зеленського вже зробили. У кулуарах кажуть, що зустріч радників «нормандки» до останнього затягувала російська сторона, наполягаючи на відкликанні Верховної Ради урядового проекту закону про перехідний період реінтеграції Донбасу. Цей документ дуже жорстко критикували кремлівські спікери, адже там передбачався досить жорсткий режим реінтеграції територій в Україну без значних поступок бойовикам. Разом з тим, законопроект розкритикувала Венеціанська комісія і правозахисники і саме необхідністю врахувати зауваження європейців Зе-влада обґрунтувала відкликання проекту. Чи так це насправді (з огляду на те, що більшість зауважень венеціанки Банкова ігнорує) чи все-таки йдеться про поступки Кремлю — питання відкрите.

А ось США та НАТО вчора частково закрили кейс висунутих нещодавно РФ ультимативних «хотелок», що стосуються, серед іншого, гарантій неприйняття України до Альянсу у «рамках загальноєвропейської безпеки».

Глава американського Державного департаменту Ентоні Блінкен під час спеціального брифінгу заявив, що Вашингтон продовжує наполягати на принципі відчинених дверей Північноатлантичного Альянсу.

Блінкен також зазначив, що Вашингтон не має наміру публікувати текст своєї відповіді Росії, «щоб залишити можливості для переговорів». Проте, судячи з його заяв, документ містить приблизно ті самі тези, які Білий дім неодноразово озвучував раніше. Йдеться про регулювання ядерної зброї, більшу прозорість щодо військових навчань та розміщення наступальних озброєнь. Важливо, що Блінкен окремо наголосив: «відповідь» Путіну була попередньо узгоджена з Києвом.

Паралельно зі Сполученими Штатами вчора свої письмові пропозиції щодо безпеки передали Москві та з НАТО. «Ми дали ясно зрозуміти, що не підемо на компроміси щодо наших головних принципів, і один із них полягає в тому, що будь-яка країна має право обирати свій власний шлях», - так прокоментував відповідь Альянсу його генеральний секретар Єнс Столтенберг. – «НАТО поважає рішення, коли країни вирішують вступати до лав членів Альянсу, як, наприклад, Україна, або не вступати, як Фінляндія та Швеція».

Важливо зазначити, що Столтенберг, що називається без купюр, заявив наступне: «Росія повинна утримуватися від агресивних дій і відкликати свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщуються без згоди цих країн».

«Фактично США запропонували Кремлю ширму з «таємних пропозицій/погроз», щоб Путін міг її використати як привід для відступу та деескалації, трактуючи все публічно так, як йому зручніше. Водночас НАТО продовжило провокувати Путіна на максимально агресивні дії. Ймовірно, на вчорашній нараді лідерів країн НАТО все ж таки було погоджено, що загравання з Росією стали невигідними. І під цим підписалася навіть Німеччина – вона найбільше залежить від постачання російських енергоносіїв і, відповідно, найбільше постраждає від російського шантажу. Можливо, вирішальною стала нинішня заява Австралії щодо готовності постачати до Європи скраплений газ, доки Росія тримає штучний дефіцит і публічно заявляє, на скільки тижнів вистачить газу в Європи. Тобто, по суті, Кремль сам себе переграв: натиснув на Європу сильніше, ніж міг собі дозволити. Але для України це означає збільшення ймовірності масштабного наступу», - зазначає політолог Олексій Голобуцький.

Справді, слова генсека НАТО спричинили істеричну реакцію в Росії. Керівник тамтешнього МЗС Сергій Лавров заявив, що Йєнс Столтенберг «втратив зв'язок із реальністю, тому його заяви складно розглядати серйозно». Крім того, головний російський дипломат повідомив про те, що ще влітку минулого року лідер США Байден пообіцяв Путіну, що Білий дім змусить Україну виконати Мінські угоди: «Західні куратори українського режиму запевняли нас – у тому числі американці, до речі, на зустрічі Путіна з Байденом у червні в Женеві – що вони досягнуть Києвом його зобов'язань щодо комплексу заходів, який був у Мінську в 2015 році підписаний. Насамперед у тому, що стосується особливого статусу Донбасу».

Цілком можливо, що пан Лавров, незважаючи на температурні мінуси, «перегрівся» через твердження генерального секретаря НАТО, який прямо заявив, що російські війська є і в Україні, і в інших країнах. Проте ця безпрецедентна по суті своєю заявою була озвучена чинним главою російського МЗС, а не якимись киселевими-соловйовими, тому дуже хочеться почути або підтвердження, або спростування слів Лаврова, перш за все, з боку Банкової. На даний момент і у Зеленського, і у Байдена мовчать, проте щиро хочеться вірити в те, що це не є знаком згоди.

Читайте також: Про що домовилися політичні радники на нормандській зустрічі у Парижі: основні тези

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше