Верховний суд почав розгляд претензій УПЦ МП до українського парламенту

Поро це повідомила прес-служба Верховного суду України.

«17 січня 2019 року Верховний Суд почав розгляд справи за позовами до Верховної Ради України про визнання протиправною та скасування постанови від 19 квітня 2018 року №2410-VIII «Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томоса про автокефалію Православній Церкві в Україні», – йдеться в повідомленні. 

У зв’язку з неявкою без поважної причини одного з представників позивачів у судовому засіданні оголошено перерву до 14 лютого. 

Раніше до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли три позовні заяви (справи №П / 9901/801/18, №П / 9901/802/18 та №П / 9901/834/18) від різних позивачів, в яких відповідач і предмет спору є однаковими. 

За клопотанням одного з позивачів Верховний суд об’єднав ці справи в одне провадження.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як з’ясувала Lenta.UA, судову справу №П / 9901/834/18 відкрито за позовом єпископа Макарівського, вікарія Київської митрополії, намісника «Десятинного монастиря» УПЦ МП, скандально відомого архімандрита Гедеона (в миру Юрій Харон). 

Цей представник Московського патріархату «прославився» тим, що захопив у центрі Києва ділянку землі на території Національного музею історії України, незаконно побудував там каплицю, яку назвав «Десятинним монастирем», і поступово проводив розширення її площі.

Проти самобуду УПЦ МП у центрі Києва неодноразово проводилися акції протесту. Зараз в одному з районних судів столиці розглядається справа про незаконне захоплення столичної землі Хароном. 

Судячи з інформації Верховного суду про об’єднання трьох позовів в одне провадження, авторами двох інших претензій до парламенту також виступили представники УПЦ МП.

Нагадаємо, 20 грудня Верховна Рада прийняла закон про перейменування УПРЦ МП. Закон, зокрема, передбачає, що релігійна організація зобов’язана у своїй повній назві відображати належність до релігійного центру, розміщеному за межами України, – Російської православної церкви (РПЦ).

22 грудня закон підписав президент України Петро Порошенко. 27 грудня закон набрав чинності.

Читайте також: «Мордобій не допоможе». Нардеп пояснив, для чого насправді прийнято «церковний» закон

Читайте також: «Оппоблок» заблокував підписання закону про перехід у ПЦУ