Вчені виявили унікальне Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою

За історією здобуття Євангелія, виданого на арабській мові на гроші гетьмана Івана Мазепи, можна зняти цілий документальний детективний серіал. Коштовне Євангеліє надрукували в 1708 році в Алеппо, а знайшли в кінці 2019 року під час відвідин Баламандського монастиря недалеко від Тріполі в Лівані.

Гетьман Козацької держави, Лівобережної і Наддніпрянської України Іван Мазепа хотів незалежності української православної церкви від Москви і для цього намагався заручитися підтримкою християн арабського світу. Коштовне Євангеліє, на думку гетьмана, має стати символом зміцнення союзу з Антіохійською православною церквою. Контакти Гетьманщини з православним Сходом 

Відносини між українською православною церквою і православ'ям Сходу є давніми. 

У 1656 році Київ відвідав Антіохійський патріарх Макарій. На Близький Схід він взяв з Києва передану йому митрополитом Сильвестром частку мощей Святої Варвари. 

Найбільш вагомого значення відносини церков придбали за часів гетьмана Івана Мазепи. Оскільки Українська православна церква в той час перебувала під зверхністю Московського патріархату, стратегічна лінія Мазепи була спрямована на те, щоб зміцнити українську церкву як державну церкву Гетьманщини. Зробити це можна було шляхом обґрунтування перед патріархами Близького Сходу неканонічність переходу Київської митрополії під заступництво Московського патріарха у 1686 році 

Заради цього гетьман активізував відносини з православним Сходом: надавав істотну підтримку патріархам Константинопольському, Олександрійському, Антиохийскому, Єрусалимського; пожертвував 50 тисяч золотих і 30 тисяч дукатів на відновлення Великої Лаври преподобного Сави Освяченого в Єрусалимі; подарував золоту чашу, лампаду, срібний вівтар храму Гробу Господнього (вартістю 20 тисяч золотих). 

Дружні взаємини між гетьманом Мазепою і Антіохійським патріархом і заодно Алеппський митрополитом Афанасієм IV Даббас і почалися якраз саме тоді, коли патріарх здійснював місії на території Валахії, Молдови та України в пошуках підтримки для православної церкви Сходу. 

Іван Мазепа був одним з тих меценатів, хто надав реальну допомогу православним християнам арабського світу. Результатом щедрій підтримці гетьмана стало видання в січні 1708 року в Алеппо за кошти Мазепи, але в друкарні, яка була подарована арабським православним християнам господарем Валахії К. Бринковяну, - Євангеліє арабською мовою. 

На видання Євангелія, яке було подарунком Мазепи Антіохійської церкви, гетьман надав 3000 золотих, а до цього виділив ще 3000 на підтримку Антіохії. 

Про існування «Євангелія» вченим було відомо давно. У 1942 році історик Микола Андрусяк в нарисі «Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч», виданому в Празі, писав: «Збереглися до наших днів екземпляри арабського Євангелія, виданого на кошти Мазепи в Алеппо в 1708 році для богослужбового вжитку православних сирійців». У 1993 році наукова експедиція НАНУ в пошуках «Євангелія» вирушила за маршрутом Батурин-Київ-Бендери-Варниця-Ясси-Галац. У Бухаресті, який був останнім місцем призначення експедиції, було виявлено екземпляр арабського «Євангелія». У 2009 році український дослідник і дипломат Теофіл Рендюк зробив в бібліотеці Румунської академії якісну фотокопію суцільного тексту «Євангелія» Івана Мазепи арабською мовою, і привіз його електронний варіант в Україні. З'ясувалося також, що в Алеппо в 1706-1708 роках було надруковано кілька видань «Євангелія», причому за підтримки ряду спонсорів, серед яких вже згадуваний Костянтин Бринковяну і Іван Мазепа. Кілька років тому, очоливши дипломатичну місію поглиблення українсько-близькосхідних відносин, Ігор Осташ, надзвичайний і повноважний посол України в Лівані і вчений, почав пошуки арабського примірника «Євангелія» на території Лівану, який також належить до території Антіохійського патріархату.

«Коли Я приїхав сюди і дізнався про історію цього Євангелія, яке було надруковано в Алеппо, то я зрозумів, що це унікальне Євангеліє треба шукати тут, в Лівані. Мені стало також цікаво, ці «щедрі дари» у вигляді книг широко використовувалися тут, на території Антіохійського патріархату? Як вони тут поширювалися по церквах і монастирях, або в нагоді місцевим священнослужителям? » - розповідає Ігор Осташ.

І ось, в кінці 2019 року - року, коли Православна церква України (ПЦУ) отримала томос і стала незалежною від Москви - під час відвідування Баламандського монастиря, в спеціальному Центрі консервації стародруків була виявлена раритетна знахідка.

«З'ясувалося, що один сирієць з Латакії звернувся в майстерні з проханням про реставрацію книги ... Важко передати відчуття в той момент, коли ми тримали в руках цю історичну реліквію. Завдяки цій знахідці примірника «Євангелія» на території Антіохійського патріархату ми приєдналися до тих небагатьох українців і дослідників, які все-таки тримали його в руках », - пояснив посол Осташ. 
 

На титульному аркуші раритетного Святого Письма, яке зберігається в Бухаресті, і яке описав Теофіл Рендюк, зазначено: 
 

«Книга Чистого Святого Євангелія, яскравого сяючого факела чотирьох духовних євангельських сподвижників апостолів Матвія, Марка і дорогих провісників Луки і Іоана, надрукована нещодавно на кошти знаменитого пана гетьмана Івана Мазепи, в пошуках нагороди Божої і покаяння і це в році тисяча сімсот восьмому від Різдва Христового в місяці січні ». 

Наступна сторінка «Євангеліє» містить слова подяки Мазепі, висловлені патріархом Афанасієм грецькій мові: «Просвещение Божих слів зробив зрозумілим для віруючих країни Арабов ... Спаситель численних душ».

Стеховой вдячністю патріарх звеличує гетьмана, благословляє молитвою, підкреслює гідності. Красномовно, як в зверненні до Мазепи, Опанас Даббас називає гетьмана «улюбленим нашим духовним сином», що свідчить про глибоку повагу і ласку перед діями Івана Мазепи. 

Однак Євангеліє початку XVIII століття, знайдене кілька місяців тому в Лівані, виявилося якраз без цих вступних сторінок з вдячністю патріарха Антіохійського. 

Пошуки дослідника і дипломата Ігоря Осташа продовжилися в монастирі Святого Іоанна в Хіншарі. Це один з перших центрів друкарства на Близькому Сході, і монастир, тепер теж пов'язаний з ім'ям Івана Мазепи. Буквально кілька днів тому дослідник повідомив, що в монастирі Святого Іоанна знайдено ще два примірника Євангелія, надрукованого в місті Алеппо друкарем Абдаллою Захер.

«За час наших пошуків ми знайшли кілька Євангелій і, на жаль, всі вони є неповними. Час зробив свою справу. Треба розуміти, що на відміну від музейних примірників, ці Євангелія ще до останнього часу використовувалися священнослужителями. І в цьому вся їхня цінність. Це означає, що місія Мазепи досягла успіху. Навіть через 300 років ми бачимо наслідки його благородної справи », - зазначає посол Ігор Осташ.

Сьогодні ми проводимо текстологічні та графологічні дослідження. Вони будуть опубліковані разом з Біблією Ігор Осташ.

«Що ми можемо сказати точно на сьогодні, - продовжує він, - Євангеліє від Іоанна Мазепи друкував Абдалла Захер, який тут, в Лівані, вважається першодрукарем. Його постать - ще одна ниточка між Ліваном і Україною. У різних Євангеліях не вистачає різної кількість сторінок, але в основному більше втрат - серед перших і останніх сторінок. Ми зрозуміли, що практично неможливо знайти дві однакові Біблії. Тираж друкувався приблизно протягом року і протягом цього часу дуже часто виготовляли нові літери і елементи шрифтів. Але ми не зупиняємося в наших пошуках. Заплановано відвідання ще одного монастиря, про деякі речі ми зараз не можемо говорити, з огляду на сучасну політичну ситуацію. Одне можу сказати точно: видання «Євангелія» буде здійснено в цьому році. Щодо тексту, то сьогодні ми проводимо текстологічні та графологічні дослідження. Вони будуть опубліковані разом з Біблією ».

Ігор Осташ хоче дослідити всі знайдені надруковані тексти «Євангелія» на арабській мові, особливо видання з передмовою, в якому Опанас Даббас висловлює подяку гетьману Івану Мазепі. Наша надзавдання - видати і подарувати всім антіохійським ієрархам всіх конфесій екземпляр цієї книги Ігор Осташ 

«Цей панегірик має бути в підручниках української історії. Наскільки високо був оцінений цей подарунок і таку важливу підтримку з боку гетьмана. І ми повинні на цьому фокусуватися. Ми хочемо залучити багатьох людей, які цікавляться історією видання цього Євангелія. І наше надзавдання - видати і подарувати всім антіохійським ієрархам всіх конфесій екземпляр цієї книги, яку ми називаємо - «Євангеліє від Івана Мазепи», - каже посол України в Лівані Ігор Осташ.

Видання Євангелія довелося на час, що передувало трагічних подій в історії Гетьманщини. Представники Антіохійського патріархату вирушили до Батурина, щоб подарувати «Євангеліє» своєму покровителю Івану Мазепі, але не встигли ... 

Посланник російського царя повністю спалив Батурин і знищив його жителів. Російська різанина в Батурині: що сталося 310 років тому? 

Паралельно з дослідженням розпочаті зйомки документального фільму про Євангелії від Мазепи, де автор Ігор Осташ разом з режисером Станіславом Литвиновим хочуть розповісти захоплюючу подорож цього видання в століттях, а також про унікальну постать Абдалли Захера, друкаря Євангелія, як ще одну ниточку історичної зв'язку між Близьким Сходом , тепер Сирією, Ліваном і Україною.

У фільмі будуть цікаві подробиці взаємин між патріархом Антіохійським і гетьманом Мазепою. А також глядачі зможуть побачити унікальні кадри пам'яток Лівану - Святої Землі, які тісно пов'язані з історією України. Королева Анна і Реймське Євангеліє об'єднують Україну зі світом Українська мова XIII-XIV століть і незвичайне Лаврішівське Євангеліє.

фото: