Важка «артилерія» Банкової: навіщо Зеленський повертає Саакашвілі у вищу політичну лігу

Після тривалої паузи Михайло Саакашвілі повертається у велику українську політику. Володимир Зеленський особисто запросив колишнього президента Грузії і екс-главу Одеської області попрацювати в уряді віце-прем'єром з реформ. Саакашвілі заявив, що приймає пропозицію, а про своє бачення реформ пообіцяв розповісти під час розгляду своєї кандидатури у Верховній Раді, засідання якої відбудеться вже в п'ятницю, 24 квітня.

Інформація про те, що Саакашвілі може поповнити урядові ряди, з'явилася в середу вранці і для багатьох, в тому числі представників Зе-команди, стала сюрпризом і далеко не для всіх - приємним. Побоювання багатьох нардепів від «Слуги народу» викликає той факт, що попереднє перебування Саакашвілі в системі виконавчої влади за президента Порошенка часто супроводжувалося гучними скандалами і епатажними витівками екс-президента Грузії. Якщо у владу Саакашвілі увійшов по червоній доріжці, постланій лавром під особисті оплески Петра Олексійовича, то його видворення з України, (яке відбулося по персональному протекторату Порошенка) з погонями по дахах столичних будинків, спецназом і іншими спецефектами, яким позаздрив би будь-який успішний голлівудський сценарист.

Читайте також: Зеленський і «акули»: хто і чому намагається позбавити президента монобільшості

Успішні сценарії, які користуються широкою популярністю мас, Володимир Зеленський за більш ніж два десятки років роботи в студії «Квартал 95» писати навчився. Але чи можна шоубізовські підходи використовувати в політиці - велике питання.

Проте, факт залишається фактом: Михайло Саакашвілі повертається. І традиційно вже на старті співпраці з владою не шкодує компліментів на її адресу. «Для мене велика честь отримати від президента Зеленського пропозицію стати віце-прем'єром уряду України по реформам. Я підтримував президента Зеленського під час виборів, весь той час, який він займає цей пост і пов'язую з його командою великі надії для України і всього регіону. Разом з командою президента я готовий працювати з усіма патріотичними силами в парламенті України і з іншими політичними силами в суспільстві, для того, щоб Україна з найменшими втратами перенесла поточну світову економічну кризу і впоралася з усіма викликами. Я сподіваюся бути надійним членом команди і стати в нагоді народу України, зробивши щось корисне для людей», - написав Міхо на своїй сторінці в Facebook. Написав і одразу пообіцяв представити широкій громадськості вже найближчим часом свій реформаторський план з конкретними покроковими напрацюваннями.

З урахуванням того, що кадрова пропозиція Міхо надійшла з Банкової і, без перебільшення викликала ефект вибуху інформаційної бомби, мовчання президентського Офісу в цій ситуації було б як мінімум дивним і алогічним. Тому прес-служба ОП оприлюднила більш ніж лаконічне повідомлення, в якому зазначається: «Президент Зеленський вважає, що у пана Саакашвілі є потенціал для підтримки уряду».

До питання про те, чи буде цей потенціал використаний і в якому напрямку, повернемося трохи пізніше. Зараз же, для повноти картини, зробимо невеликий екскурс в недалеку історію.

Отже, Михайло Саакашвілі був президентом Грузії два терміни поспіль, з 2004 по 2013 рік. В кінці жовтня 2013 року, не чекаючи закінчення терміну перебування на посаді глави держави, полетів до Брюсселя. У грудні влаштувався викладачем в американську Школу права і дипломатії імені Флетчера при Університеті Тафтса, де читав лекції про європейську державності. Відразу після початку в Україні Революції Гідності дуже активно підтримував учасників і лідерів Євромайдану.

У лютому 2014 року Саакашвілі відмовився обійняти посаду віце-прем'єра в уряді Арсенія Яценюка. Як заявив Саакашвілі, від пропозиції зайняти високе владне крісло він відмовився, оскільки був не готовий розлучатися з громадянством Грузії заради посади. «Моїм пріоритетом є моя країна - Грузія, тільки тому я не погодився на цю пропозицію. Думаю, я належу моїй Грузії», - заявив тоді Міхо. Але вже за рік, в лютому 2015-го, Саакашвілі був призначений радником Петра Порошенка і головою, створеної указом президента Дорадчої міжнародної ради реформ. 29 травня того ж року президент Порошенко підписав указ про надання Саакашвілі українського громадянства як «обличчя, прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес». Вже наступного дня, 30 травня, Порошенко призначив екс-президента Грузії главою Одеської обласної державної адміністрації (ОДА), звільнивши з цієї посади, близького до олігарха Коломойського Ігоря Палицю.

7 листопада 2016 року голова Одеської ОДА Михайло Саакашвілі подав у відставку, попутно «наїжджаючи» на Петра Порошенка і його найближче оточення, яке він охрестив «баригами». Після відставки Саакашвілі став одним з найзавзятіших і яскравих критиків президента Порошенко. Останній своїм указом від 26 липня 2017 припинив українське громадянство Саакашвілі. Рішення було прийнято на підставі п.2 ст.19 Закону «Про громадянство», а саме - надання неправдивих даних в анкеті. У документах, які заповнював колишній голова Одеської ОДА, зазначалося, що він не перебуває під слідством в Україні або за її межами, однак ні для кого не був великим секретом той факт, що на території Грузії Саакашвілі був заочно арештований. Поза всяким сумнівом, знали про це і в Адміністрації президента Порошенко, однак при наданні Міхо громадянства на цю «дрібницю» очі закрили, а ось коли Саакашвілі вжився в роль інформаційного кілера режиму Петра Олексійовича, зачіпку використовували по повній програмі.

Будучи виселеним з України, екс-президент Грузії за підтримки політиків топ-рівня таких, наприклад, як Юлія Тимошенко, в лютому 2018 року силою прорвався через український кордон, проте вже скоро його депортували до Польщі. З тих пір він жив в Європі і в українському напрямку особливо не проявляв активність. Все змінилося після перемоги на президентських виборах весною 2019 року Володимира Зеленського. Одним з перших документів, підписаних їм в статусі повноправного гаранта української Конституції, став указ про повернення Михайлу Саакашвілі паспорта з тризубом. Подейкують, що по цьому питанню активно йому допомагав Андрій Портнов - скандальний екс-заступник глави Адміністрації Президента часів Януковича, який на перших порах через свого друга Андрія Богдана мав можливість вирішити чимало питань.

Уже наступного дня після указу Зеленського екс-президент Грузії повернувся на територію нашої країни. «Я повернувся в той же аеропорт, з якого мене виганяли з-за того, що я підняв голос проти барижной влади і несправедливості», - заявив тоді Саакашвілі. І натякнув, що не проти увійти в нову владу: «Я хочу разом з мільйонами українців - після того, як виник історичний шанс, з новим президентом, з новим урядом - взяти участь в будівництві нової України». Але стати повноцінним членом Зе-команди Саакашвілі не вийшло, і він поїхав в Одесу.

Під час позачергових парламентських виборів влітку 2019 екс-президент Грузії намагався самостійно потрапити до Верховної Ради зі своїм «Рухом нових сил», але програв без шансів, набравши менше піввідсотка (близько 68 тис. Голосів) при прохідному бар'єрі в 5%. З тих пір Саакашвілі більше часу проводив в Одесі, час від часу критикуючи свого давнього опонента - мера Геннадія Труханова.

Утім, незважаючи на те, що Михайло Саакашвілі, без перебільшення є політичним важкоатлетом, відгомони його регіональної політактівності до недавнього часу не доходили до високих столичних кабінетів. Але недавно Саакашвілі став частим гостем на каналі «Україна 24», який входить в медіахолдинг олігарха Ріната Ахметова. Незважаючи на те, що Саакашвілі так і не став частиною команди Зеленського, президента в прямих ефірах прайм-тайм він не критикував, зате давав поради, як боротися з корупцією і міняти економіку. А на початку квітня в Facebook почали з'являтися різні розмови про «прем'єра Саакашвілі». Спочатку це був масовий перепост фрази журналіста Дмитра Гордона, який заявив про те, що Зеленському треба призначити Саакашвілі прем'єр-міністром в якомусь уряді національної єдності. Сам Саакашвілі на це скромно відповів: «Прем'єр в Україні вже є, але я готовий допомогти чим зможу: і порадами, і досвідом, як позитивним, так і негативним, і готовий працювати день і ніч!».

Далі екс-президент Грузії оприлюднив результати опитування компанії «Ipsos», за результатами якого саме він став лідером симпатій українців при відповіді на питання: «Хто був би найефективнішим прем'єром?». Його прізвище в цьому контексті назвали 14% респондентів. Правда, всього було опитано онлайн 610 людей, що, на думку соціологів, явно недостатньо для соціологічних досліджень в межах усієї України (зазвичай вибірки становлять 1,5-2,5 тис. респондентів, що дає набагато меншу статистичну похибку). Про своє не особливо репрезентативне електоральне «золото» Саакашвілі промовчав, але дуже занепокоївся тим, що друге місце в опитуванні зайняв Петро Порошенко. «Це означає, що щось пішло зовсім не так. Нам всім потрібно зробити висновки і ці висновки повинні привести до активних наступальних дій, щоб минуле нас ні в якому разі не наздогнало», - написав Михайло Саакашвілі у себе в Facebook.

Підкреслимо: обидві ідеї про «прем'єра Саакашвілі» - і теза Гордона, і соціологія про «ефективного очільника уряду» - з'явилися на каналі, ключовим спонсором якого є Рінат Ахметов.

20 квітня, за два дні до пропозиції від Зеленського стати віце-прем'єром, Саакашвілі дав на цьому ж каналі велике двогодинне інтерв'ю, в якому хвалив президента, а прем'єра Шмигаля називав хорошим виконавцем. Тут слід нагадати, що з Ахметовим часто пов'язують і самого Шмигаля, який був топ-менеджером в одному з підприємств його холдингу.

Очевидно, що посаду віце-прем'єра з реформ є декоративно-постановочною. Власного міністерства Михайлу Саакашвілі поки не обіцяють, а значить, або свої розрекламовані, але ще не оприлюднені реформаторські напрацювання екс-президент Грузії буде впроваджувати через конкретних міністрів, або його урядова місія полягає в іншому.

«Я підходжу до пропозиції президента стати членом уряду з дуже великою відповідальністю, тому що це дуже непростий для країни час. Попереду у нас дуже складний період і в економіці, і в цілому по життю в країні. Нам зараз як ніколи потрібно бути сміливими у своїх рішеннях і реформах», - заявив Саакашвілі, коли в ЗМІ і соцмережах розгорілося активне обговорення його, як потенційного віце-прем'єра, фігури.

Тим часом, експерти переконані, що Саакашвілі - не той реформатор, за якими так скучила Україна. «Він не стратег реформ, він - комунікатор. І навіть в грузинських реформах його частина роботи зводилася швидше до роз'яснення цих реформ населенню, до роботи публічного політика. А стратегом реформ, тим, хто їх задумував і прописував, був покійний Каха Бендукідзе. Саакашвілі без Бендукідзе - це просто артист розмовного жанру», - вважає аналітик «Іституту євроатлантичного співробітництва» Володимир Горбач.

Згоден з колегою і політолог Євген Магда: «Без воскресіння Кахи Бендукідзе я не вірю в управлінські таланти Саакашвілі. Дійсно, на посту президента Грузії він мав серйозні досягнення. Але його перебування на посаді голови Одеської державної адміністрації показало, що він не здатний масштабувати свій президентський успіх в українські реалії».

За однією з версій, активно обговорюваних в політкулуарах, Зеленський хоче завести Саакашвілі в уряд зовсім не для реформ, а для публічного - ефектного і ефективного - протистояння з опонентами з різних політтаборів. «Українці все одно, подобається нам це чи ні, формують свої політичні симпатії і антипатії, виходячи з того, що вони бачать і чують з телеекранів. А що вони бачать і чують? Проти політичних «монстрів» типу Тимошенко, Порошенко, Бойко виступають представники «Слуги народу», яких за два тижні відомих трускавецьких семінарів навіть при великому бажанні не можна було навчити навіть базовим тонкощам ведення публічної дискусії. У підсумку вони перетворюються в публічних хлопчиків і дівчаток для биття, що вкрай негативно відбивається на рейтингових позиціях президента і, відповідно, всієї Зе-команди. Надаючи Саакашвілі реальний, нехай і декоративний владний статус, Офіс президента отримує в його особі найсильнішого оратора, який в прямоефірних протистояннях може з легкістю покласти на лопатки кого завгодно», - зазначає в розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог. І додає: «Саакашвілі, безумовно, може завести публіку, але серйозний ризик полягає в тому, що сам він заводиться ще більше і часто повністю втрачає контроль над собою».

Очевидно, що з урахуванням підвищеної емоційності, запальності і непередбачуваності, головним завданням Банкової, яка і випускає зараз «джина» в особі Саакашвілі з запиленої пляшки, є максимальна мінімізація його можливих конфліктів із Зеленським і різношерстим оточенням президента. До речі, саме цей сценарій в соціальних мережах розглядають як найбільш ймовірний: мовляв, «Зе», даючи Саакашвілі путівку у владу, наступає на граблі Порошенка, якого після «побитих горщиків» екс-президент Грузії у всіх публічних виступах розносив в пух і прах.

Екс-нардеп Сергій Лещенко, який в Раді минулого скликання, перебуваючи у фракції Блоку Петра Порошенка (БПП), нещадно критикував тодішнього президента, є одним із соратників Саакашвілі по так званому «Міхо-майдану». Під час минулорічної парламентської кампанії Лещенко безуспішно прагнув потрапити в список «Слуги народу». Втім, «тепле місце» для колишнього нардепа за президентства Зеленського все ж знайшлося: Сергій Лещенко є членом Наглядової ради «Укрзалізниці» і при фактично нульові профвіддачі, отримує близько 300 тисяч гривень щомісяця. Але це - інша історія. Важливо, що Сергій Лещенко - один з небагатьох популярних в соцмережах спікерів, хто підтримує призначення Михайла Саакашвілі в уряд. «Багатьох турбує, чи не буде робота Саакашвілі супроводжуватися скандалами. Моя відповідь така: за останні роки я провів багато годин в спілкуванні з Саакашвілі. Він - за здоровий «кіпіш». Він скандалить через почуття несправедливості, з благих спонукань. І цей імідж його теж обтяжував. Тому, якщо Саакашвілі не будуть заважати у проведенні реформ, якщо буде покладено край схемам, то скандалити буде набагато менше приводів», - написав Лещенко у своєму Telegram-каналі

У свою чергу, критики ідеї призначення екс-президента Грузії в Кабмін іронізують: Болівар не витримає двох професійних артистів політичного жанру - хтось все-таки буде примою, а хтось просто балериною.

Одним словом, оцінки політико-електоральних наслідків для Зе-команди від ймовірного приходу Михайла Саакашвілі в Кабінет міністрів звучать найрізноманітніші. Однак ніхто з експертів не може привести вагомі контраргументи проти того, що Міхо може бути і мирним атомом, і смертельною зброєю, здатним рознести все навколо. Виходячи з цього, головне питання на сьогодні полягає в тому, хто і наскільки вміло буде використовувати цю ядерну енергію колишнього президента дружньої нам Грузії...

Наталія Ромашова

Читайте також: Зеленський вирішив рік своєї роботи закінчити політичним самогубством?