В одному з підземель Сатанова виявлені останки закатованих нацистами євреїв

15 травня 1942 року на Ринковій площі в старих підвалах зруйнованого ще за часів турецької навали будинку, гітлерівці та їхні посібники замурували 286 місцевих євреїв, — повідомляє Дмитро Полюхович на сайті «Хадашот». Жертвами стали в основному жінки і діти — чоловіків на той час вже або розстріляли, або вивезли в Ярмолинецьке гетто на каторжні роботи. За спогадами старожилів, нелюдське завивання лунало з-під землі ще тиждень...

Відразу після звільнення міста підвали розкрили, щоб перепоховати останки. Але тут же знову замурували — ексгумація величезної маси напіврозкладених тіл виявилася нездійсненним завданням.

В Акті обласної комісії з розслідування злочинів гітлерівських загарбників у м. Сатанів від 20 червня 1944 року, зокрема, читаємо:

...Спроба зробити розкоп [підвалу] з боку входу не привела до успіху, бо вхід був завалений трупами людей. Тоді нам вдалося відкрити підвал з боку люка. При вході виявлені людські трупи, понад 200 осіб. У самого входу лежать окремі трупи чоловіків і жінок, а в міру наближення до виходу кількість збільшується і нагромаджується у велику купу. Всі трупи одягнені в різний цивільний одяг ...багато жінок, старих і дітей. Видно прагнення до виходу. Це вказує на те, що люди були насильно загнані в підвал, після чого його наглухо закрили. Доступ повітря було припинено, відбувалася повільна, задушлива смерть.

Тіла пролежали в підвалі до 1953 року, поки їх не перепоховали на місцевому єврейському кладовищі.

Минулого року знайшли і відкрили один з тих страшних підвалів. Як виявилося, в 1950-х звідти винесли лише найбільші фрагменти скелетів. За тиждень копіткої роботи було зібрано майже сім десятків великих пакетів останків. Їх перепоховали на старому кіркуті.

Знахідка, розкривши одну страшну загадку, тут же задала нову — в процитованому Акті говорилося про дві підземни камери, а в виявленому підвалі була тільки одна. Другий підвал виявили цього літа. В цьому підземеллі роботи з ексгумації ускладнив величезний шар намитого грунту, що виник в результаті попадання води в підземну систему. В нижніх відсіках ці нашарування склали майже метр.

Як пояснив рабин Олександр Файнгольд, відокремити людські останки від грунту практично неможливо. Тому прийнято рішення зібрати абсолютно все, після чого і землю з останками, і великі кістки (їх поки складають в картонні коробки) необхідно перепоховати — єврейський закон вимагає поховання всіх фрагментів — навіть розміром з макове зернятко.

Автор спускався як в перший знайдений підвал, так і в другій. Спогади про торішній спуск кидають в тремтіння. Вся підлога підземелля була суцільно усіяна ребрами, фалангами пальців, хребцями, уламками черепів... Ходити серед цього «моря смерті» можна було тільки перестрибуючи з одного каменя на інший, як переходять болото по купинах. Тільки навколо каменів-купин була не трясовина, а людські останки.

Завдяки товстому шару намитої землі нинішній спуск такого жаху не викликав. Хоча мозок прекрасно розумів, що в землі костей не менше, але підсвідомість працювала за принципом: «Не видно — значить, немає». До нижньої камери довелося спускатися мало не рачки — і без того вузький прохід був перекритий насипом. Не виключено, що за нею є ще одна підземна камера. З-під нашарувань добре проглядається верхівка проходу або ніші...

Під час розчищення льоху було зроблено кілька відкриттів. Так, виявилося, що після того, як в 1944 році комісія оглянула місце злочину, вхід не просто замурували. Поверх нього встановили меморіальний знак. Про нього в післявоєнних документах не згадується. Старожили його теж не пам'ятали. Простеньку, зроблену з цементу, табличку, очевидно, пошкодили в 1953 році, коли льох знову відкрили. Повний текст поки відновити важко. На знайдених фрагментах можна тільки прочитати уривки слів «муче ***», «німець ***», «фаши ***», «19 **». Швидше за все, мова йшла про людей, закатованих німецькими фашистами в 1942 році...

Судячи з усього, це була навіть не меморіальна табличка, а ділянка заштукатуреної цементом стіни, на якої залишили напис.

Крім того, на кам'яному обрамленні входу в льох виявився специфічний паз для кріплення мезузи — це вказує, що будинок, під яким був льох, колись належав євреям. Нічого дивного в цьому немає — у XVII —- XVIII століттях майже всі будинки навколо площі Ринок були єврейськими.

В архівних документах середини минулого століття повідомлялося, що підвал був дуже старим, «дотурецькім», на момент трагедії давно покинутим і використовувався під звалище. Як повідомив р. Олександр Файнгольд, після завершення робіт з розчищення підвалу і ексгумації, людські останки, а також наносний грунт з фрагментами тіл будуть поховані в братській могилі на старому єврейському кладовищі Сатанова.

На ілюстрації: вхід в недавно виявлений підвал