Українських виробників хутра випихають зі світового ринку руками зоозахисників: хто справжній замовник

Громадська організація «Єдина планета», що спеціалізується на різних зоозахисних та веганських акціях, активізувала розпочату ще восени минулого року кампанію «ХутроOFF», спрямовану на дискредитацію, а в підсумку - і на повне знищення вітчизняного звірівництва.

Відзначимо, що наша країна, яка має, за даними Асоціації звірівництва України, зараз 1% світового ринку хутра, має потенціал зростання до 10%, зайнявши, таким чином, третє місце в світі. Завдяки сприятливій кон'юнктурі собівартість вітчизняної продукції значно нижче європейської.

Особливості хутряного бізнесу

«У нас собівартість шкурки норки - $20-25, на закордонних аукціонах вона йде вже по $28. А в Європі собівартість зараз становить до $40. Тобто вітчизняна продукція досить конкурентоспроможна», - розповідає директор норкової ферми Pelscom Олександр Климець.

Lenta.UA: Чому так різко активізувався рух проти українських звірників, чим це можна пояснити? Загостренням любові до хутрових тварин?

- Якщо людину хвилює доля тварин, то він повинен страждати щодо нещасних бездомних собак і кішок, а також - стосовно свиней і корів, яких вбивають заради м'яса і шкур. А тут - виключно хутрові звірі. Явне замовлення.

Lenta.UA: Хто за цим може стояти, кому ми перейшли дорогу, кому не вигідний розвиток українського звірівництва, цілком перспективного сегмента українського експорту?

- Складно сказати. Багатьом. Це може бути і Росія з її традиційним «м'яким мотлохом», який до нафти був одним з китів російського експорту. Але я гадаю, що більше на нас тисне Європа, звичайно. Причому, можуть бути різні причини, а не лише бажання усунути потенційного конкурента.

Наприклад, минулої весни в Польщі почався потужний рух, спрямований на закриття звіроферм. З'ясувалося, що в парламенті була група, яка лобіювала інтереси побудованих німцями трьох заводів з утилізації органічних відходів.

Lenta.UA: А при чому тут утильзаводи?

- Норка - хижак. В умовах звірівницьких господарств її кормова база на 80% - це відходи від переробки риби та з птахофабрик, які потребують утилізації. Природно, що господарствам вигідніше продати відходи звірофермі, ніж самим платити за їх утилізацію. У нас, наприклад, утилізація коштує 2,5-3 тис грн за тону. А ми, навпаки, купуємо відходи по 8 тис грн/т (це дає птахофабрикам і виробникам рибної продукції величезний економічний ефект - зниження собівартості на 20-30%). Ми ж тушки здаємо заводам спеціалізованого підприємства «Укрветсанзавод», який пускає їх на м'ясо-кісткове борошно, найцінніше - там максимальна кількість протеїну. Ось до речі, чому найбільшим в світі виробником шкурок норки стала Данія? Там традиційно багато рибної переробки, треба утилізувати нутрощі, голови, плавники ... Ось і з'явилися звірівницькі господарства. І всім добре. 100% шкурок йдуть на експорт, країна з відходів робить валюту.

Lenta.UA: Україна теж виключно експортує? Чи є потреба в шкурках на внутрішньому ринку?

- Справа в тому, що шкурки продаються через міжнародні аукціони - KopenhagenFur (Данія), Sagafurs (Фінляндія) і NAFA (Канада). Там вони сортуються за розміром і кольором. Тобто при пошитті шуби вона буде повністю однотонною і менше мороки при виготовленні. В Україні ж аукціонів немає. До речі, в лотах вже не важливо, звідки продукція - там можуть бути шкурки з України, Данії, Польщі, Китаю.

Lenta.UA: Ви берете участь у всіх аукціонах?

- Ні, тільки в Данії. Так історично склалося.

Lenta.UA: Чому?

- Фірма заснована в 2013 році, маточне поголів'я, 26 тис самок, плюс 5 тис самців, купили в Данії. До речі, тоді самка коштувала $170, зараз - $70, самці - в два рази дорожче. До нас приїжджали датські фахівці, навчали. Ось традиційно з ними і працюємо. (Pelscom, до речі, це «Хутряна компанія», pels по-датському - хутро). Починали з поголів'я 120 тис, зараз у нас 250 тис тварин. Селекцію вже проводимо самостійно.

Lenta.UA: Скільки коштувало увійти в цей бізнес?

- Не дешево. Брали кредити, $7 млн іноземний кредит, і $11 млн - в Україні. Звичайно, розмір інвестицій дуже великий, але ж ми повністю орієнтувалися на експорт і розуміли, що кредити повернемо.

Lenta.UA: Наскільки складне міжнародне законодавство в цій сфері?

- Існують стандарти і вимоги гуманності. У січні цього року введена нова, обов'язкова європейська сертифікація WelFur (ми і ще одна звіроферма - «Вікінг» - вже отримали сертифікат). Це найбільш передова програма оцінки добробуту тварин за 12-ма параметрами, заснованих на наукових дослідженнях. Це параметри здоров'я тварин, їх природної поведінки, житлової системи, харчування, позитивних і негативних емоцій, взаємин між людьми і тваринами, способів управління фермою та інше.

Lenta.UA: Які вимоги гуманності? Як живуть і вмирають норки?

- У стандартній клітці, довжина-ширина-висота - 90x30x45 см, міститься три тварин (вагітна самка і вже з дитинчатами - одна). У клітці є автопоїлка, полички для відпочинку, іграшки гумові - як для собачок. Не дуже уявляю, як що відбувається на бойнях і птахофабриках, але у нас забій (хоча я б не називав цей процес таким словом), відбувається дуже гуманно. Норки поміщаються в так званий kill-box, туди надходить спеціальний газ, без кольору і запаху, тварини засинають, через 19 секунд непритомніють і через хвилину відбувається зупинка дихання, тварина не відчуває при цьому болю. Процес відбувається в жовтні-листопаді, коли тварина переходить на зимове, найцінніше хутро. Норкам в цей час близько року.

Lenta.UA: Чому ви займаєтеся тільки норками? При СРСР в українських звірофермах вирощували ще лисицю, песця. Є ж, врешті-решт нутрія, яка не тільки цінне хутро ...

- Економічно недоцільно. Так, шкурка лисиці коштує до $100, але собівартість така, що справа не є успішною. Для нутрії потрібні басейни, жива риба. Я знаю, є ферми, де вирощують шиншил, але там до 1000 тварин. Одним словом, можна твердо сказати, що зараз ринок хутра України - це на 98% норки.

Любов до тварин за гроші

«В даний час в Україні зареєстровано 37 звірівницьких ферм, але реально з них працюють десять. Це сучасні підприємства, побудовані за європейськими проектами і технологіями за останні 6 років (решта, які будувалися ще за часів СРСР, закриті). Понад 95% виробництва - це хутро норки, при цьому практично весь ринок займають всього чотири великі ферми. Три з них знаходяться в Київській області і ще одна - в Дніпропетровській», - розповідає речник Асоціації звірівництва України Марія Зубарєва.

Lenta.UA: Який обсяг ринку вітчизняного звірівництва?

- Близько $70 млн щорічно. (Тільки в 2018 році звірофермами сплачено близько 30 млн грн податків). Інвестиції в галузь за шість років, після появи «Програми розвитку галузі хутрового звірівництва в Україні на період до 2020 року», склали понад $100 млн. Обсяги виробництва зростають з року в рік. Так, 2017 року - 630 тис шкурок, торік - 850 тис, прогнози на цей рік - 1,1 млн. Якщо не заважати галузі розвиватися, то існує потенціал зайняти 10% світового ринку в дуже короткий термін.

Lenta.UA: Хто, на вашу думку, стоїть за спиною організацій, які проштовхують законопроект № 10019 про заборону розведення, вирощування та утримання хутрових звірів з метою виробництва хутра?

- Ось два приклади. Міжнародна установа Open Philanthropy Project виділила $473 тис організації «Відкриті клітини» для медіа-підтримки зоозахисних рухів в Україні та Польщі. Animal Welfare Fund в минулому році виділив $341 тис організаціям (серед яких і «Єдина планета»), які почали активно просувати законопроект №10019. Під емоційними закликами захисту тварин ховається абсолютно раціональна технологія, спрямована на ослаблення українських виробників на замовлення конкурентів.

Lenta.UA: Прихильники закриття звіроферм мотивують це тим, що тварини живуть в жахливих умовах, що відходи життєдіяльності і трупи тварин закопуються в землю прямо поруч з фермою, і, таким чином, забруднюють землю, воду і повітря. А при обробці шкурок, мовляв, використовуються шкідливі токсичні хімікати, зокрема, формальдегід.

- Ці звинувачення не витримують жодної критики. Всі економічно активні українські звіроферми пройшли або ще проходять європейську сертифікацію WelFur, там дуже жорсткі вимоги щодо утримання тварин. Що стосується обробки шкурок, то використовуються спеціальні машини, в яких видаляється жир (він потім може йти на виробництво косметики), потім шкурка сушиться два-три дні на розтяжці в потужному потоці теплого повітря. От і все. Стандартами міжнародних аукціонів заборонено використовувати під час сушіння шкурок будь-які хімічні речовини і звіроферми щодо цього регулярно перевіряються. Якби такі речовини застосовувалися, то українські виробники одразу ж втратили б можливість продавати свою продукцію на світовому ринку.

Андрій Кузьмін, Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН