Україна закликала Європарламент заблокувати «Північний потік-2»

Глава представництва України в ЄС Микола Точицький звернувся до Європарламенту у зв'язку з поправками, винесеними на голосування в Бундестазі, які можуть дозволити проекту "Північний потік-2" обійти газову директиву ЄС. Про це він написав у Twitter. 

Так, Точицький в листі Європарламенту на цьому тижні заявив, що турбується, що законопроект "відкриє можливість (Північний потік-2 - ред.) Обійти правила лібералізації газопостачання в масштабах ЄС", - повідомляють дипломати.

"Виняток газопроводу з правил лібералізації газопостачання дасть" Газпрому "невиправдано конкурентну перевагу і зміцнить його ринкове панування", - заявив Точицький. 

Європейська комісія відмовилася безпосередньо коментувати законопроект, але офіційний представник Європейської комісії Міна Андрєєва заявила, що Брюссель буде приймати подальші заходи, якщо він буде суперечити правилам ЄС, повідомив "Укрінформ". 

«Останнє питання, очевидно, повинно бути адресоване уряду Німеччини. Що я можу сказати з нашого боку. Єврокомісія залишається відданою досягненню цілей Енергетичного союзу, включаючи енергетичну безпеку, солідарність і створення добре диверсифікованого і конкурентного енергетичного ринку. Для цього ЄС має чіткі правила, які поширюються на всі трубопроводи, які використовуються для імпорту газу на європейський ринок», - зазначила прес-секретар Єврокомісії.

Вона підкреслила, що дії по включенню положень європейського законодавства в національні регуляторні норми є повноваженням національних урядів. Тому Єврокомісія не коментує жодних проектів законів в цьому сенсі, включаючи дебати, які відбулися напередодні в Бундестазі навколо додатків до Газової директиви ЄС.

«Разом з тим, як це стосується будь-якої директиви, Єврокомісія буде проводити моніторинг включення її в національне законодавство у всіх 28 країнах-членах, і повертатися до цього питання, якщо будуть з'являтися будь-які невідповідності з європейським законодавством», - зазначила Андрєєва. 

Як повідомляла Lenta.UA, в ніч на п'ятницю, 8 листопада, бундестаг повинен був прийняти рішення щодо законопроекту про імплементацію поправок до Газової директиви ЄС, що стосуються газопроводів, що йдуть в ЄС з третіх країн, зокрема "Північного потоку-2". З необхідних 355 голосів за проголосували лише 133. Засідання закрили і перенесли на 09.00 8 листопада. 

Однак депутати від "Альтернативи для Німеччини" ініціювали перенесення ухвалення рішення, попередньо, на два тижні - на 22 листопада через того, що на засіданні не було кворуму. 

Прийняті в цьому році додатки до Газової директиви ЄС 2019/692 обмежують право виробників газу на монопольне використання газопроводів, по яких паливо поставляється на європейський ринок, і передбачають доступ до цих мереж третіх компаній. Це положення поширюється на всі газопроводи, які заходять на територію Євросоюзу або виходять з неї, включаючи прокладені в морі. 

Газопровід "Північний потік-2" будує російський "Газпром" спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Проект планувалося завершити до кінця 2019 року. 

Україна виступає проти будівництва Nord Stream 2. Крім того, противниками Nord Stream 2 є США, Польща і країни Балтії. Президент США Дональд Трамп погрожував заблокувати проект шляхом введення санкцій. 

8 листопада стало відомо, що Управління захисту конкуренції і прав споживачів Польщі (UOKiK) наклало штраф на міжнародну компанію Engie Energie в розмірі 172 млн злотих (майже 45 млн дол.) За ненадання інформації за проектом Nord Stream 2.

Нагадаємо, 30 жовтня Датське енергетичне агенство надало дозвіл компанії Nord Stream 2 AG на будівництво газопроводу по маршруту, який пролягає на південний схід від острова Борнхольм в Балтійському морі.

Як писала Lenta.UA, 4 листопада в Кремлі заявили, що не відмовляться від транзиту газу через Україну.

Контракт на транзит газу в Європу українською і російською сторонами був укладений 19 січня 2009 року. Його термін закінчується 31 грудня 2019 року.

Відзначимо, що «Північний потік-2» готовий на 81%, тому Росія планує укласти короткостроковий контракт, а Україна і Європа домагаються укладення контракту на 10 і більше років з щорічними обсягами прокачування до 60 млрд куб. м. газу.

Читайте також: Nord Stream-2 AG оскаржила «жорстку» газову директиву ЄС в суді

Фото: Укринформ