Угорський чардаш під кремлівську дудку: чому Будапешт відмовляється від транзиту газу через Україну

Днями угорська компанія «MVM CEEnergy Ltd» і російський «Газпром» уклали довгостроковий контракт на поставку природного газу. Згідно з задокументованими домовленостями, сумарний обсяг поставок - 4,5 млрд кубометрів на рік протягом наступних п'ятнадцяти років. При цьому 3,5 мільярда кубів щорічно будуть надходити через новий газопровід Угорщини з Сербією (по сухопутному продовженню другої нитки магістрального газопроводу «Турецький потік»). Ще один мільярд кубометрів на рік Угорщина буде отримувати по маршруту з Австрії. Угода вступить в силу вже 1 жовтня, а його умови можуть бути скориговані аж через десять років.

Енергетичний крок Будапешта українські чиновники сприйняли, м'яко кажучи, в багнети. «Яскравий приклад політики Кремля щодо України - як тільки з'являється технічна можливість обійти Україну при транзиті газу, «Газпром» запускає газ через довші, але власні транзитні газопроводи», - обурився голова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон. За його словами, технічна добудова газопроводу «Північний потік-2» створює «критичні ризики» з точки зору перспектив продовження україно-російського контракту з транзиту газу до Європи після 2024 року, а поточна угода РФ з Будапештом може і зовсім привести до повної зупинки транзиту в Угорщину через Україну.

Читайте також: Кремль сам себе загнав за «червоні прапорці» у відносинах України і НАТО - США

Хвилю обурення підхопили і в вітчизняному МЗС. «Вважаємо це (висновок газового контракту Будапешта і Москви - ред.) виключно політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремля і на шкоду національним інтересам України і українсько-угорським відносинам», - зазначили у зовнішньополітичному відомстві. У Міністерстві закордонних справ також оголосили про перенесення термінів засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва, яке мало пройти 29-30 вересня в Будапешті. Глава МЗС Дмитро Кулеба назвав крок Угорщини «ударом», а його угорський колега Петер Сійярто заявив, що різкі заяви, які звучать з боку Києва - це... «спроба втручання у внутрішні справи Угорщини». Угода з «Газпромом», сказав він - питання «безпеки, суверенітету і економіки, а не політики». «Ми купували газ в Росії, ми це робимо останні 45 років. Маршрут поставки вирішується не нами, а Росією», - резюмував Сийярто.

З тим, щоб обговорити виниклі конфліктні нюанси у відносинах двох країн вчора в угорський МЗС запросили українського посла в республіці Любов Непоп. У відомстві Кулеби відповіли дзеркально, викликавши для бесіди угорського посла в Києві Іштвана Ійдярто.

«Імовірних конкретно окреслених переговорних результатів не може бути за визначенням, оскільки посол Угорщини, при всій повазі, в цій історії не більше ніж пішак, від якої не залежить нічого. Він (пан Ійдярто - ред.) намагається лише виправдовуватися - мовляв, будівництво «Турецького потоку» спочатку передбачало, що він пройде з Туреччини в Болгарію, Сербію і Угорщину, що апріорі передбачало перемикання поставок російського газу в ці країни на новий маршрут. Але ж всі ми прекрасно розуміємо, що в даному випадку мова йде не тільки і не стільки про економіку, хоча це питання є ключовим. Мова про те, що Кремль, широко і нахабно використовуючи свої енергетичні можливості, намагається посварити Україну з усіма сусідами», - зазначає в розмові з Lenta.UA джерело в МЗС.

Воно окремо підкреслило, що діючий транзитний контракт між Україною і газовим монополістом РФ зобов'язує «Газпром» оплачуватиме 40 мільярдів кубометрів потужностей щодо прокачування газу в рік, незалежно від того, скільки де-факто потрапляє в нашу трубу.

«Тобто в разі, навіть якщо компанія пана Міллера («Газпром» - ред.) переведе обсяги для Угорщини на «Турецький потік», це на його платежах Україні жодним чином не позначиться. Але тут є ще маса моментів, що стосуються загальноприйнятих правил гри на енергетичному ринку, тому деякі питання потребують уточнень незалежних «арбітрів», - резюмує наш співрозмовник з дипвідомства. Нюанси, про які він говорить, вже «спливли» в публічній площині. Через нову газову угоду Будапешта і Москви, Україна апелює з закликом про врегулювання ситуації до Єврокомісії для оцінки угоди на відповідність законодавству ЄС в області енергетики. У Брюсселі, до речі кажучи, відгукнулися гранично оперативно. Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон провела переговори з міністром енергетики України Германом Галущенко і за підсумками бесіди написала в своєму Twitter, що Київ може «розраховувати на підтримку ЄС у сфері енергетичної безпеки». Незабаром після абстрактного меседжу пані Сімсон представник Єврокомісії Тім МакФі повідомив, що «вже попросив колег перевірити наслідки контракту».

Тут вкрай важливо зазначити, що відповідно до внесених у 2017 році в газову директиву ЄС поправок, Єврокомісія має право перевіряти нові великі газові контракти на їх відповідність цілям по енергобезпеки. Тобто, з подачі ЄК у Будапешта і Москви теоретично можуть виникнути проблеми в частині практичного виконання щойно укладеної угоди. Однак з урахуванням того, що ЄК не називає ніяких дедлайнів, перевірочно-оцінна «пісня» може тривати гранично довго. Судячи з риторики, яка звучить з кремлівських дзвіниць, у Путіна це теж розуміють. «Нічиї права тут не порушуються. Ніякі норми міжнародної торгівлі тут не порушуються, - заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. - Абсолютно немає жодного місця для критики і, звичайно, не повинно бути місця для жодних істеричних реакцій».

Насправді істерично-цинічно діяла Росія, яка, фактично шантажуючи окремі країни, штучно накрутила ціни на газ, які тільки за літо зросли більш ніж в два рази, а 28 вересня перевищили $ 1 тис за тисячу кубів. З урахуванням того, що ПП-2 ще навіть не запущений, в Києві, і треба сказати, небезпідставно, побоюються, що Nord Stream-2 є загрозою припинення транспортування газу через Україну.

«А це (втрата статусу країни-транзитера - ред.) буде означати значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації. Тому ми розглядаємо питання транзиту через Україну і збереження фізичних обсягів транзиту як один із запобіжників», - заявляє глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Утім, не тільки в НАКу, а й на Банковій, а також в Кабміні неодноразово говорили про загрози безпеки не тільки для нашої країни, але і для всієї Європи - щонайменше в енергетиці, коли левову частку газу туди буде поставляти один постачальник одним шляхом. А історія з новим російсько-угорським газовим контрактом ще до запуску горезвісного ПП-2 зайвий раз показує, що у Росії «гальма» відсутні як вид.

І якщо з РФ все гранично ясно, то до Угорщини є питання. Ключове полягає в тому, чи не порушує газову угоду Будапешта з Росією принципи підписаного ще в 1991 році договору про основи добросусідства та співробітництва двох країн? Хочеться вірити, що у вітчизняному МЗС це питання будуть задавати угорських колег на всіх рівнях контактів.

До речі, вони - міждержавні комунікації Києва і Будапешта - залишаються напруженими з вересня 2017 року, коли в Україні був прийнятий закон «Про освіту», нібито обмежує використання мов національних меншин. З тих пір МЗС Угорщини продовжує послідовно блокувати засідання комісії Україна-НАТО. Ще більше відносини загострилися під час місцевих виборів в жовтні 2020-го, коли Петер Сійярто відкрито закликав угорців Закарпаття підтримати політичну силу «Партія угорців України».

Проте, починаючи з травня нинішнього року напруженість між країнами знижувалася. За підсумками недавніх переговорів в Братиславі з Дмитром Кулебою глава МЗС Угорщини заявив, що у відносинах «досягнутий прогрес, який дає привід для обережного оптимізму».

Наприкінці липня Петер Сійярто відвідав Україну і побував на Донбасі, а 23 серпня президент Угорщини Янош Адер прийняв участь в інавгураційній саміті «Кримської платформи», де вказав, що розділяє біль українців з приводу анексії півострова.

Утім, за ширмою цих дружніх заяв криються цілком реальні кроки. Наприклад, саме Угорщина - єдиний член НАТО, який не підписав декларацію про визнання Росії стороною конфлікту на Донбасі. Більш того, Будапешт, користуючись своїм статусом члена Євросоюзу і Північноатлантичного Альянсу, роками шантажує Україну уповільненням її інтеграції в дані організації. До слова, багато в чому з цієї причини, як каже наше джерело в МЗС, з урахуванням наближення саміту «Україна-ЄС», який, нагадаємо, відбудеться 12 жовтня, Київ не робить надто вже різких випадів щодо газової угоди Будапешта і Москви. Можливо, ця обережність в певній мірі виправдана. Але разом з тим не варто забувати і про посилення конфлікту через занепад демократії і верховенства права в Угорщині уряду Віктора Орбана з Брюсселем. Тобто, відповідальним за геополітичний напрям вітчизняним чиновникам у всякому разі можна спробувати, використовуючи даний сприятливий для нас момент, трошки остудити запал угорського керівництва, яке звикло будь-яку конфронтацію з Україною використовувати в якості «калорифера» у відносинах з Кремлем.

Повертаючись же до нового газового контракту Будапешта і Москви слід зазначити, що угорський транзит становить близько 10% загального транзиту газу через Україну в рік, передбаченого на 2021-2024 роки обсягу прокачування в 40 млрд куб. Очікувані втрати угорського транзиту для Києва після 2024-го, за підрахунками експертів, можуть скласти близько $ 200 млн на рік. Цифра в цілому не суттєва, тоді як політичні ігри Угорщини з Кремлем несуть куди більш вагомі загрози.

До речі, всі мантри угорських керівників про те, що в контракті з «Газпромом» політика відсутня як вид, не витримують жодної критики. Судіть самі. Зараз поставки газу в Угорщину здійснюються за двома напрямками - через Берегове на українсько-угорському кордоні і Баумгартен на словацько-австрійському. Очевидно, що нинішній прямий маршрут РФ-Україна-Угорщина, є найбільш коротким і вигідним для Угорщини, тому сам контракт з російським газовим монополістом варто розглядати під призмою, скажімо так, наполегливого лобізму з боку РФ і відповідної угорської «м'якотілості».

Читайте також: Україна змусить Росію заплатити високу ціну за тривалу агресію, - Кулеба