У ролі джокера: чому в «Слузі народу» не поспішають позбавляти недоторканності Порошенка

Держбюро розслідувань (ДБР) розпочало слідство у справі про держзраді Петра Порошенка, який в 2015 році включив «зелене світло» другим Мінським угодами. Про це стало відомо відразу після того, як його наступник Володимир Зеленський на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі погодився з перспективою продовжити прописаний в «Мінську-2» особливий статус Донбасу.

Про нове провадження ДБР проти екс-президента традиційно для останнього часу першим повідомив екс-чиновник часів Януковича Андрій Портнов. Саме він подав в ДБР «заяву про злочин», в якому звинуватив Порошенка в тому, що той, погоджуючись на «Мінськ-2», діяв в інтересах Росії. І хоча формально підписував угоди представник України в переговорній групі Леонід Кучма, в державній зраді Портнов звинувачує персонально Порошенка, «оскільки саме він припинення війни і відновлення територіальної цілісності України прив'язав до моменту, коли на це з'явиться воля Російської Федерації».

Читайте також: Скандальному захиснику російської мови із «Слуги народу» нагадали про долю Бузини

У ДБР підтверджують, що провадження, де в ролі обвинуваченого виступає колишній глава держави, ведеться за статтею про державну зраду, за яку, відзначимо, передбачено від 12 до 15 років в'язниці з конфіскацією майна.

Нагадаємо, що пакет документів під умовною назвою «Мінськ-2» - результат вкрай складних переговорів в лютому 2015 року в період запеклих боїв за Дебальцеве. Першим його пунктом було «негайне і всеосяжного припинення вогню і розведення військ». Далі в списку значилися різні політичні домовленості - діалог про модальності проведення місцевих виборів і перспективи конституційної реформи в Україні до кінця 2015 року з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів. Відновлення українського контролю за кордоном на Донбасі йшло дев'ятим пунктом, і мало розпочатися о перший день після місцевих виборів і завершитися після «всеосяжного політичного врегулювання».

В кінцевому рахунку, не дивлячись на те, що в деяких пунктах «Мінська-2» були окреслені часові рамки, де-факто, прописані в документі пункти так і не запрацювали. Більш того, лінія фронту змінилася на користь так званих «ДНР» і «ЛНР». Наприклад, українські ЗСУ змушені були з боями залишити Дебальцеве 18 лютого 2015 - всього через три дні після укладення мінських угод. А лінію розмежування «Мінськ-2» взагалі фіксував на рівні «Мінського меморандуму» 19 вересня 2014 року - тобто підконтрольними української влади повинні були бути не тільки Дебальцеве і низка сіл навколо нього, але і Донецький аеропорт і 32-й блокпост на Бахмутці.

Таким чином, відсутність реального перемир'я на Донбасі автоматично блокувала всі політичні пункти «Мінська-2». Ситуація залишалася тупиковою до 2016 року, коли і з'явилася так звана «формула Штайнмайера», яка допускала проведення політичних заходів до або паралельно з повним виконанням умов безпеки. Це і відкрило шлях особливого статусу для ОРДЛО, з амністією і «народною міліцією».

За президентства Порошенка Київ на цю формулу офіційно так і не погодився, однак після приходу до влади Зеленського українська влада її все ж погодила - від імені того ж Кучми.

Разом з тим, на нещодавній зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі Володимир Зеленський не раз критикував підписаний попередньою владою «Мінськ-2». І перш за все - через пункт про відновлення контролю над державним кордоном вже після місцевих виборів на Донбасі. Він підкреслив, що наполягатиме на тому, що кордон має повернутися під український контроль ще до виборів. Це не завадило «Зе» поставити свій автограф під спільною заявою за результатами паризьких переговорів, де всі сторони висловили зацікавленість в тому, щоб домовитися про всі політичні нюанси особливого статусу ОРДЛО, «як зазначено в комплексі заходів по виконанню Мінських домовленостей від 2015 року».

Тобто, фактично картина виглядає так, що під «приціл» ДБР Порошенко потрапив через договір, який днями зобов'язався виконувати і діючий господар Банкової. У таборі «Європейської солідарності» початок розслідування проти екс-президента цілком прогнозовано назвали політичним переслідуванням, а адвокат Порошенка Ігор Головань вважає ініціатора справи Портнова, а також співробітників ДБР «агентами впливу держави-агресора». «Їм байдуже, що вони звинувачують не тільки п'ятого президента Порошенко, скільки Зеленського і всю його команду переговорників, для яких Мінські домовленості продовжують служити основою роботи в «нормандському форматі», держави-члени якого віддані їх повної імплементації», - заявив Головань. На що Портнов уже встиг відповісти, що Зеленський зобов'язаний виконувати Мінські угоди, оскільки вони підписані від імені держави.

Абсолютно всі справи, де так чи інакше фігурує ім'я екс-президента (а таких уже більше 15-ти) в ЄС Порошенка публічно називають політичними репресіями, а ось в неформальних бесідах нардепи від «Європейської солідарності» кажуть, що кримінальні справи зі згадуванням Порошенка - не більше ніж юридичний тролінг з боку одіозного Портнова.

У свою чергу, в ДБР лише сухо констатують, що відкриття кримінального провадження про нібито зраду Порошенка через «Мінськ-2» - технічна робота з реєстрації заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, мовляв, про будь-які серйозні наслідки можна буде говорити лише після закінчення розслідування, терміни якого чітко не визначені.

Проте, не варто забувати про те, що ще 18 листопада ДБР направило в Генпрокуратуру (ГПУ) проект підозри та подання на притягнення Порошенка як народного депутата до кримінальної відповідальності по іншій справі, де червоною лінією проходить зловживання владою і перевищення посадових повноважень. В даному випадку Петро Порошенко підозрюється в тому, що, займаючи найвищу посаду в країні, він персонально вплинув на відбір кандидатів у члени Вищої ради правосуддя в березні-травні 2019 року.

Подання відомства Рябошапки до Верховної Ради про зняття недоторканності з колишнього глави держави і притягнення його до кримінальної відповідальності ще не надійшло, але в пропрезидентській «Слузі народу» днями вирішили провести негласне сигнальне голосування, щоб зрозуміти, чи знайдеться достатня кількість голосів проти Петра Порошенка.

«У більшості груп (фракція «Слуга народу» ділиться на 15 груп - Ред.) люди задаються одним і тим же питанням - навіщо знімати з Порошенка недоторканність, якщо з 1 січня її і так не буде в існуючому розумінні? І чи не дамо ми йому таким чином пару додаткових очок на піар? Відповідаю. Цими питаннями ми дамо керівництву фракції можливість сказати «Ми всіх опитали - рішення не знімати в залі, оскільки з 1 січня її і так не буде». Таким чином, небажання Рябошапки знімати недоторканність з Порошенком (внаслідок договорняка з ним) - перекладуть на фракцію», - вважає нардеп від СН Олександр Дубинський.

Дійсно, «слуги» неодноразово заявляли, що вже до кінця поточного року поставлять законодавчу крапку в питанні скасування горезвісного депутатського імунітету.

Нагадаємо, 3 грудня парламентарії прийняли за основу зі скороченим терміном підготовки до голосування в цілому проект закону 22-37 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції щодо недоторканності народних депутатів України». Активно лобіюючи цей документ, СН, з подачі якої раніше був змінений Основний закон в частині депутатської недоторканності від кримінального переслідування, «Слуга народу» прагне узгодити з цією оновленою статтею Конституції закон про статус народного депутата, Кримінально-процесуальний кодекс, а також регламент Верховної Ради.

Переписана норма Основного закону почне працювати вже з першого дня 2020 року. Якщо за час, що залишився до нового року пленарне час «Слуги народу» встигнуть прийняти вищевказаний законопроект №22-37, клопотання Генпрокуратури по екс-президенту Порошенку втратить будь-який сенс - з 1 січня уявлення керівника ГПУ на притягнення до кримінальної відповідальності того чи іншого парламентаря вже не буде потрібно.

За нашою інформацією, під час закритого голосування на фракційному рівні за зняття недоторканності з Петра Порошенка нардепи від СН висловилися практично одноголосно. Тобто, якщо до завершення пленарних буднів в 2019 році генпрокурор внесе подання на ПАП, екс-президента позбавлять недоторканності в індивідуальному порядку. Однак в кулуарах ходять чутки, що Банкова буде максимально затягувати це питання.

«Ми зараз чекаємо закриту свіжу соціологію після «нормандського саміту». Якщо будуть очевидні позитивні зрушення, Порошенка, ймовірно, ніхто чіпати не буде, щоб не давати йому зайвого приводу для самопіару. У разі «заморожування» або ж, що ще гірше - падіння довіри до президента і, відповідно, всій команді - будемо діставати цей джокер, презентуючи його під соусом обіцяних «посадок», - розповів нам один з нардепів від СН. За його словами, «недоторканна» доля ПАП багато в чому також залежить від реакції суспільства на деякі резонансні закони. «Якщо після прийняття закону про ринок землі наші політичні опоненти піднімуть серйозний кипиш із залученням вулиці, доведеться перекривати цю хвилю гучнішим інформприводом, а «справа Порошенка» якраз таким і є, оскільки соцопитування як і раніше фіксують серйозні очікування українців щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишніх чиновників топ-рівня», - відзначили в партії Зеленського.

Наталія Ромашова

Читайте також: «Слуга народу» в «битві» за землю отримав струс мозку