У М'янмі між повстанцями і військовими почалися бої

Інсургенти з етнічної меншини карен напали на аванпост армії М'янми поруч з кордоном з Таїландом - це стало одним з найбільш інтенсивних протистоянь з моменту військового перевороту, що стався 1 лютого, передає Reuters.

Національний союз Карен (KNU), найстаріша повстанська сила М'янми, заявив, що захопив військовий табір на західному березі річки Салуїн. Пізніше військові М'янми атакували повстанців з повітря.

За словами тайських військових, про постраждалих нічого невідомо, 450 жителів тайських сіл були переміщені від кордону в безпечне місце.

Бойові дії відбулися, коли хунта заявила, що розгляне пропозиції АСЕАН з припинення заворушень в М'янмі, але тільки коли буде відновлена ​​стабільність.

Насильницька зміна влади в М'янмі взимку 2021 року

Військові 1 лютого захопили владу в М'янмі і затримали лідера країни, лауреата Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжи та інших лідерів держави. Після державного перевороту в країні спалахнули протести.

27 березня понад 100 людей загинули в результаті силового придушення протестів у М'янмі, таким чином 27 березня стало найкривавішим днем ​​з початку протистояння між громадянами і військовими, які захопили владу.

1 квітня спецільний посланець генсекретаря ООН в М'янмі Крістін Шранер-Бургенер попередила, що в М'янмі зростає ймовірність громадянської війни.

Станом на 11 квітня в країні загинули більше 700 осіб.

25 квітня Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) досягла консенсусу щодо подій в М'янмі. Домовленість складається з п'яти пунктів, де закликають до "негайного припинення" насильства в М'янмі, "максимальної стриманості" з боку всіх дійових осіб і початку мирних переговорів. Посланник АСЕАН буде сприяти посередництву в діалозі в М'янмі.

Довідка Lenta.UA. Причини конфлікту в М'янмі

За даними Вікіпедії, найдавнішим населенням країни вважаються мони, які перебували в сфері впливу індо-буддійської цивілізації. Потім з території нинішнього Китаю на територію М'янми мігрували бірманці. Таким чином, на території М'янми утворилися монські і бірманські королівства. У XIII столітті вони зазнали монгольської навали.

Бірма з XVIII століття була колонією Великобританії.

Після Другої світової війни (в роки якої М'янма зазнала японської окупації) країна отримала незалежність, оформлену договором з Великобританією в 1948 році. У тому ж році в Бірмі спалахнула громадянська війна, яка триває і донині.

Громадянська війна в Бірмі (М'янмі) - незатухаючий конфлікт, який з 1948-го року ведеться між офіційним урядом М'янми і "червоною" опозицією, а також етнічними сепаратистами (шани, карени, кая, мони, араканци, качини і ряд інших), які приєдналися до комуністів. Пробританські орієнтовані каренські лідери зіграли важливу роль в переростанні конфлікту між бірманськими комуністами і соціалістами в повномасштабну громадянську війну.

У 1962 році була створена Соціалістична республіка Бірманський Союз, яка проіснувала до перевороту 1988 року.

З 1997 по 2011 рік М'янма управлялася військовою «Державною радою миру та розвитку», правонаступницею  «Державної ради з відновлення законності і порядку», що прийшла до влади в 1988 році. Головою Державної ради був «старший генерал» Тан Шве. Саме цей уряд здійснив зміну офіційної назви країни з «Бірма» на «М'янма» в 1989 році.

Населення М'янми становить приблизно 60 млн людей. Всі оцінки є грубими, оскільки після повного перепису населення 1931 року пройшов тільки один частковий - в 1983 році; наступний повний перепис пройшов в 2014 році.

Основні етноси: бірманці - 68%, шани - 9%, карени - 7%, араканці - 4%, китайці - 3%, індійці - 2%, мони - 2%, качини - 1,5%, інші народності - 3, 5%.

Переважна більшість (89%) населення М'янми є прихильниками буддизму (школа Тхеравада). Крім буддизму, в країні також є християни (4%), мусульмани (4%), анімісти (1%), а також послідовники інших вірувань (2%)

Народність карен складають в основному християни.

Фото: УП

Автор: Ірина Костюченко