У Москві заарештували головного бібліотекаря ХАБАДу

Тверський суд Москви виніс постанову про арешт директора бібліотеки "Агудас Хасідей ХАБАД" Шолома Дов-Бера Левіна. Причиною цього стала відмова повертати книги з бібліотеки Любавичського ребе Йосефа-Іцхака Шнеєрсона. Реалізувати вердикт неможливо - Левін проживає в США, повідомляє NEWSru Israel.

Суд задовольнив клопотання Головного слідчого управління Москви, яке звинувачує директора бібліотеки в неповерненні в Росію культурних цінностей. Захист бібліографа стверджував, що арешт незаконний, оскільки підзахисний не був вчасно повідомлений про призначене засідання. Суд погодився з обвинуваченням. 

Йдеться про сім книг з частини зібрання ребе, що зберігається в Державній бібліотеці Росії. Їх вартість становить від 7.000 до 150.000 доларів. У 1994 році в рамках міжнародного абонемента, Ленінка тимчасово передала їх Бібліотеці Конгресу, а та - бібліотеці "Агудас Хасідей ХАБАД". Повертати книги послідовники ребе відмовилися. 

Як пише газета "Комерсант", представник Головного слідчого управління заявив суду, що відповідач ховається від правосуддя, не має постійного місця проживання в Москві і, залишаючись на свободі, може чинити тиск на свідків і знищити докази. Левін, якому 71 рік, ще в серпні 2019 року був оголошений в міжнародний розшук. 

Початок колекції було покладено ще в XVIII столітті. Зібрання нараховує 2.000 томів і 50.000 унікальних документів, включаючи рукописні філософські трактати XVIII століття і роботи третього Любавичського ребе Менахема Менделя, відомого також під ім'ям Цемах Цедек. 

Після приходу до влади більшовиків вона була націоналізована, але Йосеф Іцхак створив власну колекцію, яку вивіз спочатку до Латвії, а потім до Польщі. Частина була потім переправлена в США, ставши майном бібліотеки "Агудас Хасідей ХАБАД". 

У ході Другої Світової війни основна колекція потрапила в руки нацистів, а в 1945 році була вивезена назад в СРСР. У 2013 році президент Росії Володимир Путін запропонував розмістити її в Єврейському центрі толерантності в Москві.

Раніше Lenta.UA писала про те, що в Криму помер один з останніх носіїв кримчакської мови.

Фото: Коммерсант