Троє проти Кремля: чим завершилася зустріч політрадників «нормандки» у Берліні

Рівно два тижні тому в Парижі керівник ОП Андрій Єрмак, радники канцлера ФРН та президента Франції Йєнс Плетнер та Еммануель Бонн, а також заступник голови кремлівської адміністрації Дмитро Козак спілкувалися у закритому режимі майже вісім годин і вийшли на публіку з єдиним результатом – продовжувати. Але при цьому вони погодили спільне комюніке, де йшлося про те, що Мінські домовленості є основою роботи «нормандського формату» і сторони мають намір зменшити існуючі розбіжності, щоб рухатися вперед у процесі врегулювання військових дій на сході України.

Після цього, а також після візитів до Києва та Москви французького лідера Емманюеля Макрона, який зайнявся човниковою дипломатією і в обох столицях синхронно говорив про майбутній переговорний прогрес, здавалося б, крига рушить, проте берлінський раунд ці шанси «поховав». І, до речі, це той самий випадок, коли відсутність реального результату для нашої з вами країни є чи не найкращим результатом, оскільки Кремлю, який обрав агресивно-наступну позицію, так і не вдалося нахрапом зробити бліцкриг, схиливши Україну до, м'яко кажучи, небезпечних кроків.

Читайте також: У Берліні відбулися важкі переговори «нормандських» радників: основні тези

«Розраховуємо на конструктивний діалог та позитивні результати після зустрічі. Україна – не одна, і ми жорстко відстоюватимемо власні інтереси. Брифінг за результатами переговорів проведемо в приміщенні Посольства України в Німеччині, орієнтовно о 20:00, але час може змінитися», - написав у себе в Facebook якраз після прибуття до Берліна глава ОП Єрмак і в одному, а саме в плаваючому таймінгу, він опинився правий. Замість запланованих трьох годин переговорники засідали цілих дев'ять і на публіку вийшли лише після півночі четверга.

Про підсумки переговорів глави української та російської делегацій розповіли синхронно за вже апробованою раніше паризькою схемою – на нічних прес-конференціях у посольствах своїх країн у Берліні. Обидва повідомили про відсутність результату. Однак якщо Єрмак цим фактом був точно не засмучений, то Козак не приховував роздратування: «На жаль, майже дев'ять годин переговорів закінчилися без видимих, відчутних результатів, висловлених у документах». Непохитну позицію, повідомив російський переговорник, зайняла українська сторона, «яка, як і раніше, відмовляється йти на контакт з де-факто владою окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) та обговорювати з ними політичний блок Мінських угод, зокрема питання особливого статусу та проведення місцевих виборів».

Представники нашої делегації, за словами Дмитра Козака, були проти того, щоб у проекті заяви було зазначено, що питання майбутнього постконфліктного статусу ОРДЛО мають вирішуватись у консультаціях та обговореннях із представниками Донецька та Луганська. «Це ключова суперечність, яку Україна навідріз відмовилася узгодити», - наголосив заступник голови путінської Адміністрації. Він також додав, що компромісні формулювання шукали до останнього, тому переговори і вийшли такими тривалими.

У свою чергу Андрій Єрмак, зазначивши, що сторони нічого не поклали на папір, резюмував: «Сьогодні ми не змогли дійти до єдиного документа, але головне, що таке бажання є». Глава ОП пообіцяв, що процес буде продовжений і нова зустріч відбудеться дуже скоро знову.

За його словами, всі підтвердили, що, по-перше, налаштовані на продовження переговорів, а по-друге, зацікавлені у проведенні саміту «нормандської четвірки» на найвищому рівні, тобто, з безпосередньою участю Зеленського, Макрона, Шольца та Путіна. Тут слід зазначити, що з заступника глави Адміністрації президента РФ дещо інше бачення цієї ситуації. Козак на вчорашньому нічному брифінгу особливо наголосив, що порушувати питання про переговори на рівні лідерів України, Німеччини, Франції та Росії «ніхто навіть не ризикнув, бо немає предмета для такої зустрічі».

Дуже примітно, що прокремлівські медіа, коментуючи вчорашні берлінські «посиденьки», не приховуючи жовчі, відзначають, мовляв, Київ у цьому раунді переміг, оскільки і сам зайняв тверду позицію, і представники Німеччини та Франції «не виявили необхідної твердості». Козак це прокоментував так: «Побачив лише їх (представників Берліна та Парижа – ред.) спроби знайти якусь зручну нішу, щоб Україна продовжувала ту лінію, яку проводила упродовж попередніх восьми років».

Це досить важливий меседж, оскільки останнім часом у ЗМІ неодноразово писали, що Захід усіма правдами та неправдами тисне на президента Зеленського щодо виконання Мінських угод. Проте, що чітко простежується у свіжих постпереговорних заявах Єрмака та Козака, чи то у Банкової відкрилося друге дихання у здатності протистояти ймовірному тиску західних партнерів, чи це тиск не такий вже й сильний як його розмалювали в інформпросторі...

Утім, як би там не було, але ситуація, яка склалася на сьогоднішній день, у переговорах цілком влаштовує українську сторону, оскільки для керівництва країни виконання Мінських угод загрожує серйозними внутрішньополітичними проблемами протестного штибу. Наприклад, близький до екс-президента Порошенка «Рух опору капітуляції» разом із дружніми громадськими організаціями запланували на суботу, 12 лютого, «Марш єдності за Україну». Його учасники пройдуть ходою від Парку Шевченка Хрещатиком до Майдану незалежності.

«Метою маршу є демонстрація єдності перед загальною загрозою. Ми боротимемося за кожен клаптик нашої землі. Окупанти заплатять великою кров'ю за свою агресію. Українці чинитимуть опір», – заявили організатори.

Вони також звернули увагу, що акція відбудеться після переговорів радників глав держав у Нормандському форматі: «Росія хоче визнання своїх маріонеток та федералізації України шляхом надання автономії окремим районам Донецької та Луганської областей. Українці чинитимуть опір як зовнішньому ворогові, так і внутрішній капітуляції!».

Учасники завтрашнього маршу «авансом» попередили представників Зе-влади, що якщо Єрмак приїде з Берліна, перейшовши там так звані червоні лінії, то їхня акція буде безстроковою. Втім, з урахуванням переговорного результату, а точніше, його відсутності, цього не станеться. Потрібно зазначити, що, як би парадоксально це не звучало, зараз для чинного керівництва країни переговори без результатів більш бажані, оскільки безпечні: можна звітувати про те, що робота над урегулюванням конфлікту ведеться і нічим не ризикуватиме. Так що в цьому сенсі Єрмак учора в Берліні своє отримав, оскільки це той рідкісний випадок, коли відсутність результату і є результатом.

«Ключовий результат дев'ятигодинних переговорів у Берліні. Офіційно – домовилися домовлятися й надалі. Росія роздратована – погрози, шантаж та інші інструменти не дали результату. Україна не пішла на політичні поступки і Франція з Німеччиною відмовилися допомагати Кремлю у цих умовляннях. Сторони принципово розходяться у підході до порядку вирішення проблем. Україна, що логічно, ставить в основу кейс безпеки, тоді як представники Росії немов зіпсований програвач постійно крутять платівку про політичні питання та особливий статус Донбасу. Тобто, за фактом, Кремль шантажує нас, як зазвичай шантажують терористи. На цьому й розійшлися. Вторгненням більше не лякають, згодні продовжувати переговори», - зазначає політолог Кирило Сазонов, цілком обґрунтовано додаючи при цьому, що війна нервів триває, але час за правильного підходу працює більше на Україну.

"Москва це теж розуміє, тому докладе максимум зусиль для того, щоб зробити свій шантаж більш ефективним: блокада портів, маніпуляції з газом та спроби дестабілізації ситуації всередині України", - резюмує Сазонов.

Водночас деякі експерти вважають, що категорична відмова української сторони від прямих переговорів з «республіками» та від виконання Мінських угод у тому порядку, на якому наполягає Кремль, може призвести до ескалації. Тривожним сигналом можна вважати заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова про те, що Москва порекомендує російським дипломатам, які працюють в Україні, «на якийсь час поїхати додому». З іншого боку, з Кремля вже стільки разів звучало ультимативно-загрозливе: "Вовки", що за фактом нікому вже не страшно.

«Звичайно, що потенційні ризики зберігаються. Але вже очевидно, що немає жодних капітуляцій перед російськими ультиматумами. І немає ступору у переговорах, який Кремль міг би використати як казус беллі. В'язкі, тягучі переговори, швидше, у наших інтересах. Те, що Росія продовжує домовлятися, означає, що переговорний ресурс ще не вичерпано. Відповідно, у Кремлі або не готові до прямого військового конфлікту, або поки що не готові. Можливо, знову буде задіяно і переговорний трек Москви з Вашингтоном. Як і раніше, чекаю кульмінації та розв'язання нинішньої кризи в останній декаді лютого. Але не виключений і варіант консервації існуючої напруги у стійкіших формах – я це називаю новою холодною війною», - наголошує політолог Володимир Фесенко.

Як розповіло Lenta.UA джерело, близьке до української делегації, «юридичні трактування більшості пунктів «Мінська» - одна з зачіпок, що дозволяє Києву грати в досить широкому діапазоні і не дозволити РФ досягти очікуваного у вигляді фактичної федералізації України».

«Наша делегація має досить багато варіантів руху вперед без серйозних політичних поступок, які несуть ризик для української державності як такої. Тому, поки Кремль не заспокоїться зі своїми «хотелками», наша сторона виноситиме на порядок денний менш глобальні, але не менш важливі питання щодо повного припинення вогню з посиленням верифікації з боку ОБСЄ, а також розблокування обміну полоненими», - підсумував наш співрозмовник.

За повідомленням німецького інформагентства DPA, наступна зустріч політичних радників лідерів країн нормандського "квартету" відбудеться вже у березні. «Після майже десятигодинних переговорів у Берліні німецькі та французькі посередники заявили, що переговори були дуже складними і в їхньому ході звучали різні позиції та різні можливі рішення», - зазначає агентство.

Наскільки насправді складними були вчорашні переговори, напевно, знають їхні безпосередні учасники, однак один із кулуарних штрихів, що просочився в ЗМІ, свідчить про те, що дехто в процесі рандеву турбувався про іншого, точніше, про чотирилапого друга. Так, Йенс Плетнер, який представляє ФРН, у якийсь момент не витримав і заявив, що йому вже давно настав час погуляти зі своїм собакою. Даною реплікою радник німецького канцлера, як кажуть у кулуарах, буквально вивів із себе російську делегацію, яка проводячи гіперактивний підготовчий ґрунт перед зустріччю в Берліні, чекала залізної підтримки Німеччини та Франції, а згодом отримала формат: «троє проти Кремля».

Читайте також: Україна закликала союзників дати спільну відповідь на повзучу морську окупацію Росії