ПолітикаВійна

Третього не дано: на чий бік стане Піднебесна

15:14 21 бер 2022.  2149Читайте на: УКРРУС

Нещодавно весь світ, і насамперед Україна спостерігали за переговорами президента США Джо Байдена та голови КНР Сі Цзіньпіна. Ключовою темою для обговорення лідерів двох супердержав стала російсько-українська війна. Чи Китай триматиметься осторонь або Піднебесна здатна надавати РФ допомогу в обхід Заходу - розбиралася Lenta.UA.

Без перебільшення найважливішою подією геополітичного масштабу стала розмова президента США Джо Байдена і голови КНР Сі Цзіньпіна, що відбулася днями. Підсумки першої у поточному році бесіди двох лідерів продовжують активно коментувати не лише у Вашингтоні та Пекіні, а й у багатьох інших державах, зокрема Україні...

Переговори Джо і Сі відбулися минулої п'ятниці, 18 березня, і тривали близько двох годин. Якщо відмінусувати із загального таймінгу час, який пішов на переклад, у сухому залишку отримаємо приблизно 60 хвилин «чистої» бесіди, що в принципі цілком достатньо для позначення існуючих позицій з їхньою проекцією на майбутнє.

Читайте також: Китайського відеоблогера, який підтримав Україну, оголосили на батьківщині зрадником

Величезний інтерес до діалогу американського та китайського лідерів підігрівався тим, що він проходив на тлі фактичного переформатування архітектури міжнародних відносин через путінську «спецоперацію» в Україні. Якщо роль США до моменту комунікаційного контакту Байдена і Цзіньпіна була чітко позначена, то тактичне позиціонування Китаю ще треба прояснити.

З одного боку, Пекін недвозначно виступав проти антиросійських санкцій, але з іншого боку – перед вирішальною розмовою двох лідерів Вашингтон провів найпотужнішу дипломатичну артпідготовку, попереджаючи Піднебесну, що американське терпіння спливає і за подальшу співпрацю з Москвою Китай заплатить свою - цілком значну ціну. Відповідь на питання про те, які саме позиції будуть значитися в «квитанції» і мала, серед іншого, прояснити розмову американського та китайського керівників. Спробуємо розібратися в тому, чи сталося так, як очікувалося, чи позиція Пекіна в російсько-українській війні, як і раніше, оповита густим туманом.

Днями провідні світові ЗМІ «загорілися» заголовками про те, що Китай для потреб російської армії може передати харчові набори і аптечки, що довго не псуються, але незабаром Bloomberg і Politiko з посиланням на джерела в ЄС та США повідомили, що КНР серйозно розглядає можливість надання Росії ще й зброї, зокрема безпілотників. Ці дві публікації, що викликали, що цілком закономірно, величезний резонанс, з'явилися буквально за кілька годин до першої з моменту повномасштабного нападу Росії на Україну телефонної розмови Джо Байдена та Сі Цзіньпіна. Забігаючи наперед, зазначимо, що для України результат, м'яко кажучи, ніякий. Проте вже сам факт того, що розмова відбулася, дуже симптоматична, адже Байден попередив Сі Цзіньпіна, які наслідки очікують на Китай у разі його допомоги Росії.

Зазначимо, що 4 лютого – рівно за двадцять днів до старту війни, під час візиту Путіна на відкриття зимових Олімпійських ігор до Пекіна, вони із Сі Цзіньпіном підписали спільний документ на 11 сторінок, де для Кремля головною була підтримка Китаю у подальшому нерозширенні НАТО на Схід. Однак зараз, коли російська армія з кожним днем занурюється в Україну, зазнаючи колосальних втрат, а росекономіка практично дихає на ладан, Пекіну доведеться вибирати, на чиєму він боці. І в Піднебесній це, схоже, чудово розуміють.

До речі, цілком можливо, саме тому засилля абсурдно-шаленої за формою та змістом російської пропаганди, яка досі процвітала у китайському інформаційному просторі, у перші тижні після широкомасштабного вторгнення, витіснили звернення Володимира Зеленського та кадри катастроф у Маріуполі, Харкові, Сумах, Чернігові, інших. українських містах. У зв'язку з цим у вітчизняних політичних та експертних колах активізувалися дискусії про те, на чиєму боці поля гратиме КНР і чи вплинуть на користь України економічні фактори, оскільки за останні дні фондовий ринок Китаю впав майже до дворічного мінімуму, ціни на газ стрімко зростають, а випадки нового штаму COVID знову змушують деякі регіони Піднебесної вдаватися до повного локдауну.

Як би там не було, Китай, який довгі роки вибудовував свою репутацію як надійного економічного партнера, опинився на роздоріжжі. Якщо Пекін допоможе Росії у війні проти України, то ризикує заплямувати себе на десятиліття, опинившись під ще більшими західними санкціями із попутним «заморожуванням» уже вкладених у світову економіку багатомільярдних інвестицій.

Безумовно, Китай може розраховувати на фактичне поглинання Росії, щоб вона служила Пекіну зручним сировинним придатком, продавати нафту та газ із великим дисконтом. Адже ВВП країни-агресора не перевищує економіку Бельгії та Нідерландів разом узятих, а Китай є другою після США світовою економічною міццю. Однак це зовсім не заважає КНР допомогти Україні. Особливо на тлі виборів генсека Компартії Китаю, які, нагадаємо, відбудуться вже цього року і Сі Цзіньпін висуватиметься на посаду втретє.

«Ще перед війною США говорили про те, що у разі запровадження жорстких санкцій щодо Росії існує великий ризик, що РФ впаде в «обійми» Китаю. Так зараз і відбувається, оскільки росіяни фактично не мають іншого виходу. Однак очевидно, що для такої глобальної переорієнтації потрібен час. Тим більше, що Росія – дуже велика країна, а кордон із Китаєм далекий. Відповідно, транспортні потоки будуть дуже дорогими. Тобто логістична складова з Китаєм для РФ «влетить у копієчку». Крім того, є ще один надзвичайно важливий момент. Роблячи КНР своїм ключовим економічним партнером, Росія стає заручником Китаю, який, напевно, користуючись ситуацією, диктуватиме свої правила гри щодо переліку товарів, цін на них, передоплати тощо. Тобто очевидно, що Китай підходитиме до співпраці з Російською Федерацією досить вибірково», - зазначає у коментарі Lenta.UA керівник відділу аналітики групи компаній Forex Club Андрій Шевчишин.

Утім, питання про те, яку роль і вагу матиме, та й чи буде в принципі РФ у своїх взаєминах з КНР для нас зараз питання десяте. Головне завдання Києва – домогтися, щоб завтра Китай став активним учасником у повоєнному відновленні України, а вже сьогодні – одним із лідерів у наданні гуманітарної та військової допомоги. Адже, як правильно зазначила міністр реінтеграції ТОТ Ірина Верещук, нам не потрібні ковдри та підстилки: «Це абсолютно несерйозно та негідно статусу великої шанованої країни. Нам потрібні засоби протиповітряної оборони, щоби закрити небо над цивільними. Пропоную, щоб китайське МЗС поцікавилося думкою про все, що відбувається в Україні, у 160 китайських студентів, яких ми минулого тижня вивозили з-під обстрілів росіян».

Очевидно, що в ці надзвичайно складні для України дні, вітчизняні чиновники, починаючи від президента, закінчуючи головою сільради в якійсь забутій глибинці, проводячи свою інформаційну політику, намагаються максимально розіграти карту емоцій, тоді як глобальні гравці, які перебувають «над сутичкою», керуються сухим розрахунком і розмова Джо Байдена та Сі Цзеньпіна вкотре це підтвердив.

Господар Білого дому та лідер КНР, які перебувають у гострому протистоянні, спілкувалися, як ми вже зазначили раніше, близько двох годин захищеним каналом відеозв'язку. Цьому передувала розмова їхніх радників у Римі минулого тижня, що тривала сім годин до ряду. США і публічно, і кулуарно попередили китайців, що будь-яка допомога Росії спричинить наслідки не тільки з боку Вашингтона, а й від інших західних країн. При цьому, що важливо, Сполучені Штати прагнули отримати від Китаю не лише підтвердження того, що він не допомагатиме РФ, а й гарантії, що КНР, використовуючи свій вплив та міць, допоможе зупинити Путіна.

«Те, що Захід зараз грубо робить з Росією, на очах усього світу, змушує здивований Китай засумніватися в силі та надійності путінської Росії як партнера з глобального управління в рамках великої геополітичної Осі «Берлін-Москва-Пекін». Вторгнувшись в Україну, Путін хотів показати Німеччині та Китаю свою міць. Але нічого не вийшло. Швидше за все, Китай скористається всесвітньо-історичною слабкістю путінської Росії, яка надовго опуститься на рівень 80-х років, що буде вигідно Німеччині та Китаю. США це чудово розуміють, зате тепер вони матиму справу окремо з Німеччиною в Європі та Китаєм в Азії, а не з антиамериканською віссю, гігантським геополітичним мостом «Берлін-Москва-Пекін». І все через Україну, яка поламала гру багатьом і викликала величезні геополітичні та геоекономічні зрушення по всьому світу. Зрештою, путінська Росія сама винна в тому, що в гонитві за світовою перевагою «обламала зуби» про Україну і втратила свою міжнародну вагу та авторитет, перетворившись із перспективної країни на «ядерне пугало» для всього світу», - зазначає відомий політолог. Віктор Небоженко.

Заяви сторін, зроблені за підсумками розмови Джо та Сі, так і не дали відповіді на питання про те, на чиєму боці Китай у російсько-українській війні? Дуже примітно, що сам Байден коментувати бесіду по суті відмовився, промовивши одну-єдину фразу: "Все пройшло добре". У свою чергу, у прес-релізі Білого дому, поширеному за підсумками бесіди, яку було названо «змістовною», йдеться, що президент США «описав, якими будуть наслідки в тому випадку, якщо Китай надасть матеріальну підтримку Росії».

Через обтічно-абстрактну стартову постпереговорну реакцію, американські журналісти спробували дізнатися хоч якісь подробиці у прес-секретаря Білого дому Джен Псакі. Однак вона також воліла уникнути конкретики. Відповідаючи на запитання, чому США не можуть публічно оприлюднити ті заходи, які вони можуть вжити проти Китаю, пані Псакі пояснила: «Бо ми вважаємо це найефективнішим способом взаємодії та ведення конструктивного діалогу». Вказавши на те, що розмова лідерів США і Китаю «була докладною», вона додала: «Я не уточнюватиму, якою мірою вона була детальною. У нас є ціла низка інструментів, які можуть бути розглянуті, і санкції, звичайно ж, є одним із них».

«І в минулому, і зараз між Китаєм та США були і існують розбіжності, вони можуть залишитись і в майбутньому. Однак найголовніше - стримувати протиріччя. Якщо тертя продовжать зростати, вони можуть призвести до серйозної кризи, яка позначиться на світовій економіці та торгівлі, фінансах, енергетиці, на продовольчій сфері та глобальних ланцюжках поставок», - зазначив за підсумками бесіди з Байденом голова КНР, а китайські державні ЗМІ повідомили, що «Сі Цзіньпін заявив Байдену, мовляв, конфлікти та конфронтації, подібні до подій в Україні, не відповідають нічиїм інтересам, тому Китай і США повинні докладати зусиль для миру в усьому світі». Крім цього, Сі Цзіньпін заявив, що «ситуація в Україні дійшла такої міри, яку Китай не хотів би бачити». Це означає, що подальше продовження божевільної війни Путіна явно не на користь Пекіна.

Китай може вплинути на Росію та змусити державу-агресора припинити війну проти України, - переконані фахівці Project Syndicatе – міжнародної медіа-організації, що публікує коментарі та аналіз на різні глобальні теми. Експерти, підкресливши, що дві наддержави – Сполучені Штати та Російська Федерація перебувають на межі військового протистояння, резюмують, що в ситуації, що склалася, Китай перебуває в унікальному становищі, щоб покласти край жорстокому нападу Росії на нашу з вами країну, «як друга за величиною економіка світу із прагненнями до національного відродження та глобального лідерства».

Як зазначається в дослідженні Project Syndicat, Китай зараз міг би зробити три конкретні та вкрай важливі кроки: «По-перше, Сі Цзіньпін має закликати до проведення екстреного саміту лідерів G20, зосередженого на досягненні негайного та беззастережного припинення вогню в Україні та розроблення порядку денного миру, ухваленого на переговорах. По-друге, Китай повинен взяти на себе провідну роль у наданні гуманітарної допомоги, зробивши значний внесок у ЮНІСЕФ, що допомагає дітям. Діти становлять щонайменше половину – понад 3 мільйони українських біженців. По-третє, Китай має стати лідером у підтримці української реконструкції – зокрема, інфраструктурної, за допомогою програми «Один пояс, один шлях» (Україна є її учасницею з 2017-го – ред.) та Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, який очолює Китай».

Зазначимо, що за оцінками ООН втрати української інфраструктури, пов'язані з війною, станом на сьогоднішній день коливаються в діапазоні $100 мільярдів і очевидно, що ця цифра зростатиме, тому Китаю, який свої економічні інтереси завжди ставить на чільне місце, тут є де розвернутися. Тим більше, що суха математика показує, що співпраця з ким вигідніша Піднебесній і чим може обернутися підігравання Кремлю. Отже, минулого року обсяги торгівлі між Китаєм та Європою становили 800 мільярдів доларів, зі Сполученими Штатами $750 млрд, а з Росією – лише 150 мільярдів. Тобто з РФ торгували приблизно вдесятеро менше, ніж зі світом. Який шлях обере Китай — перспективи чи різнопланового в'янення, дізнаємося найближчим часом за подальшими кроками вищого керівництва КНР.

Поки що Китай прагне зайняти позицію нейтрального арбітра, відмовляючись в унісон із усім цивілізованим світом жорстко засуджувати путінську агресію в Україні. Пекін лише активно закликає до діалогу, щоб запобігти ще більшим жертвам серед мирного населення. Втім, це все слова. Поки що зрозуміло, що Піднебесна вирішила потягнути час, щоб остаточно зрозуміти, у який "окоп" стрибати і що робити далі. Адже слабку Росію цілком можна остаточно ослабити і отримати великі дивіденди. 

Читайте також: Німецький європарламентар пропонує повну заборону постачання товарів подвійного призначення до РФ

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше