Третій — не зайвий: про що Байден говорив із Зеленським та Путіним

У ніч із неділі на понеділок, 3 січня, відбулися телефонні переговори українського та американського президентів. Коротко про їхню змістовну частину, що називається, за гарячими слідами у своєму Twitter розповів Володимир Зеленський.

«Перша міжнародна розмова року з Байденом доводить особливий характер наших відносин. Обговорив спільні дії України, США та партнерів щодо збереження миру в Європі, недопущення подальшої ескалації, реформи та деолігархізацію», - наголосив нинішній господар Банкової. У свою чергу у Білому домі зробили наступний акцент: «Президент Байден ясно дав зрозуміти, що Сполучені Штати, їхні союзники та партнери відповідатимуть рішуче, якщо Росія продовжить вторгнення в Україну. Байден підкреслив відданість США принципу «нічого про тебе без тебе» та підтвердив відданість суверенітету та територіальній цілісності України».

Читайте також: Міністр закордонних справ Німеччини їде до США говорити про Україну

Зазначимо, що Байден зателефонував Зеленському через кілька днів після майже годинної бесіди з російським президентом. Як правило, офіційний Вашингтон не повідомляє ініціатора контактів, це радше російська політична традиція. Проте цього разу у США наголосили, що саме Путін побажав поговорити з Байденом, а не навпаки.

В умовно ліберальних російських експертних колах домінуючою є думка, що ВВП побажав поспілкуватися зі своїм американським колегою якраз «під ялинку» з метою вкотре продемонструвати пересічному російському обивателю, що Росія — не пішак на геополітичній шахівниці, а постать, з якою розмовляють і рахуються світові важкоатлети.

Слід зазначити, що це вже друга розмова президентів США та Росії за останні кілька тижнів. У грудні 2021-го Байден і Путін поспілкувалися через відеозв'язок, а цього разу обмежилися телефонним форматом. Ключовою заявленою темою бесіди лідерів двох держав стали майбутні переговори щодо безпеки між країнами 9 січня та ситуація в Європі на тлі нарощування Росією своїх сил на кордоні з Україною. Москва, як і раніше, категорично заперечує плани вторгнення, стверджуючи, що її війська знаходяться там для навчань, і що вона має повне право вільно переміщати свої сили на своїй території.

Тим часом, вдосталь «наївшись» за роки непроголошеної війни на Донбасі заклинань Кремля про них там немає, у Білому домі вустами прес-секретаря президента США Джен Псакі сухо констатували протилежне, наголосивши, що, по-перше, Байден закликав Путіна до деескалації напруженості. з Україною, а по-друге, пригрозив «рішучими діями» у випадку, якщо Кремль справді піде на широкомасштабну атаку.

Крім цього, як випливає із повідомлення Білого дому, Байден озвучив Путіну два підходи США до Росії, які залежатимуть від подальших дій РФ щодо офіційного Києва: «Перший – це шлях дипломатії, що веде до деескалації ситуації. Інший шлях більше спрямований на заборону, включаючи серйозні витрати та наслідки, якщо Росія обере варіант вторгнення в Україну».

За фактом американський та російський лідери домовилися, що чиновники з обох країн мають зустрітися у Женеві 9-10 січня, «щоб обговорити контроль над озброєннями та зростання напруженості навколо України в рамках двостороннього діалогу щодо стратегічної стабільності».

Вже відомо, що з російського боку переговорним фронтменом виступить заступник голови тамтешнього МЗС Сергій Рябков, а США представлятиме заступник держсекретаря з політичних питань Венді Шерман.
Помічник Путіна Юрій Ушаков, заявивши, що в Кремлі задоволені телефонною розмовою з американським президентом і перспективами подальшої дипломатії, додав: «Якщо все-таки Захід наважиться в тих чи інших умовах запровадити, як вони кажуть безпрецедентні санкції, то все це може спричинити повний розрив відносин між нашими країнами. У розмові з Байденом наш президент наголосив, що нащадки оцінили б це як величезну помилку».
Саме санкції були і залишаються основним інструментом, який використовують США та колективний Захід для заборони агресивних дій Росії проти України та інших країн східноєвропейського регіону. Однак цього разу Джо Байден справді попередив, що санкції проти Росії у разі ескалації будуть «нищівними і такими, яких Росія ще ніколи не бачила». Судячи з інформації, що просочилася в пресу, в даному конкретному випадку йдеться про відключення Росії від платіжної системи SWIFT, через яку проходить основна частина фінансових операцій світу, накладення додаткових санкцій на військово-промисловий, банківський, а також енергетичний сектори Росії і блокування «Північного потоку-2». Про таку можливість у разі посилення агресії проти України, нагадаємо, дещо раніше домовилися США та Німеччина.

Крім вищезазначених пунктів у Білому домі, поки що щоправда, лише на неофіційному рівні, заявляють про посилення потужності на східному фланзі НАТО та збільшення військово-технічної підтримки України, яка зробить «ціну російської агресії неприйнятною».

Цей пункт не входить до попередньо затвердженого пакету санкцій, проте його активно використовує дипломатія ЄС та Північноатлантичного Альянсу як один із важелів, який може змусити Кремль охолонути та припинити, «граючи м'язами», заявляти про вторгнення в Україну.

«Із самого факту телефонної розмови Володимира Путіна та Джо Байдена можна зробити висновок, що російський президент, незважаючи на всю його браваду, бажає продовжувати діалог з американським колегою і без захоплення ставиться до перспективи запровадження нових санкцій. Головна путінська теза – що проти його країни не можна вводити нові серйозні санкції, бо це призведе до повного припинення відносин між Москвою та цивілізованим світом. А це означає, що загроза санкцій спрацьовує: Путін ними стурбований, що про наслідки таких санкцій розмірковують у найближчому оточенні президента РФ, насамперед – у олігархічній частині цього оточення. Тож є надія, що у Кремлі обережніше ставитимуться до самої ідеї нового військового вторгнення в Україну. Що, звісно, не виключає політичної та енергетичної дестабілізації України. Такі спроби й надалі будуть робитися, хоч би якими були домовленості між Москвою та Вашингтоном», - зазначає відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков.

Втім, на його думку, навіть якщо Байдену вдасться переконати Путіна відмовитися від нового вторгнення в Україну, йому в будь-якому разі доведеться докласти зусиль, щоб допомогти кремлівському правителю «зберегти обличчя». Тобто, якась домовленість між Москвою та Вашингтоном все ж таки має бути досягнута на тих консультаціях, які розпочнуться 9 січня в Женеві і результати яких будуть підтверджені президентами США та Росії.

Слід зазначити, що в дипломатичних колах вже обговорюють якийсь ескіз ймовірних домовленостей між Вашингтоном і Москвою, суть якого зводиться до того, що США нібито гарантує РФ не розміщувати американські озброєння в безпосередньому наближенні до кордонів Росії, а Кремль натомість відведе кудись подалі від українських кордонів свій. багатотисячний військовий десант.

Однак, як би там не було, сьогодні цілком очевидно, що Україні слід покладатися насамперед на себе, а не на антиросійські санкційні «батоги» союзників.

«Будемо тверезими: ми чули про «пекельні санкції» від Заходу вже сто разів. Але, наприклад, Північна Корея – маленька країна, яка з усіх боків обкладена санкціями. При цьому вона живе і навіть розробляє свою ядерну зброю. Іран теж під санкціями, але люди досить сито там мешкають. Тож санкції — санкціями, але далі нам треба або воювати (як Ізраїль, який знищив одного з керівників ядерної програми Ірану), або визнати, що санкції мають свою межу», - наголошує керівник Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко.

Читайте також: Новий канцлер Німеччини хоче зустрітися з Путіним